Аналізуючи різні джерела в Інтернеті,можна прийти до висновку,що в системі нашої освіти мало уваги приділяється саме моральному вихованню. Проте не одне джерело показує модель морального виховання дітей і підлітків США. Тому саме на їх підходах морального виховання я буду будувати свою роботу.

Розвиток сміливості займає перше місце в нових підходах морального виховання. Саме сміливості часто не вистачає дітям і дорослим. Із самого початку навчання треба розуміти, що навіть якщо дитина буде багато знати, але буде боятися використовувати свої знання перед публікою, вона не зможе далеко пробитися у житті. Тому ще в шкільному і , навіть, в дошкільному віці треба вчити дітей ,по-можливості,проявляти себе,не боятися невдач та відстоювати свою думку.

Нажаль, зараз в навчальних закладах мало уваги приділяється цим рисам і тому діти, зачасту, бояться , що їх не прийме суспільство яке їх оточує(група в садочку або клас у школі). Їх лякає та думка, що через їх невдачу, або їх нестандартний погляд на речі, вони можуть стати одинаками, вигнанцями.
Тому саме розвиток сміливості у дітей виходить на перший план в новітніх підходах морального виховання дітей.

Не сформованість сміливості впливає також на здатність приймати правильні рішення. Педагог повинен навчити учнів розставляти пріоритети в своєму житті,використовуючи при цьому обмірковані і обґрунтовані думки.

Здатність приймати правильні рішення, також ґрунтуються на відповідальності за наслідками,про які дитина повинна думати,перед тим,як щось зробити. Дитину ще з малечку треба навчати бути відповідальною. Дитина повинна розуміти,що за свої слова та дії треба нести відповідальність. Вчитель повинен пояснити дитині, що треба вміти стримувати обіцянки,відповідально ставитись до поставлених задач,до навчання.

Зараз в суспільстві дуже мало людей,яких можна назвати по-справжньому відповідальними. Тому дітям важко зрозуміти,що саме дорослі розуміють під цією самою «відповідальністю». Через це вчитель на своєму власному прикладі повинен показати,що треба робити, пояснити дитині, що вона може зробити,щоб,наприклад, змінити на краще стан навколишнього середовища.

Доцент смоленського державного університету Е.О. Савельєва в своїй роботі «Сучасні підходи до морального виховання у школах» до новітніх підходів морального виховання ,також, виділяє повагу, доброту і чесність. Саме ці три чесноти треба неодмінно треба розвивати в дитини в повній мірі.

Вчитель повинен навчати дітей справедливості і честі. Виховувати в них справедливих, надійних, правдивих , чесних і добрих людей.

Доброта – одна з найважніших якостей людини. Доброта,як риса, проявляється не тільки як ввічливість і готовність допомогти,але і в уважності до оточуючих,щедрості,турботі,розумінні та в співчутті до інших людей. Доброта, також, розуміє під собою ще й відношення до оточуючих так,як хочеться,щоб відносились до тебе. Мета вчителя не тільки навчити дітей відноситись по доброму до інших дітей,але й до інших живих істот: тварин,рослин. Пояснити дітям,що їм також може бути боляче чи прикро,тим самим виховувати повагу до тварин.

Та тварини – не єдині,до кого треба виховувати повагу в учнів. Треба,щоб діти проявляли шанобливе ставлення ще й до батьків,вчителів, інших людей,до речей,до своєї країни. Дитина повинна розуміти , що старшим не можна грубіянити,що до людей похилого віку треба відноситись із пошаною,а до керівників із повагою. Завданням вчителя є також пояснити дітям акуратне й поважне ставлення до речей. Розказати про те,що,наприклад,для створення книги вирубають дерева і помалювавши чи порвавши книгу,дитина тим самим приречу на смерть ще одне дерево. Виховати в дитині патріотизм, на мою думку, одна з найважливіших і найскладніших задач педагога. Адже кожна людина,в якій би країні вона не народилась,повинна любити й поважати її.

Кожну з вищезазначених рис дуже тяжко розвивати,якщо у людини відсутня наполегливість. У дітей необхідно розвивати цілеспрямованість,наполегливість,здатність долати труднощі,докладати зусилля,доводити до кінця почате ,незважаючи на всілякі труднощі та перепони. Дітей треба з самого початку настроїти на терплячість і стійкість, і пояснити,що при невдачі не треба сильно засмучуватись,а краще розібратись в причині саме цієї невдачі.

Для того щоб дитині вистачало на все часу і сил педагог навчає дитину самодисципліні та самовдосконаленню. Самодисципліна в великій мірі залежить від сили волі учня,його наполегливістю,працьовитості. Вона несе в собі вдосконалення особистості,прагнення досягнути мети,без прояву негативної поведінки. Дитина навчається контролювати свої вчинки,слова і поведінку.

Під навчанням по самовдосконаленні мається на увазі пояснення дитині,що окрім навчання в школі,вона повинна ще займатися тим,що їй подобається в позаурочний час,розвивати свої здібності.

Для розвинення таких якостей,як сміливість,здатність приймати рішення,доброти і інших якостей використовуються декілька підходів. Продивимось декілька із них.

Одним з найпоширеніших підходів,це присвячення місяця якійсь із чеснот(поваги,чесності,доброти та інше). Після закінчення місяця вибирається учень,який був найкращий за цей час,даються пораді на майбутнє й іншим дітям. Головне,щоб під час цього змагання дитина не забувала і про інші чесноти.

Другим,на що звертають увагу діти – це особистий приклад вчителя. Саме вихователь грає велику роль в моральному вихованні. Він є прикладом для наслідування,тому повинен проявляти повагу до оточуючих,бути справедливим,виконувати обіцяне.

Читання літератури на моральні теми є одним з підходів виховання морально-етичної особистості дитини. Велика увага приділяється обговорення вчинків героїв. Це стимулює дитину до роздумів про дії героїв,робити аналіз його особистості,навчатись розпізнавати добре і погане. Досить цікавим прийомом перероблення казок,де вчитель пропонує дитині зробити із негативного персонажа, доброго.

Обговорення з учнями правил також вважають корисним. Дітям слід пояснити,чому треба їх дотримуватись. Гарно буде,якщо діти зможуть зробити правильні висновки.
Нажаль,в наших школах,якщо і використовують подібні підходи,то тільки для того,щоб вивчити матеріал,а не для морального і громадського виховання.

Нажаль,система нашої освіти далеко відрізняється від системи США і спрямована більше навчання дітей стандартним знанням,а не на розвиток їх моральних якостей. Зараз цьому приділяється набагато менше ніж потрібно і це в майбутньому може вплинути на долю дитини,а можливо і країни. Адже керувати невідповідальними,ненаполегливими,не здатними відстояти свою думку людьми,дуже легко.

Тому,я вважаю, що в системі нашої освіти треба також використовувати підходи,які будуть спрямовані на розвинення вище зазначених якостей.