У процесі адаптації до нової діяльності, людина включає всі системи організму. Це призводить до великих енерговитрат і розбалансованості психічних і фізіологічних процесів. Молодому спеціалісту необхідно пройти через кілька етапів адаптації до нового місця, графіку, до нових колег, традиціям і правилам.
Фахівці рекомендують:
Перший етап. Попередня пропозиція. Адаптація починається вже в той момент, коли молодий спеціаліст вперше зустрічається з компанією, формуючи своє враження про неї. Створити позитивний і реалістичний образу майбутньої роботи на цьому етапі стає основою процесу адаптації.
Другий етап. Розширення пропозиції. Молодому співробітникові слід влаштувати екскурсію по офісу і представити його колегам. Якщо все це буде зроблено ще до настання першого робочого дня, то новачок буде почувати себе комфортно.
Третій етап. Перший робочий день. Новий співробітник прибуває в перший день на роботу з відчуттями збудження, хвилювання та ентузіазму. Новачок — це чистий аркуш паперу, і саме від організації залежить те, як цей лист буде заповнений. У силах менеджерів зробити так, щоб співробітник відчував себе в кінці першого тижня, першого місяця і першого кварталу так само, як і в кінці першого робочого дня.
Звичайна помилка, вчинена компанією в перший день роботи працівника, — спроба надати йому всю необхідну інформацію, яка все одно не буде сприйнята. Тим часом, найкраще почати цей день з неформального сніданку, на якому співробітник зустріне своїх нових колег. У такому випадку буде досягнута головна мета цього етапу адаптації — допомогти співробітникові відчувати себе комфортно на новому місці.
Четвертий етап. Адаптаційний курс.
П’ятий етап. Отримуючи увагу на цьому етапі, співробітник відчуває себе впевненим у тому, що організація підтримує його успіх і не забуває про нього самого. Завершенням адаптаційного періоду повинна стати оцінка результативності роботи нового співробітника.
Адаптація молодого фахівця складний та важливий період у житті підприємства та людини. Саме правильно адаптований фахівець приносить великий внесок у розвиток. Попри практичні настанови у професійній діяльності важливо пристосувати людину до клімату міжособистісних відносин. Завжди зміна професійної діяльності, місця роботі або просто звичної нам життєвої позиції заставляють нас нервувати.
Це пояснюється тим, що людину взагалі зазвичай лякає все невідоме, та відмовитись від нового неможливо, бо то є розвиток. Потрапляючи на нове місце роботи людина відчуває ворожість відносно невідомого, а підсвідомо розуміє саме така ворожа атмосфера розвине нові навички. Це стосується як професійної сфери діяльності молодого фахівця так і сфери комунікативної. Також це почуття ворожості відчуває не лише новий робітник, а й колектив.
Період адаптації завжди проходить індивідуально. Головний аргумент — час та такт. Проміжок часу за який людина звикає до місця роботи, а колектив до нового співробітника залежить від мікроклімату підприємства. Такт у спілкуванні, розуміння загально-соціально етичних норм у суспільстві завжди виграють у поставленні себе у колективі. Я маю на увазі те що навіть якщо ви дуже демонстраційна та яскрава особистість не потрібно з цим одразу кидатись на людей.
Відсутність такту призводить до не порозумінь та конфліктів. Зрозуміло що всім вгодиш, що конфлікти будуть, але важливо уникнути їх у адаптації. Конфлікти під час адаптації може призвести до підвищеного стресу, дезадаптації та негативного ставлення до роботи. Вплине на якість роботи та якість життя взагалі. Звичайно скоріш за все молода людина не змінить на такому початку кар’єри, чого теж не варто робити, бо це вплине на настрої що до роботи на все майбутнє. Наслідком такої настанови є відсутність творчості у діяльності. Призводить до, так би мовити, сухого виконання професійних обов’язків. Тобто людина начебто й займається діяльністю, але не любить її.
Робота сама по собі є дуже важливою діяльністю у житті кожної людини та демонструє якість життя. Не в сенсі статку, а в тому сенсі що улюблена діяльність та почуття важливості від виконання даної роботи, що приносить користь суспільству формує правильну самооцінку та наче своє місце у світі. Саме пошук себе у суспільстві важливий акт у розвитку та становленні молодої людини. Тому, якщо говорити про, наприклад, першу роботу фахівця то варто зазначити важливість, настрої, ставлення до роботи. Важливим аспектом у продуктивній діяльності є мотивація та розуміння, що робота то не ганебна річ яку кожен відвідує заради зарплати та забезпечення родини. Якщо все так, то варто змінити рід діяльності. Робота має бути полем для розвитку себе та своєї творчості. При чому не важливо гуманітарний фах, чи технічний.
Адаптацію необхідно просто пережити. Набуваючи нового досвіду, знайомств, навичок. З часом люди вливаються в систему певного підприємства чи установи й формують свою систему відносин. Що до певної люб’язності, то зазвичай це або є, або нема. Зазвичай такі якості формують у дитинстві або навчальний закладах. А якщо комусь не ощасливилось набути таких якостей, то робота, а тим більше робота з людьми, швидко навчить і манерам, і такту, і пунктуальності. Тому в якомусь сенсі можливо саме неприємна робота сформує погляд на свою життєву позицію, бажання та погляд на майбутнє.
У будь якому випадку будь яка діяльність принесе користь та збагачення людини як особистість. З точки зору спів робітників, то доволі гідно допомогти людині на новому місці роботи.
Якщо говорити про роль етики під час адаптації чи спілкування в принципі, то як я вже наголошувала, вона є фундаментом взаємодії між людьми в професійному плані. Але має й іншу сторону медалі — обмеження. Саме етика допомагає нам спів існувати з іншими, пригнічувати агресію соціуму, начеб то знаходити золоту середину та одночасно пригнічує життєву спонтанність та прояв своєї творчості. Люди бояться поступати не правильно, на перекір натовпу і можливо через моральні установи ми так мало зустрічаємо Ейнштейнів та Пікассо.
