Для того щоб пояснити, що таке моральні почуття, слід для початку визначити, що таке почуття взагалі. Отже, якщо порівнювати такі поняття, як «сприйняття», «відчуття», «мислення» з «почуттям», то в першому випадку ми просто відображаємо сприйняте нами, у другому ж ми проявляємо своє безпосереднє відношення до подій. Почуття – це особистісне ставлення індивіда до пізнаваного і до самого себе.

Розрізняють вищі (моральні, естетичні, інтелектуальні) і нижчі (задоволення фізичних і фізіологічних потреб) почуття.

Моральні почуття виникають під впливом суспільства. У кожному соціумі існують певні рамки дозволеного. Наприклад, те, що прийнято у слов’ян, може бути відкинуто арабами, і навпаки. Суспільство встановлює свої норми, потім людина вбирає в себе ці норми і живе відповідно до них. Що ж буде, якщо конкретна особистість відмовиться діяти відповідно до моралі?

У разі недотримання цих норм, людина може викликати негативне ставлення до себе, яке виражається в почуттях докорів сумління, провини, сорому. Також туди можна віднести почуття заздрощів, жалю, ревнощів. Поза будь-якого суспільства у людини не було б поняття про пристойність чи непристойність своїх вчинків, про красу або потворність свого обличчя тощо. І все ж, як зрозуміти, що таке «норма» і ким вона встановлюється?

Останнім часом в світі відбулися зміни, переоцінки цінностей. Як на мене, в соціальній сфері найпомітнішою зміною є сексуальна революція. Те, що вважалося раніше аморальним – зараз піднімається до норми. Наприклад, на даний момент вважається нормою, що наречена до весілля вже не незаймана, а в минулі часи подібний недогляд був би ганьбою на весь рід і презирством дівчини моралістами.

Інший приклад. Чи буде моральним вбивство людини? Як на мене, однозначну відповідь дати не можна. Потрібно дивитися за обставинами, за контекстом. Чи було це з метою самозахисту, можливо, це була помста або це просто діяння на основі жадібності? Виходячи з відповіді, можна зробити висновок про моральність, і судити, чи було це злочином взагалі.

Ці приклади я приводжу для того, щоб показати, що мораль – це поняття настільки індивідуальне і відносне, що в певних випадках її можна так перекрутити, що закоренілий злочинець може виявитися знаряддям справедливості в цьому порочному світі.

Що ж тоді буде мірилом моралі, як не чорно-білий поділ на «добре» і «погане»? Я вважаю, що не можна однозначно сказати, що все недобре – погане, і навпаки, все непогане – добре. Якщо основою моралі є совість – то завданням правильного її виховування у людини буде демонстрація того, що тільки широкий кругозір і гнучке мислення окремо взятої людини, а не всього суспільства, може мати право бути мірилом, бо суспільство часто може помилятися, будучи просто однобоким.

І все ж, мораль нам потрібна для того, щоб підтримувати видимість порядку в суспільстві. Мораль потрібна нам також, як і релігія, адже вони допомагають контролювати людей. Адже не було б у нас моральних понять – ми б просто повернулися до витоків первісних устоїв. Мораль – це відображення ступеня розвитку соціуму і вона є невід’ємною частиною його градації.

Отже, щоб підсумувати сказане, хотілося б зробити акцент на ряді понять:

• Почуття – це наша реакція на те, що відбувається навколо;
• Моральне почуття – це наша реакція на певні моральні цінності, які сформувалися під впливом суспільства.
• Моральні почуття, нарівні з естетичними і інтелектуальними, відносяться до вищих почуттів, тоді як до нижчих почуттів відноситься задоволення фізичних і фізіологічних потреб.