Культура харчування – це не тільки відомості про поводження за столом та правил подачі страв й прийому їжі, це і знання основ правильного харчування, та правильний і раціональний підхід до вибору продуктів. Також це знання про властивості та особливості продуктів та вміння їх правильно готувати. Тобто, це дуже широкий спектр відомостей про підготовку, вибір та прийом їжі.

Насамперед, людина повинна харчуватись для задоволення власних потреб організму в поживних речовинах ( білках, жирах, вуглеводах, мінеральних солях та вітамінах). Ще дуже давно людина зрозуміла, що їжа може задовольнити не тільки органічні потреба, а й естетичні, тому вона стала активно шукати нові смаки, експериментувати зі смаковими поєднаннями і все це для того, щоб побалувати рецептори й отримати естетичне задоволення.

На протязі всієї історії людства ми активно розвивали культуру харчування в цілому і зокрема її морально-естетичну сторону. Так на протязі багатьох років виокремилися деякі неписані, а в якихось випадках «писані» правила. В наші часи, часи змін, реформації та індустріалізації, все доступності та свободи вибору почала страждати культура харчування.

Люди почали забувати про раціональне харчування та правила вживання їжі. Суспільство стало активно нав’язувати дієти, які нібито дуже корисні, а насправді тільки шкодять організму. Через брак часу багато людей нехтують режимом харчування і харчуються в фаст-фудах, що не сприяє покращенню травлення. Всі ці антропогенні, економічні та техногенні фактори впливають на морально-естетичну культуру харчування.

За словами академіка О.М. Уголєва в проблемі харчування більше, ніж деінде, переплітаються етика і наука, добро і зло, знання і загадки. Так, будучи прихильником теорії Гіпократа про натуральне харчування( тобто прийом продуктів, які відповідають сезону та регіону проживання) він вивів теорію про те, що харчування є не просто актом прийому їжі та забезпечення організму поживними речовинами, але є складним процесом, якій провокує вироблення гормонів та гормоноподібних субстанцій, які контролють не тільки функцію травлення, а й найважливіші ендокринні та метаболічні функції організму в цілому. Тому, за його словами, неправильне харчування може призвести до захворювань центральної нервової системи та навіть психіки.

Людина – єдина істота на Землі, котра споживає їжу для задоволення тобто приготувати та скоштувати. Сьогодні, беручи до уваги факт технічного та економічного прогресу, задовольнити свої естетичні потреби в їжі досить легко, що сучасна людина і робить, нехтуючи своїм здоров’ям. Адже, на сьогодні задовольняючи свої гіпертрофовані матеріальні потреби та нездорові пристрасті, людина створює ілюзію психологічного комфорту, шукаючи в їжі рішення своїх проблем, «заїдаючи» їх.

Такі ілюзорні уявлення про задоволення призводять до зниження імунітету, зниження здатності організму до адаптації. Моральний аспект теж страждає дуже сильно, сучасна людина втратила «повагу» до їжі, що не дивно, враховуючи те, що продуктів харчування в надлишку в більшості країнах світу. В наш час людина, шукаючи все нові і нові способи задоволення своїх естетичних потреб, нерідко переступає норми моралі, плюючи на традиції та елементарні поняття того, що так робити не можна.

Зараз простежується тенденція зниження грамотності населення про культуру харчування, ми починаємо забувати про те, що харчування має бути одним із основних важелів, що урівноважує наш організм із навколишнім середовищем.

Багато людей так сильно захоплюються задоволенням своїх смакових пристрастей, що грузнуть в обжорстві і не дивно, що в християнстві це вважається смертним гріхом( хоча це і не означає саме надлишок споживання їжі). З іншої сторони, багато людей не надають особливого значення естетичній стороні харчування, а їдять тільки для задоволення органічних потреб організму.

Через що із їх життя випадає дуже вагома частина позитивних емоцій, котра могла би покращити загальне психологічне здоров’я людини. Враховуючи, все вище сказане, робимо висновок, що як завжди, перемогла «золота середина». Потрібно задовольняти власні естетичні потреби через споживання їжі, але пам’ятати про культуру харчування, не треба забувати про маральну сторону цього процесу, так як, якщо ми не будемо пам’ятати про це, то що буде нас відрізняти від тварин.

Також, не можна не зазначити факт впливу менталітету на морально-естетичний аспект культури харчування. Адже, пам’ятаючи, скільки різноманітних культур існує на Землі, стільки ж існує і поглядів на культуру харчування. І те, що є звичайним в одній культурі, може викликати культурний шок в іншій.

Все це сприяє зниженню загального рівня здоров’я людства і насамперед дітей. Ми повинні розуміти, що це наше майбутнє, котре ми не маємо права втратити і тому повинні на власному прикладі прививати дітям культуру харчування.

Ми повинні розуміти, що не всі верстви населення мають можливість задовольнити потреби в раціональному харчуванні не через некомпетентність в питанні культури харчування, а банально через брак коштів. Тому це питання треба вирішувати на державному рівні, але не забуваючи, що держава складається и формується з нас.