Відомо, що уже з 12 листопада 2013 року у загальноосвітніх навчальних закладах України буде проходити моніторинг якості загальної середньої освіти. Одним з основних завдань на сьогодні – це забезпечення високоякісної освіти на усіх етапах та рівнях. Єдине, щоб отримати та забезпечити реалізацію цього процесу – це отримання тих знань, про якість та стан освіти, де потім можна буде робити свої висновки, а також це в подальшому дозволить зробити свою оцінку та ефективні рішення на рахунок неї. Тому основні шляхи отримання такої інформації є організація та проведення моніторингових досліджень. Хтось з Вас подумає, а що це? Що таке моніторинг?

Моніторинг загальної середньої освіти – це типу завдання, які отримують учні, щоб визначити якість та рівень знань, які вони отримують. Це та складова, яка необхідна для подальшого розвитку та системи середньої освіти повністю. Мета моніторингу: оцінювання середньої освіти та її стан, а також за результатами навчання учнів отримати належну інформацію з таких питань як:

– який рівень інтересу до навчання сформований у учнів?
– які знання здобули вони з вивчених предметів, а також рівень їхніх загально навчальних вмінь?
– чи вміють вони викладати письмово свої думки та ставлення до прочитаного, робити висновки, а також аналізувати зміст прочитаних текстів?
– чи вміють вони ефективно розподілити свій час на кожне з поставлених завдань перед ними?
– чи вміють вони застосовувати знання, які здобули у школі, а також і власному та повсякденному житті?
– чи вміють вони самостійно знаходити свої нестандартні рішення в процесі навчання, самостійно працювати з книгами, журналами, статтями, використовувати та обирати ту інформацію з того чи іншого джерела самостійно.

Обсяг усіх завдань які враховані до вимог загальноосвітньої підготовки учнів для початкової та основної школи відповідно до часу 45 хвилин. Кожний збірник для проведення такої роботи містить 10 варіантів тестів, де є завдання по своїй складності та формі. На одного учня розподілений власний варіант тестів та бланк для відповідей. Для кожного ж учнів це буде велика можливість визначити самостійно рівень своїх навчальних досягнень з кожного навчального предмета, а відповіді вже можна буде порівняти з збірників уже після моніторингу. На даний момент оцінки у журнал вчителі не ставлять, тому,що моніторинг здійснюється за навчальними досягненнями учнів, а результати будуть кожного учня з усіх робіт будуть відомі і батькам чи особам які їх замінюють і можна буде зробити порівняльний аналіз досягнень учня.

Впродовж місяця, учні 5-х класів будуть складати 5 тестів такі як:

— Математика,
— Українська мова,
— Російська мова,
— Англійська мова,
— Я і Україна або Основи правознавства ( комбінований тест).

Учні 10-х класів мають пройти і свій моніторинг, який уже буде складатись з 12 предметів, а саме:

— Українська мова,
— Іноземна мова,
— Історія України,
— Всесвітня історія,
— Українська література,
— Геометрія — Алгебра,
— Біологія,
— Хімія,
— Фізика,
— Географія
— Технології.

Почну по-порядку, на сьогодні багато хто з нас вважає, що середня освіта деградує, а з студентами – першокурсниками неможливо працювати в університетах, до яких вони виходячи з школи ще не дуже готові. У багатьох ВНЗ існує така собі система, яку можна назвати ввідною, тобто це перші семестри, де студенти проходять та вчать те, що мала б навчити їх школа. Я думаю, що в принципі така система в деякій мірі можлива і корисна в деяких аспектах, діти які приходять на 1 курс свого навчання, мають якось адаптуватись після школи, тому вивчення або навіть елементарне повторення деякого матеріалу їм не завадить, а можливо навпаки дасть змогу згадати більше. Щоб зміни мали якийсь зміст, тому треба спочатку зрозуміти, чого так сталось і склалось, в чому проблема — на кому рівні чи в якому класі, з якими дисциплінами, а може і з методом викладання, а можливо і з навчальною програмою чи матеріально — технічною базою?

Також, я думаю, що моніторинг якості середньої загальної освіти краще проводити уже після закінчення певного освітнього рівня, який і забезпечується загальноосвітнім закладом. Провідну роль в дослідженнях та розвитку етики та естетики в загальноосвітніх закладах відіграє кафедра етики та естетики НПУ імені М.П. Драгоманова.

Після закінчення початкової, основної та старшої школи, лише так можна вияснити по-перше, інформацію про навчання учнів та їх якість, по-друге – про стан освіти та її якість на різних етапах зокрема. А пізніше уже і робота для дослідження та аналізу того, де існують проблеми, що варто змінити, щоб якість навчання стала кращою, а також щоб ефективність знань у загальноосвітніх навчальних закладах підвищувалась. В принципі, це позитивний та логічний процес, але чомусь у багатьох людей він викликає море негативу, недовіри та протестів. Не розумію такої реакцію, але тут може бути декілька варіантів, по-перше – батьки у деякій мірі бачать це тільки з своєї сторони трату грошей, а з іншої заробіток коштів інших підприємств, по-друге – вчителі також не дуже задоволенні у цьому, бо цей моніторинг буде визначенням результату та оцінку їхньої роботи, а потім ще і почнуться виконуватись дії для зміни підходів, методів, навчального плану, проходження перекваліфікації , а також навіть оцінювання власних знань .

Більшість вчителів переважно мають консерваторський метод виховання, вони нічого не хочуть змінювати, тому,що в деякій мірі є на кого звалювати можливо і свою провину і перекласти так само і свою відповідальність – держава надає малу заробітну плату, учні не дуже хочуть вчитись, а також школа мало забезпечена матеріально-технічним обладнанням. Учні також налякані, вони не знають для чого цей моніторинг, а також що він в деякій мірі буде впливати на семестрові, річні та підсумкові оцінки.

Якщо правильно посудити, то проведення моніторингу лежить на плечах педагогів, керівників шкіл, органів управління освітою на різних рівнях, тому ї результати в повній мірі залежать і від них: «Чого навчили, те і будете мати».

Отже, мною були прочитані статті про моніторинг і я зробила для себе певні висновки і маю на це свої думки. Проаналізувавши все прочитане, стало зрозуміло, що цей процес нічим серйозно не закінчиться, а просто буде невдалим експериментом. Я думаю, що у моніторингу є свої недоліки такі як:1)МОН — це найбільш зацікавлене обличчя у проведенні моніторингу, але він не надає таких умов як потрібно, 2) результати такої перевірки не принципово використовувати для порівняння та подальших змін середньої освіти, тому,що вони не є об’єктивними і не можуть показати реальність стану освіти.

На місці МОН можна було б проводити моніторинг по-іншому. МОН хоче мати інформацію про стан освіти та шляхи її зростання і покращення знань щоб вони були і мали високий рівень, то можна б було зробити моніторинг як зовнішнє незалежне оцінювання, тобто приходить учень, він не знає до початку роботи, що саме йому попадеться, який варіант. А що ми маємо взамін? Ми маємо збірники, які мають всі учні, а також відповіді з яких реально під час моніторингу списати або навіть краще, зробити все вдома і просто здати готовий бланк. Разом з тим, збірники завдань які пропонують, МОН закликає учнів і привчає учнів самостійно до засвоєння і відтворення прочитаного чи вивченого матеріалу, пошук аргументів та відповідей, вирішення нестандартних запитань і проблем. А насправді вони просто пропонують збірники з готовими ля розучування завданнями та елементарне викладання їх під час роботи.

На що після цього можна сподіватись на об’єктивний результати чи високий рівень знань, який покаже справжню якість середньої освіти? Це питання є складне і риторичне. МОН повністю не забезпечує учнів,які складають моніторинг обладнанням яким потрібно для виконання роботи. Кожен має мати збірник з цими завданнями чи копію, бо навіть тут наше шанобливе керівництво не могло подбати про школи хоч на час проведення моніторингу, надати певну кількість бланків. Цей процес дуже обурює батьків, які не розуміють, чого вони мають платити – і чому вони мають купувати збірники:«Це ж МОН проводить контроль якості середньої освіти, а не ми!». Власне, чи мають вони купувати ці збірники для проведення державою контроль? Я думаю ні. Батьки і так платять усі податки, з яких утримується державний апарат, бо у нас в Україні середня освіта надається безкоштовною.

Моніторинг у школах, якби ви хотіли щоб він відбувся на високому рівні, то можливо вчителі і шкільне керівництво додає якихось зусиль, але оцінка моніторингу буде завжди не об’єктивною і в деякій мірі не справжньою. Існують на це причини такі як:

– коли виконується моніторинг, то про цей предмет який буде писатись вас інформує вчитель, який і проводить його в 5-10 класах,
– роботи усіх учнів і перевіряються тими вчителями які працюють у школі і викладають в тих чи інших класах, і перевірка йде уже до поблажки, недоврахування тих чи інших помилок, підвищення оцінки.

Звісно, такий процес є зрозумілим. Уся ця перевірка у школі, все це є у інтересах школи і вчителів загалом, так можна сказати для покращення так званих знань у своїй школі. Увесь процес перевірки, починаючи від організації роботи проходить на місці. Вчителів ніхто не контролює, жодних механізмів контролю. Але у деяких школах є виключення, коли під час самого процесу моніторингу і перевірки робіт присутній хтось з МОН. Але чесно кажучи я сумніваюсь, що вони захочуть їхати у якесь село, де немає нормальної дороги та в якусь глухомань, щоб перевірити знання дітей.

На жаль, з усього сказаного можна зробити не дуже приємні висновки. Чи буде моніторинг успіхом, кроком у майбутнє, покращення освіти чи просто буде провалом і МОН відмовиться в майбутньому проводити такі дослідження? Хотілось би вірити, що в нашій країні хоч з освітою буде краще ніж ж іншими сферами, але мабуть такого не буде. З таким підходом як наша держава ставиться до проведення моніторингу, нічого доброго не буде і я думаю, що результати які запланували собі МОН не будуть реалізовані. Але звісно шкода, моніторинг — це важлива і дуже потрібна справа, але якби ще його проводити б за європейськими стандартами, то взагалі було б чудово і може наша освіта була вже на більш вищій сходинці свого розвитку.