Дитинство — найкращий період життя. Саме цей період — початок формування особистості. У дошкільника дуже швидко відбувається фізичний, психічний і духовний розвиток, формуються певні якості, які роблять із неї людину, закладається певний характер людини, ставлення її до навколишнього світу, до людей, які оточують, до самого себе, відбувається засвоєння моральних норм поведінки.

Це певною мірою період пізнання Людини і соціуму, саме відкриття дитиною Бога, життя на планеті Земля в усьому різноманітті, з усіма негативними і позитивними проявами. Лише в цьому закладається основне формування моральних якостей дитини, що починається ще в дошкільному дитинстві. Багато в чому залежить подальший розвиток дітей від того, наскільки успішно здійснюється цей процес.

Найважливіше, з самого початку формувати у нього необхідні моральні почуття, уявлення. У дошкільному закладі під керівництвом вихователів дитина, перш за все, набуває первісний досвід своєї поведінки, ставлення до близьких нам людей, до однолітків, а також, засвоює норми моралі у суспільстві. Керуючи дитячою діяльністю, вихователь формує у дітей важливі риси для людини. Це – любов до Батьківщини, доброзичливість, повага до оточуючих, дбайливе ставлення до результатів праці людей, допомога їм, активність та ініціатива в самостійній діяльності.

Щодо виховання – це одна з найважливіших функцій родини. Яка забезпечує належні матеріальні та педагогічні умови як для фізичного, морального так і духовного розвитку дитини, становлення особистості.

Як же поводить себе морально вихована дитина? Насамперед, вона діє з користю, як для себе, так і для партнера, вона вміє не брати краще собі, а й віддавати іншому. За правилами добра з власної ініціативи діє лише морально розвинена дитина, на неї не діє тиск спонукань зовні, охоче приймає безкорисливі рішення, від яких не розраховує на винагороду чи елементарне схвалення за кожний добрий вчинок. Дитина діє правильно, так як їй здається без користі для себе.

Насправді, це зовсім не просто виявляти безкорисливу моральність лише з власної ініціативи, особливо коли в сім’ї та у дитячому садку добрі вчинки малечі заохочуються, регламентуються та винагороджуються, привчають дитину чекати від дорослих дозвіл та вказівки. А це, як на мене, трішки пригальмовує становлення безкорисливої й ініціативної моральності від розпоряджень вихователя чи батьків.

Дуже важливі моральні якості для того, щоб формувати простір зовнішнього життя дитини, повноцінна реалізація себе, насамперед, як соціальна істота й індивідуальність. Це відповідальність, толерантність, чесність, моральність, патріотизм, працелюбність, щирість, правдивість і багато іншого.

Для мотивів розвитку поведінки, основою стають сформовані моральні уявлення, що і спонукають дітей до різних чинників. Формувати такі мотиви поведінки дуже важливо, вони спонукають їх до вчинків. Це може бути у такому плані: турбота про когось, згода на щось, наперекір своєму бажанню, подарунок для близької людини, зроблений своїми руками. Моральне виховання дошкільників забезпечує – формування норм моралі, уявлень, звичок та мотивів їхньої поведінки.

Обов’язковим є виховання духовного світу особистості – це дуже велике і складне питання, яке потребує певної програми, за якою це виховання викорується та розв’язується. Адже, саме душевно-духовний розвиток дошкільника, залишається однією з добре відомою та освоєною сферою роботи педагога. Тобто, потрібно навчати малюка вміти аналізувати свої почуття, думки, вчинки і прагнення до вищого, доброго, чистішого. Звичайно, що можуть бути різними форми та методи цієї роботи. І найголовніше, щоб вони формували не егоїстичну позицію в дитини.

У дошкільному віці також формуються звички культурного, правильного спілкування з дорослими та однолітками, звички говорити правду, дотримуватися чистоти, порядку, виконувати корисну діяльність, мати звичку до праці.

У старших дошкільників, на основі формування моральних почуттів, виховується почуття власної гідності, задатки почуття поваги до людей, відповідальність за доручену справу, обов’язок, почуття справедливості.

У перші роки життя дитини, перед педагогом стоїть завдання — розвиток у дітей моральних уявлень, на основі яких формуються правильні мотиви поведінки. На конкретних прикладах вихователь роз’яснює, як слід чинити, а як — ні. Один відомий вчений казав, що турботливі діти — це ті діти, які бережуть іграшки, доглядають за тваринами, рослинами, допомагають дорослим. Такі роз’яснення допоможуть дітям усвідомлювати моральні поняття, такі як добрий, скромний, справедливий, ввічливий, турботливий та ін., хоча, не відразу можуть бути зрозумілі дітлахами.

Вихователь турбується про те, щоб діти зрозуміли суть цих понять, могли співвіднести з ними зміст своїх та чужих вчинків.

Ще одним важливим принципом морального виховання є принцип виховання дітей у колективі та за допомогою нього. Колектив — це школа формування громадської спрямованості особистості дитини. Тут найбільш яскраво розкривається його індивідуальність, здібності і моральні якості. Моральна цінність людини проявляється насамперед у вчинках.

Перебуваючи в колективі дитина має змогу проявити свої знання, ставлення до оточуючих та до діяльності: прагнення надати допомогу, домогтися результату, подбати про однолітків, проявити доброту, скромність, працьовитість.

Всім відомо, що діти наслідують своїх батьків, дорослих, а й іноді звичайних перехожих. Але вони мало знають про цей світ, тому мало вміють, і часом, не завжди можуть робити те, що вважається хорошим. Тому що дітей потрібно виховувати і пояснювати, що таке добро, а що не слід робити. Діти швидко ростуть, тому потрібно не упустити такий момент.

Виховання дітей має включати в себе обов’язкову річ, як розвиток звичок. Мабуть, кожний задасть собі запитання, що ж це таке, хоча насправді відповідь дуже проста. Це ряд простих речей, про які дитина обов’язково повинна пам’ятати.