Сучасне покоління живе у час бурхливих змін. Швидкий потік інформації, науково-технічний прогрес — все це та багато інших чинників призводить до трансформації нашого суспільства. Багато хто скаже, що ми живемо у час неймовірних відкриттів, котрі подарують нам не аби які можливості. Але чи замислювався хтось які наслідки ми матимемо через пару десятиліть?
Здобуваючи могутні знання, вражаючі досягнення у сфері комунікації та нанотехнологій, мало хто замислюється яку нищівну кризу несе некерований потік інформації, котру все швидшими і швидкими темпами виробляє сучасне суспільство, не осмисливши вже здобуту інформацію, ми виробляємо нову, котра поглинає день за днем.
У наш час на перше місце поставлений розвиток науки та техніки, але через це багато хто відвернувся від таких проблем сучасного світу як голод, злиденність, нерівність між багатими та бідними, збереження історії тощо.
Можна зазначити, що метою написання даної статті є поглиблений аналіз моральних проблеми сучасного світу, а саме, трансформації системи моральних принципів під впливом глобалізаційних процесів.
Сучасність зіткнулась з проблемою, котру сама і породила. Молодь нехтує такими поняттями як шляхетність,вихованість, людяність, і все більшого значення віддає тому, в якому магазині купити ту чи іншу річ, чи їх телефон не втратив своєї привабливості, чи їх ноутбук відповідає всім вимогам сучасних IT-технологій?! І, як би це не прикро звучало, малу частку уваги приділяють вихованню, умінню спілкуватися, презентувати себе як особистість.
Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що у нашому суспільстві на сьогодні гостро постає проблема місця і ролі моральних принципів, підносячи на перший план досягнення науково-технічного прогресу.
Існує думка, що XXI століття – це криза моралі сучасної молоді. І я повністю розділяю дану точку зору, оскільки люди не народжується байдужою до чужого лиха, вона не народжуються егоїстичною, цинічною, вона стає такою під гнітом оточуючого середовища, аби не вирізнятися поміж інших. Але ж як бути із індивідуальністю, з власними прагненнями, бажаннями та цілями? Невже задля того, аби бути як всі, більшість молодого покоління згодна втратити власне «Я», власні вподобання, бажання, забути власну історію, національну ідею, те, що так покірно і незламно впродовж багатьох поколінь відстоювали наші предки.
В наш час побутує думка, якщо людина прагне досягати значних висот у житті, цілеспрямовано йти до поставленої мети, долаючи усі перешкоди на її шляху, то вона обов’язково має знехтувати, переступити через моральні принципи. Зустрічаючи людину, котра незважаючи на всі виклики, спокуси сучасного суспільства все ж непорушно крокує тернистим життєвим шляхом, не втрачаючи людської подоби, бережучи життєві принципи, людяність, шляхетність, заслуговує поваги, та невимушено стає взірцем для наслідування для майбутніх поколінь.
Деградація сучасного світу потребує внутрішньої перебудови самої особистості. Людство має знайти шлях подолання всіх протиріч, що виникають крок за кроком. Подолання егоїстичних настроїв, звільнення від тотального культу техногенних інновацій, що викликають суперечності з моральними принципами буття. Суспільство знищує себе із середини, безконтрольно споживаючи дари природи, безвідповідально ставлячись до надбань поколінь наших предків. Якщо не знайти шляхів вирішення проблеми морального занепаду людства, ми зіткнемося незабаром із катастрофою глобального характеру, що призведе до самознищення.
Людина, як ключова ланка у становленні світобуття, має виокремити для себе місце, роль таким поняттям як мораль, етика, моральні цінності, підносячи їх над власним егоїзмом. Поняття моралі та етики побутує у суспільстві, але чомусь сприймається як щось нав’язливе, набридливе. Лише через те, що ми досить часто спостерігаємо картину, в котрій людина, що порушує моральні принципи, переступаю та закриваючи на них очі, досягає значно більших висот, ніж так, яка все ж таки намагається не втратити свої людяності, та гідно зустрічає всі виклики долі. Аби наше суспільство могло прогресувати, людству необхідне моральне відродження та духовне піднесення, лише тоді ми згадаємо хто ми, і де наше коріння.
Перш за все, людина має окреслити для себе життєві цінності, котрі будуть її опорою та поштовхом до дії. Історія бачила багато прикладів, коли люди, переступаючи через моральні принципи, намагаючись зробити своє життя краще, не зважаючи на докори сумління, все ж таки опинялися на самому низу свого існування, без друзів, підтримки і все лише через те, що у свій час не знайшли у собі сили протистояти жорстокості, нахабству сучасного світу, а просто піддалися спокусам сьогодення.
Багато хто навіть не замислюється над тим, який світ ідеалів та прагнень несе в собі моральність. Постійне протистояння добра і зла, любові та ненависті, проблеми обов’язку та відповідальності, ось що несе в собі моральність.
Ми живемо в скрутний час, незважаючи на досягнення в науці та техніці, все ж гостро постає проблема впливу держави на громадськість. Через негаразди та непорозуміння у владних структурах, влада втрачає свій авторитет у суспільстві, тим самим руйнуючи моральні устої в суспільстві. Замість того щоб пропагувати, підтримувати та підсилювати законодавчо моральні принципи, владні структури ще більш загострюють дану проблему.
Яскравим прикладом даної руйнаціє виступає українське суспільство, котре переживає не найкращі часи свого існування. Перебудова політичної, економічної системи порушує, змінює багато цінностей як особистісних так і суспільних. Для того аби не втратити себе як нація, ми, в-першу чергу, маємо зберегти власну самобутність, духовні та моральні орієнтири, і лише після того вступати в діалог із світовим співтовариством, як нація, котра має власну національну ідею, береже та гідно відстоює історичні надбання, передаючи їх нащадкам.
Ще одним моральним викликом сучасного світу можна вважати суспільну не активність теперішнього покоління. Досить розповсюдженим явищем є пасивність у громадській діяльності, оскільки молодь зацікавлена у грошовій винагороді, і лише одиниці згодні працювати «за ідею», приносячи користь нашому суспільству. Благодійність, волонтерство – це ті види громадської діяльності, яка будується на моральних принципах, поглядах людей, котрі присвячують їй свій вільний час, а інколи і своє життя. Тому до подібного виду діяльності важко в наш час залучати молодь, виховуючи у них почуття громадського обов’язку. Аби змінити дане становище, важливо активізувати співпрацю школи із соціальними структурами, важливо проводити виховні бесіди на моральні теми. Необхідно пробудити відчуття моральної відповідальності перед суспільством, і це буде поштовхом для розбудови нашого суспільства.
Підводячи висновки вище зазначено, важливо підмітити, що проблема моральності у наш час є не аби як актуальна, і лише від нас залежатиме ким ми будемо у майбутньому, яке суспільство будуватимемо далі. Кожна людина має замислитися над власними вчинками, і над тим, яку користь та загрозу ми несемо власними діями.
Людина пройшла складний шлях еволюції, і не повинна під впливом сучасних досягнень науки ат техніки втратити свою людську природу, перетворитися на пасивного громадянина своєї держави, та жити на принципом «моя хата скраю, я нічого не знаю». Ми зможемо відбудувати гідне суспільство лише після того, коли визначимо яким шляхом маємо розвиватися, та за що маємо боротися, аби не втратити свою людську гідність.
