Як відомо, етика — це філософська дисципліна, яка вивчає мораль та моральні відносини у суспільстві. Саме етика визначає і формує шляхи та засоби вдосконалення моральних стосунків між людьми. Об’єктивною стороною етики є мораль. Мораль являє собою систему поглядів, уявлень, норм, правил, які регулюють поведінку людей. Також вона є однією з форм суспільної свідомості.

Крім загальних моральних норм, вимог і правил поведінки людей , також існують і специфічні норми поведінки, зокрема професійні. Педагогічна мораль є  одним з різновидів професійної моралі. Її вивченням займається педагогічна етика, в якій формуються принципи, норми відносин і поведінки педагога в межах його професійної діяльності.

В основі педагогічної моралі лежать особливості педагогічної діяльності. Перш за все вона пов’язана з унікальністю предмета праці – дитини, молодої людини, яка навчається і перебуває під виховним впливом педагога. Перш за все, відношення педагога до вихованця повинно реалізуватися у вчительському патріотизмі, гуманізмі, сумлінні до праці, колективізмі, чесності правдивості,скромності.

Професійна моральна культура педагога є дуже важливою й займає особливу відповідальність за результати його діяльності. Тому важливо, щоб педагог не тільки добре знав свою дисципліну, а й умів передавати свої знання учню і відповідно до них сформувати у нього уміння й навички.

Педагогічна етика має свою специфіку, яку засвідчують вимоги, які педагог ставить до своєї праці. Згідно з цим він повинен:

— любити свою дисципліну, цікавитися її розвитком, цінувати свою працю;

— знати і пам’ятати особливості своєї професії та її діяльності;

— відповідати за результат праці;

— вміти добре і гуманно поводитися з вихованцями.

Дотримання норм моралі і професійної етики у праці та діяльності педагога є дуже важливим, оскільки педагогічна діяльність впливає на психічний, фізичний і духовний розвиток людини та її майбутнє життя.

Змістом будь-якої професійної моралі є моральні кодекси. Педагогічна мораль не є виключенням. Під моральними кодексами розуміються моральні норми і правила, які необхідно виконувати. Вони визначають певний тип відносин між людьми певної професії. Моральні кодекси створюють і вибудовують за моральними та етичними принципами.

В Україні Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі було розроблено проект документа, який визначає основні принципи педагогічного кодексу.

Етичний кодекс українського вчителя являє собою єдину систему норм, правил і особливостей педагогічної діяльності, він їх систематизує, упорядковує та закріплює. Ці норми і правила регулюють відносини між вчителями та їх учнями, а також між іншими членами колективу навчального закладу. Підтримують якість професійної діяльності і творчості педагогів, честь їхньої професії. Також забезпечують культуру освітніх і виховних закладів, основану на довірі, відповідальності і справедливості.

Етичний кодекс педагогів діє на всій території України. Він призначений для застосування педагогами у своїй професійній діяльності, а також для людей, які працюють з дітьми.

Етичний кодекс вчителів містить у собі 34 статті і складається з таких розділів:

Розглянемо основні принципи педагогічного кодексу, які визначаються у його статтях.

Почнемо з Ст. 5, яка визначає принцип законності, який полягає у тому, що вчитель повинен дотримуватися у своїй діяльності Конституції і законів України, а також нормативних документів, що регламентують педагогічну діяльність.

Ст.6 закликає педагога творити благо тому, що його діяльність має бути спрямованою на всебічний розвиток учнів. Свою роботу він має виконувати з любов’ю, поважати кожного учня, а також запобігати заподіянню їм шкоди в усіх випадках. Вчитель не може надавати своїм учням такі знання і використовувати методи, які можуть зашкодити дітям.

Далі у Ст.7 визначається принцип справедливості. Вчитель повинен ставитися до всіх учнів добре і гуманно, незважаючи на різні особливості учнів( характер, стать, національність, раса, віросповідання, матеріальне становище тощо). Оцінювання учнів також має відбуватися за принципом справедливості.

Принцип гендерної рівності, про який йдеться у Ст.8, полягає у тому, що вчитель у навчально-виховному процесі має дотримуватися рівності між учнями чоловічої і жіночої статі. А також сприяти розкриттю знань про роль чоловіка і жінки у суспільстві.

Необхідною умовою педагогічної діяльності вчителя є його незалежність, яка проявляється у дотриманні педагогом своїх професійних прав і обов’язків. Принцип незалежності вчителя (Ст.9) дає свободу вчителю від будь-якого зовнішнього тиску чи втручання в його діяльність. Але в рішеннях вчителя не має бути особистої вигоди. Вчитель обирає стиль спілкування з учнями, який має ґрунтуватися на взаємній повазі.

Ще одним важливим принципом є відповідальність (Ст.10), яка передбачає те, що вчитель несе відповідальність за свою діяльність, її якість та результати. Вчитель є відповідальним за фізичний, емоційний і духовний, інтелектуальний захист дітей з якими він працює.

Наступним принципом є домінантність інтересів учнів, який зазначений у Ст.11. Він зазначає те, що вчитель має поважати учнів. Організовуючи виховний процес він має враховувати індивідуальні та вікові особливості учнів, їхній характер та здібності. Перш за все вчитель має надавати перевагу інтересам учнів.

Ст.12 визначає принцип компетентності та сумлінності. Професія педагога є суспільно важливою, тому в нього має бути високий рівень професійної підготовки, має добре володіти знаннями теорії і практики навчання та виховання, володіти методами.

В Ст.13 говориться про такі важливі принципи для професії вчителя, як чесність і порядність.

Ст.14 визначає культуру поведінки педагога. Вчитель завжди повинен дотримуватися правил культури поведінки, поводити себе стримано та тактовно, в будь-яких ситуаціях зберігати самоконтроль і витримку, слідкувати за своїм зовнішнім виглядом. У спілкуванні вчитель має бути ввічливим, а також дбати про культуру мови.

В Ст.15 йдеться про авторитет педагога, який ґрунтується на його компетентності, справедливості, а також вмінні турбуватися  про своїх учнів.

Далі розглянемо принципи, які стосуються взаємовідносин вчителя та учня. В Ст.16 визначається, що вищим обов’язком вчителя є виховання свідомої та освіченої до вимог часу людини.

Ст.17 зазначає, що вчитель готовий поважати індивідуальність учня, його психофізичну та духовну цілісність, а також його моральні ідеали, честь і достоїнства.

Вчитель повинен поважати права учня вільно вибирати для себе вчителя (18).

Вчитель має дотримуватися принципу забезпечення конфіденційності інформації(Ст.19). Він не має права розголошувати інформацію про особистість учня.

В Ст.20 йдеться про те, що вчитель сприяє встановленню з учнем відносин взаємного співробітництва та співтворчості на благо учня.

Отже, ми розглянули основні принципи педагогічного кодексу педагога. Дотримання цих принципів є важливим для педагогічної діяльності вчителя. А те чи будуть дотримуватися вони цих моральних принципів, це вже справа честі і совісті кожного вчителя.