Спілкування – це частина нашого життя. За допомогою спілкування ми розуміємо один одного, навчаємо дітей різним дисциплінам, отримуємо та передаємо досвід від покоління до покоління.
Всі люди різні (наприклад: інтроверти і екстраверти), характер і інтенсивність спілкування в них відрізняється, але етика не вимагає, щоб всі люди були однакові.
Те, що має принципове значення для етики в сфері людського спілкування – це добропорядність у відносинах, загальні моральні цінності, дотримання загальних норм моралі.
Для успішного спілкування необхідні певні умови:
• Суб`єкти спілкування повинні дотримуватися певних правил поведінки;
• В основі людського спілкування повинні бути моральні передумови: співчуття, милосердя, любов, толерантність, повага;
Повага і являється основою спілкування. Завдяки повазі ми бачимо як люди ставляться один до одного.
Повага – реалізується на практиці (в діях, в поведінкових актах) таке відношення до людини, яке ґрунтується на визнання людської гідності.
Поняття повага потребує: справедливість, рівність прав, свободу, довіру, уважне становлення до переконань інших, ввічливість, делікатність.
Наприклад: сучасний трудовий колектив або сім`я не може існувати без поваги.
А в теперішній час люди, взагалі перестали поважати один одного. Наприклад: заможні не турбуються проблемами малозабезпечених людей, але є такі, які турбуються, дбають і поважають інших.
Найважливішою проблемою в теперішньому світі пов`язана із спілкуванням. Люди перестали писати листи, ходити один до одного в гості, писати привітальні листівки, а все із-за того, що з`явилися соціальні мережі.
Наприклад: Отримати листа, написаного своєю рукою для нас, для сучасної, продвинутої молоді, заощяджуючої власний час, які не вміють попросту гарно викладати свої думки ( великі VK і FB нас цьому навчити забули).
З`явилось дуже багато людей, які вважають себе не тими, які вони є насправді. І пригнічують порядних людей. Кожна людина – це індивідуум, у кожного своє мислення, думка і уява. Однакових людей не існує (навіть близнюки, двійнята – вони все одно різні). Навіть коли ми не згодні з думками інших, треба їх поважати.
І виховувати у молодшого покоління, повагу до людської гідності.І якщо ми хочемо, щоб поважали нас, ми повинні поважати інших. Ми можемо виглядати більш унікальними і бути розумнішими, ніж наші друзі, товариші, але при цьому ми повинні ставитися до них з повагою.
Для забезпечення високого рівня спілкування, педагог повинен вміти користуватися технологіями спілкування (тобто він повинен вміти знаходити правильні підходи для виховання кожної особистості).
Від викладача на пряму залежить, яка атмосфера буде створюватись в колективі, якщо викладач буде ігнорувати своїх вихованців, та не буде спілкуватися з ними, то не створиться дружня атмосфера і не буде взаємоповаги в колективі. А якщо педагог буде уважно та з повагою ставитись до проблем колективу, то колектив буде дружнім та злагодженим.
Основною складовою дружнього колективу – є самоповага до самого себе та повага до тих хто тебе оточує. Наприклад: якщо в колективі немає самоповаги, то як правило з`являються непідгрунтовані конфлікти, із-за яких розпадається колектив. Головною проблемою спілкування теперішніх підлітків являється зміна принципів формування власної самоповаги та поваги до інших. Якщо брати в приклад професійні танцювальні колективи, то там можна спостерігати явну конкуренцію та утиск самоповаги людини.
Показуючи повагу до оточуючих, ми розвиваємо та наповнюємо наші відносини. Коли взаємоповага пропадає на зміну їм виникають конфлікти. Якщо у нас немає поваги до людини, то ми знаходимо в ній найменші дрібнички, які нас дратують. Якщо ж навпаки, ми відчуваємо до людини повагу і любов, ми самі не помічаємо, як закриваємо очі на всі її недоліки.
Тому, в першу чергу повинна бути повага у вихователя до дітей. Вихователь не повинен виділяти окремих учнів до яких він проявляє симпатію. Та не принижувати тих які не мають значних успіхів. Вихователь повинен однаково приділяти увагу до всіх вихованців. Якщо використовувати моральність у практичному значенні, яке ми виражаємо у спілкуванні, здатність людини зрівнювати себе з іншими людьми.
Прояви моральності у вчинках людей визначають як: доброчесність і порядність.
Доброчесність і порядність, являються одними із найважливіших факторів успішного та дружелюбного колективу. Якщо ми будемо слідувати цим поняттям, то завдяки нам буде створюватися сприятлива атмосфера в колективі. А якщо, ми самі будемо нехтувати доброчесністю, порядністю, добротою, повагою у спілкування, то в колективі буде створюватись несприятлива атмосфера для роботи і згодом колектив може розформуватися.
Отже, з вище наведеного, можна зробити висновок, що «Повага як моральна норма спілкування» є однією з найголовніших складових колективу. Чим більше люди будуть спілкуватися в реальному, а не в віртуальному світі, тим більше буде поваги до людей і тим легше буде спілкування в суспільстві. Та тим більше люди будуть чути і співчувати один одному.
