У дружбі найголовніше це вірність та довіра. Ці два поняття є невід’ємними частинами дружби. Справжній друг — це є та людина, якій можна розповісти будь-яку свою таємницю і бути повністю спокійним та впевненим у тому, що про неї ніхто не дізнається . Друг — це та людина, яка буде поряд з тобою , коли тобі сумно і радісно. Це та людина, яка завжди говорить тобі тільки правду, навіть коли вона не дуже приємна. Це та людина, яка не буде пліткувати в тебе за спиною, завжди прагне допомогти. Адже людина, яка зникає, коли тобі дуже необхідна допомога або просто підтримка, навряд чи може бути справжнім другом. Але це не головне і не єдине.
Друг – це той, хто завжди поруч з тобою, коли в тебе все добре. Бувають такі випадки, коли люди спілкуються лише тоді, коли в них є певні спільні проблеми: вони використовують одине одного для того, щоб розповісти про щось сумне, поскаржитися. Вони є психологами одне для одного, і тільки. З найкращим другом має бути приємно проводити час і тоді, коли все гаразд, бо в таких випадках ти розумієш , чи дійсно тобі потрібна ця людина, якщо тобі від неї нічого не потрібно.
Друг-це та людина, яка завжди піднімає настрій, віддаючи свою теплу та щиру усмішку. Якщо людина має такого друга,то вона має цінувати його відповідати взаємністю і дарувати свою любов. Справжня дружба створюється дуже довго, роками. Щоб дружба існувала дуже довго, потрібно докласти багато зусиль для її розвитку, весь час піддержувати та оберігати. Як навчав людина великої мудрості та філософ Г. С. Сковорода : «Друг вірний — захист міцний».
У дружбі інтереси приятеля повинні бути не менше, ніж свої, бо принципи взаємоповаги та рівності , розмістивши людей на найвищий рівень, допомагають залишити безкорисливу любов до друга в серці. Не можна плутати справжню дружбу із товариськими стосунками, тому що товаришів у людини може бути дуже велика кількість, але істинний друг — лише один. У товаришів можуть бути спільні інтереси, навчання або місце роботи , але між цими людьми немає справжньої духовної єдності, яка об’єднує людей спільною метою .
Дружба — це дуже тендітна та тонка річ, і,отримавши її ти маєш докласти якомога більше старань для того, щоб не побутися її . Кожна людина шукає в своєму другові необхідні для себе риси. З одними людьми ми зберігаємо відносини через те , що вони вміють цікаво розповідати, від інших ми отримуємо потрібну для нас інформацію, треті мають приємну зовнішність і поведінку, четверті — оптимісти і вміють підняти настрій, п’яті залюбки дадуть гарну пораду. Напевно, у друзях ми бажаємо бачити ідеальну особистість. Трапляється й таке, що з деяким часом в людині, яку ти вважав своїм найкращим другом, розчаровуєшся. Справа в тому,що в дружбі немає бути егоїзму.
Бувають люди, які у дружніх стосунках не роблять ніякого вкладу. Відомо, що ніхто не буде поважати таких людей, а скоріше намагатимуться припинити спілкування з ними, звести їх до приятельських. Ще один тип людей втрачає друзів і прихильність своїх знайомих через невихованість, адже відносини із ними не завжди приємні і навіть образливі. Найчастіше ці люди злостиві, набридливі, насміхаються з інших. У дружбі потрібно навчитися бути справжньою людиною. І хоч ми і не застрахований від власних помилок,найголовніше — уміти їх вчасно помічати в собі. Той, хто прагне до самоосвіти, до самовдосконалення , притягує до себе інших людей, швидко знайде вірного друга. Кожній людині хочеться бачити своїм другом щиру і вірну, духовно багату, гуманну,красиву людину , з чуйним серцем, запалам у душі, для якої важливо — приносити людям щастя.
Дружба не може бути лише з однієї сторони , інакше це вже не є дружба. Все спільне, всі разом! Всюди і завжди! Саме це і є справжньою дружбою . Друзів не може бути велика кількість, один, можливо, два або три. А всі решта десятки і сотні — це звичайні приятелі, товариші, знайомі. Просто хороші, приємні, чудові, але це не друзі. Одразу дуже складно зрозуміти , хто є тим справжнім і вірним другом. Для цього має пройти певний час, потрібно прожити якісь життєві негаразди . Дружба нам допомагає пережити самотність, яку часом ми всі іноді відчуваємо. Бо в кожної людини в житті бувають миті, коли нас не розуміють рідні, коли весь світ постав проти тебе, і лише по справжньому вірний друг завжди буде біля тебе, і саме він тебе підтримає, зрозуміє , допоможе і дасть пораду.
Мої друзі — це найдорожчі,найцінніші після батьків люди. З ними я проводжу багато вільного часу, ми шукаємо відповіді на деякі питання. Я дуже ціную нашу дружбу і поважаю своїх друзів за їхню підтримку,щирість та відвертість по відношенню до мене. Вони завжди прийдуть мені на допомогу , якщо це мені знадобиться. Це справжнє щастя -мати таких друзів, які тебе розуміють, розділяють твої думки, уподобання та інтереси. Я вважаю, щоб мати вірного та надійного друга, потрібно і самому бути таким. Бо якщо ти обманюватимеш,хитритимеш , будеш з презирством відноситись до оточуючих, не звертатимеш ніякої уваги на чужі проблеми, не будеш приділяти достатньо уваги своїм близьким, то і до тебе будуть ставитись так само,як і ти до них .
Отже, дружба розпочинається з віддачі духовних багатств. Потреба в людині народжується в бажанні пізнати в іншій людині джерело радощів. Недарма філософи вважають основною ознакою справжньої дружби розділення радощів, а не висловлення жалю у хвилину смутку. Якщо ти співчутливий, уважний, не байдужий до горя та радощів своїх близьких, то і у тебе буде справжня дружба, яку потрібно берегти, цінувати та усіляко підтримувати. Треба з обережністю відноситись до можливих друзів, але, знайшовши близьку для твого серця людину, варто докласти якомога більше зусиль для того, щоб не втратити її.
І для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного та надійног друга, треба й самому стати вірним другом. Дружба багато на що здатна , вона може творити справжні чудеса. І якщо більше людей матимуть добрих друзів, то світ стане набагато яскравішим і кращим , на всій планеті запанують злагода та мир.
