Ще з дитинства людину вчать, що є добре, а що погано. Ще із самого малку у нас з’являються певне розуміння добра і зла. З давніх – давен людину цікавили, як же повинна поводити себе людина, щоб бути щасливою, і при тому робити щасливими людей навколо себе.

В ході розвитку суспільства, змінювались як філософські погляди так і моральні принципи. Це і не дивно, тому що людство прямує до істини, відкидаючи старе та приймаючи нове. Але дещо залишилось, а щось пішло на завжди.

В теперішньому часі людина має вже на перед великий пакет моральних принципів. І тому дуже важко стверджувати, який основний моральний вибір сучасної людини. Ми живемо в час інформаційної епохи. Обсягу інформації на стільки багато, що людина не потребуючи її все рівно буде змушена її споживати, через те що засоби масової інформації, такі як телебачення, преса, Інтернет пресує з усіх боків. В результаті чого утворюється “мікс” із різної інформації. Тому можна сміливо стверджувати, що мораль сучасної людини це є суміш із різних моральних цінностей різних типів, різних часів.

Але не зважаючи на це, можна поділити сучасні пакети моральних цінностей сучасних людей на декілька типів. Тобто, на мою думку не можна підігнати всіх під один моральний вибір.

В багатьох людей мораллю виступає християнство. Спираючись на релігійні основи люди вибудовують правила поведінки життя, любов до ближнього. Хтось робить це свідомо без вигоди, а хтось це робить, так би мовити для «галочки» розуміючи під мораллю певний критерій доброго життя.
В сучасному світі моральний вибір людини має відносний характер, релятивізм. Тобто саме добро і зло . Один вважає, що це добре, а інший — ні.
Багато людей живе по принципу «чини так, щоб твоя воля збігалася із законом». Для цих людей закон відіграє основу моралі, так би мовити чимось абсолютним, від чого людина може відштовхуватись, і творити своє добро.

Також можна відмітити, що для деяких людей немає такого терміну, чи можливо життєвого розуміння слова моралі. Якщо вірити психологу А. Маслоу, в його Піраміді потреб, мораль виступає найвищим з усіх груп потреб. Тобто, щоб людина змогла по-справжньому творити щастя, не для вигоди, не для грошей, її потрібно задовольнити всі інші потреби,такі як фізіологічні, потреби в безпеці, соціальні потреби, потреби в повазі, і а ж тоді людина зможе розвиватися морально. І спираючись на теперішній рівень життя в Україні, для більшості людей моралі не існує. Це і зрозуміло, тому що клопоти переносяться на те, як би заробити на хліб, а не на те як стати духовно багатим. Тобто фізіологічна потреба не виконана, і тому не можна перейти на вищий рівень.
Звичайно, піраміда Маслоу не доскональна, і не завжди можна її приписати до всіх.

Плюс, важливу роль у формуванні моралі української людини відіграє національна ментальність. А наша ментальність, на мою думку, не завжди слідує правилам етикету. Такий феномен, як жлобство, випливає з нашої ментальності.

Жлобство – це дуже широке поняття, яке є негативним, і суперечить правилам моральної поведінки. Цей термін означає не тільки зажерливість, а ще й не бажання розвиватися духовно. Тому жлобам не характерна високо – моральні цінності, тому що мораль потребує духовного саморозвитку. Якщо, навіть цим людям притаманна мораль, то це служить лиш для вдоволення своїх потреб, що і суперечить моралі в розумінні безкорисливості.

Отже, моральний вибір сучасної людини дуже широкий, і звичайно світ не без добрих людей. Але маємо те що маємо.
Перед кожною людиною рано,чи пізно стає вибір: втиснути себе (свої сподівання та мрії), в рамки поставлені загалом,чи реалізувати свої амбіції поза цими межами. Одні люди живуть для свого задоволення, деякі навпаки, живуть заради інших. Кожна людина має свої моральні цінності. Вони формуються в процесі виховання. Якщо в дитинстві вас оточувала любов, щирість, взаєморозуміння, то саме ці цінності згодом сформують з вас морально виховану людину, яка чітко розуміє, що правильно, а що ні, що добре, а що погано.

Іноді доля підкидає нам неприємні несподіванки, які ми можемо вирішити тільки особисто, головне бути морально вільним, не залежати від думки оточуючих. В першу чергу ви повинні самі для себе вирішити, що для вас краще.

Хочу привести приклад, коли вибір людей кардинально змінив на краще не лише їхнє життя: одна молода пара одружується, але доля складається так, що вони не можуть мати дітей через проблеми зі здоров’ям. Оточуючі радять жити заради себе і не приймати кардинальних рішень беручи дитину з дитячого будинку опираючись не те, що не відомо, хто її батьки, чи є в неї приховані захворювання і що в неї взагалі можуть бути якісь спадкові психічні відхилення. Але попри всі перестороги оточуючих, вони наважилися на вдочеріння. Зараз дівчинка вже доросла, відмінно навчається і радує своїми успіхами батьків. Вона стала сенсом їхнього життя і вони ніколи не пошкодують про свій вибір, а головне, що вони подарували повноцінне щасливе дитинство маленькій людині.

Також може слугувати прикладом морального вибору ситуація з одного американського серіалу. Суть в тому, що чоловік, який все життя працював вчителем хімії, дізнається, що незабаром помре від раку легенів. Він вирішує виробляти і продавати наркотики, для того щоб до моменту своєї смерті забезпечити свою сім’ю (вагітну дружину і сина інваліда) достатньою кількістю грошей, що не встиг зробити за життя. З одного богу це, звичайно, не правильно і про хоч якусь мораль тут мови йти не може , адже це не законно. Але якщо підійти з іншого боку і подивитись на цю ситуацію, то можна побачити, що він вирішив цим зайнятись “на благо” і навіть якщо він подолає хворому, то совість його навряд чи мучитиме.

Взагалі мені здається, якщо людина вважає, що грабувати/вбивати/зраджувати/брехати- нормально, то для неї завжди цей вибір буде морально-позитивним. Якщо тобі із самого дитинства казали, що НЕ поступатися місцем бабусям в транспорті — це правильно, то вкотре, сидячи в тролейбусі і спостерігаючи, як вагітна бабуся зі зламаною ногою “вісить” над тобою, ти продовжив пити мінералочку і слухати музику, і будеш вважати, що робиш правильний моральний вибір.

Помилка сучасних людей в тому,що вони занадто прислухаються до тих,хто взагалі не вартий уваги. Як казав геніальний Едгар Алан По: » Мнения большинства- всегда ошибочно, ибо большинство- идиоты». Ніколи не слухайте людей, які нав’язують вам свою думку, якщо вони живуть не так, як хочете жити ви.