Бальний танець – один з найпопулярніших видів мистецтва, він стоїть на одному ряду з класичним, народно – сценічним та сучасним танцями. Навіть я б сказала, що випереджає їх в професійному плані. Тобто, зараз бальний танець розвивається шаленими темпами: створюються школи, студії, проводяться різноманітні майстер класи. А найпопулярнішим і найпрестижнішим є різні міжнародні конкурси, які з кожним роком все більше і більше, стають актуальними серед танцюристів. На мою думку, це прекрасно, тому що професіонали, які пересвятили своє життя танцю мають можливість не тільки відвідувати різні фестивалі, але й вдосконалювати свою хореографічну майстерність.
Але, чи може бальними танцями, займатись кожна людина? Я думаю, що кожен хоча б раз у своєму житті бачив ча-ча-ча, румбу, самбу і т.д. Коли спостерігаєш за цими танцями, розумієш на скільки потрібно бути артистичним, харизматичним, пластичним, мати почуття ритму тощо. Але не зважаючи на це, у наш час створюються аматорські школи танцю де запрошують людей різного віку, різних професій, які ні разу у своєму житті не займались танцями. Тому хто бажає може, звичайно, у вільний час, присвятити себе улюбленій справі.
Виходячи з вище сказаного, можна зрозуміти і побачити на скільки бальний танець стає популярним серед дорослого покоління. Щодо дітей так тут ситуація, як на мене не зовсім правильна. Вивчаючи методику танцю, я зрозуміла що ті бальні танці, які були колись ще за часів наших бабусів та дідусів і ці, які викладають дітям тепер дуже відрізняються. Раніше такі танці як ча-ча-ча, самба, румба виконувались тільки як конкурсна програма і виключно дорослим складом виконавців. Щодо дітей молодшого, шкільного та середнього шкільного віку латиноамериканської та європейської програми, як такої не було. Діти вивчали танці легкі для сприйняття, на розвиток уваги, координації та цікаві (чи то з мультфільмів, чи то с книжок). Це наприклад «чебурашка», «качка Дональд», російські та українські ліричні танці тощо. Дитячі костюми повинні були відповідати образу танцю, та бути зручними для виконаня будь яких танців. Кольори, орнамент і фасон, неодмінно підібраний зі смаком та врахуванням вікових особливостей дітей, адже конкурси судилися суворо, і так би мовити, переходження тієї грані було не допустимо, що дуже характерно в наш час. Діти на сьогоднішньому етапі, незалежно чи то шість років, чи то дванадцять одягають одинакові костюми, роблять занадто вульгарні зачіски. Макіяж, що є не доречним для дитячої зовнішності. Зараз, вище названі танці, втратили свою популярність і всі батьки хочуть спостерігати на сцені ті «дорослі» бальні танці, але ніхто не задумується про моральні цінності людини. Навіть взуття, що характерне для бального танцю, тобто на підборах вимагається у дітей молодшого шкільного віку, котрим з фізичної точки зору не можна носити підборів. Але все це вважається красиво і навіть не звертають уваги на моральний аспект бального танцю, а батьки «підливаючи масла у вогонь» узгоджують все з викладачами та керівниками колективів. Бальний танець – задоволення не із дешевих, і тому батькам часто доводиться вкладати великі гроші в пошиття костюмів та аксесуарів. І в усьому винне наше суспільство, яке не цінить того простого, але зі смаком що було колись.
Якщо порівняти наш час і минулий в плані тих самих костюмів, зачісок, музики яка притаманна бальним танцям, то зрозуміло, що зараз все стало більш розвиненим, різнобарвним, різногранними. Музика, що використовувалась для таких танців як румба, самба, танго зараз використовується в сучасних танцях таких як контемп, афро- джаз та інших. Костюми теж вдосконалюються, додаються різні аксесуари яких колись не було. Всі ці зразки вбрань запозичені в різних країн, оскільки бальний танець зародився не в Україні, а в латино американських країнах. Взуття в бальних танцях відіграє не менш важливу роль ніж костюм. Тому зараз на фабриках шиють різноманітне взуття на різних підборах. А на конкурсах, стає необхідно прикрашати туфлі різним дорогоцінним камінням. Якщо візьмемо для порівняння український костюм то тут притаманна стриманість, строгість, закритість. У дівчат це переважно довгі плахти, сорочки, кептарики. У хлопців це шаровари, жупани, сорочки і т.д. Порівнявши ці два костюми бачимо, що у них немає нічого схожого. Та це ще не все. От наприклад, якщо спостерігати за українськими танцями, де хлопці та дівчата скільки б то не було пар, одягаються в одинакові костюми та аксесуари. То в бальному танці, кожна пара вдягається по різному. Тому і зараз сучасний ринок пропонує великий асортимент стандартних, чи більш сучасних образів для танців. А все це, через моральні переконання народу, які формувалися на протязі багатьох тисячоліть. Адже кожна країна має свій національний костюм, який передається із покоління в покоління.
Дуже часто, ще коли бальні танці не були настільки розвинені їх вважали вульгарними, занадто пластичними. Тобто танцями, які можна танцювати тільки в клубах або на вулиці. А все це через відкриті костюми, крикливий макіяж, високі підбори. Та завдяки тому, що бальні танці на вершині свого піку популярності, це твердження стає помилковим .
Я думаю, що в наш час майже не можливо знайти людину, якій б не подобались ці запальні, вражаючі, ліричні, захоплюючі, відчайдушні танці, які заполонили весь світ. Адже танцювальне мистецтво, займає велике місце в моральному, фізичному та естетичному вихованні будь-якої людини. Танець – виступає як засіб спілкування. Можливість передавати свої почуття, переживання іншій людині.
Отже, бальний танець – це не просто рухи. Це танці, які вирізняються своєю індивідуальністю, неповторністю, шаленим емоційним зарядом. Людина, яка поринає в танець відкриває для себе світ нових віддчутів. Та крім цього заняття бальними танцями – це прекрасний спосіб почерпнути багато нового для себе, розширити свій кругозір та цікаво провести час. Я впевнена, що кожна людина, яка хоч трохи наближена до хореографічного мистецтва, а зокрема бальних танців, черпає не оцінену культуру, моральні цінності тих народів де зародився той чи інший танець.
