Аналізуючи роль, місце, поведінку та моральні цінності зрілої дорослої людини в сучасному світі починаєш поступово розуміти,що кожна людина робить лише свої особис- ті,притаманні тільки їй моральні вчинки. Відповідно з тим,які у неї християнські чесноти, життєві обставини,матеріальні блага,моральне та етичне виховання –це і спонукає людину на її повсякденну,відповідно обставинам, поведінку.

Багато людей в поняттях «моральні цінності» звертають увагу лише на зовнішній бік поведінки інших,не заглиблюючись у мораль. А мораль є зводом правил, норм,вимог,які регулюють відношення і взаємодію людей,їх поведінку та допомагають їм жити громадою.

Моральні цінності — це повага до батьків,до ближніх,праця,розвиток самої себе та любов і злагода до оточуючих. Усі ці істини передавались з покоління в покоління.

Я вважаю,що виховання цих принципів моралі починається з перших миттєвостей появи новонародженої дитини,з першими краплями материнського молока і лагідним дотиком рідних маминих рук. Маля напівсвідомо сприймає родинне тепло,відповідальність,увагу,захист. Для дуже чутливої,емоційно-вразливої дитячої душі це є першими уроками майбутнього життя в суспільстві.

Кожній дитині під час численних контактів з рідними поступово прививається любов і милосердя,чуйне і турботливе ставлення як до неї самої,так і до інших оточуючих її людей.

Ось так в ранньому дитячому віці починають формуватися морально-етичні цінності. Але їх треба постійно розвивати і тому перебування дитини в ДНЗ є одною із складових у цьому напрямку.

Дитину потрібно навчити спілкуватися з однолітками,домовлятися з ними, ділитися і разом користуватися іграшками,гратися в колективні ігри,відповідально і якісно виконувати доручення,вчитися прислухатися до оточуючих.

Одним із основних напрямків морального і культурного виховання в кожній дитині є утвердження відчуття доброти,скромності,чутливості до всього живого і красивого,сердечності і готовності прийти іншим на допомогу. Тому одним із пріоритетних завдань вихователів ДНЗ є наявність живих куточків природи в групах і організація дітей з догляду за кімнатними рослинами,тваринами,птахами,акваріумними рибками.

Дитяче серце повинно хвилюватися не тільки за рідними і близькими,а й за всім живим. Так ненав`язливо прививається дітям відчуття відповідальності та турботи.

Спочатку дитина зростала і виховувалася в сім`ї та дитсадку і нарешті пішла до школи. Там їй поступово відкривається світ людської моралі. В цьому учням допомагають вчителі. Кожна дитина з перших років навчання в школі набуває морального досвіду в особистих відносинах з іншими учнями. Дитина повинна діяти так,як велить її свідомість,чесність,порядність,людяність,толерантність,громадський обов`язок. Ці якості визначають моральний рівень особистості,формують культуру суспільства.

Закінчивши школу, молодь починає свій самостійний шлях в житті. Це сходинка в новий,незнайомий їй,інколи жорстокий світ.

Як зберегти ті моральні цінності,які так довго і дбайливо плекали рідні та близькі люди,вихователі,вчителі? А в сучасному світі вже не ті цінності,що були раніше,тому молоді люди,роблячи перші самостійні життєві кроки,натикаються і на перші труднощі та перешкоди.

Молодь повинна усвідомлювати: якщо втратиться система моральних принципів,то похитнеться і духовний рівень. На превеликий жаль наше покоління живе в жорстокому,агресивно налаштованому світі. Людство збідніло і готове на все заради грошей, матеріальних благ,готове вбивати,катувати,руйнуючи свої душі.

Останніми десятиліттями все частіше в інформаційному просторі випуски новин починаються з повідомлень про військові події у всьому світі,терористичні акти,масове безробіття,світову кризу, вбивства на замовлення і ін. Ці факти є однією з най жахливих проблем нашого сучасного світу. Відбувається деградація людства.

Здається, що деякі політичні та громадські діячі забули про те, що найцінніше в світі-це людське життя. Заради політичних амбіцій та жаги до особистого збагачення вони змінюють свої переконання,втрачають систему своїх моральних принципів.

Завдяки втраті свого духовного рівня ісламським терористичним угрупуванням «Алькаїда» було скоєно тяжкий злочин перед людством,світовою спільнотою. 11 вересня 2001 року під час терористичного акту загинули та постраждали сотні невинних американських громадян та багато інших людей з інших країн.

Тероризм поширює свої щупальця по всьому світу.17 липня 2014 року загинуло 295 мирних громадян з багатьох країн світу,пасажирів літака «Боїнг-777» «Малазійських авіаліній», збитого над територією України сепаратистськими бойовиками ЛНР.

Ці наведені нечисленні приклади є намаганням придушення політичного супротивника насильницькими засобами.

На початку XXІ століття на долю українського суспільства випали тяжкі жахливі випробування. Виникла загроза суверенітету та цілісності кордонів України. Український волелюбний,працьовитий народ виборює своє право на підвищення економічного розвитку нашої Батьківщини та покращення соціального рівня життя простих громадян у складі країн ЄС,США та країн світової спільноти.

Але на заваді вирішення цих глобальних проблем стали олігархи,заможні бізнесмени та колишні керівники нашої та сусідньої держави,бо у їх свідомості стала заміна моральних принципів на матеріальні блага. Світ поволі стає жадібним, дріб`язковим і меркантильним, зникає співпереживання і дружня взаємна підтримка між людьми.

За 23 роки незалежності України прийшов майже повний крах патріотичного духу в українському суспільстві. Пересічні українці збідніли,змінилися людські цінності. Ми стали пасивними і бездіяльними. Жорстокість і недовіра,шахрайство вандалізм,вбивства, гвалтування,крадіжки,масове безробіття,інформаційна брехня,жадібність,зрадництво-це далеко не повний перелік цього жахливого списку деградації нашого українського суспільства,яке переживає не найкращі часи.

Порядність та доброта сучасні завжди. Тому молодому поколінню треба вчитися осмислювати,аналізувати,збагачувати свій розум досвідом поколінь,навчитися адаптуватися в суспільстві. І як писав у драмі «Ярослав Мудрий» Іван Кочерга:

Не те чеснота,лиш би книги читать,
А щоб од книг зерно добра й любові
В своїй душі посіяти й зростити.

Мені дуже гірко сприймати,що зараз коїться у нашій країні,бо дуже багато горя і болю в серцях і домівках нашого народу. Але усвідомлення того,що ми всі під тиском цих болючих подій нарешті скинули пелену довготривалого алегоричного сну з своєї свідомості і стали на захист того,що найважливіше і найцінніше для нас українців:

Ще не вмерла України і слава,і воля
Що нам,браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки,як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем,що ми,браття, козацького роду.

Такого сплеску патріотичного ентузіазму та морального піднесення духу Україна вже давно не пам`ятає. Всі ці емоції дісталися нам дорогою ціною. Вони омиті кров`ю героїв Небесної сотні та загиблих героїв АТО.

Слава Україні! Героям слава!

Прості українці та волонтери,українські діаспори світової спільноти зробили неоцінен- ний внесок у добрі справи на благо нашої рідної неньки України. Керуються вони лише мора- льними принципами,які стали особистим духовним багатством кожного з них.

Ми візьмемо усе найкраще в себе,
Пронесемо нащадкам крізь віки.
І щоб вони сказали нам
«Спасибі» за державу,
Яку побудувати
Ми змогли.
Чекаренда Ольга

Підсумовуючи вищевикладений матеріал і особисті роздуми на задану тему,хочу висловити таку думку: «Кожна людина, ким би вона не була,може бути корисною суспільству, постійно поповнюючи її скарбничку добрих справ,а від цього особистість і суспільство тільки лиш виграють». Ось такі ми-люди складного,багатогранного і непередбачуваного, доброго і злого,ворожого і справедливого сучасного світового суспільства.