Вишиванка – це символ культури народу . Це спосіб самовираження історичних подій,етнічної приналежності народу,символ його краси та творчого розвитку .Вишиванка також показує рівень розвитку , емоційно-психологічну картину зображеного . Коли прапор- це символ більш політичного характеру , то вишиванка – це культурне обличчя народу . Саме на ній можна бачити риси і емоці народу.
Морально – патріотичне значення вишиванки полягає в тісному зв’язку народу, традиції, оскільки вишиванка є одним з перших національних здобутків ще з сивих віків. Завдяки цому можна дослідити розвиток народної самобутності в культурі , шлях до її становлення.
Вишиванка — це праця умілих та терпячих рук та прояв творчості народну.Вишиванка пронизана релігійним ,обрядовим духом народних надбань і прагнень. Це рівень інтелектуальний українців,прояв їх свідомості патріотизму ,їх національної і культурної пам»яті . Культура і національність в даному розумінні поняття повязані ідеєю і історією. Коли існує національна ідея ,то система цінностей таких як культура ,патріотизм — синтезуються в поняття нації.
Українці носять вишиванки з гордістю. Численні орнаментальні зображення та зображення зооморфічного походження високо ціняться в світовому декоративному мистецтві.
Вишиті зображення тварин – різної птиці чи свійські тварини мають своєрідне значення оберегів,що захищають від зла. Важливе і цікаве значення мала символіка кольору (червоний — любов, світло, боротьба; чорний — нещастя, горе, смерть; зелений — оновлення, життя тощо). Фігури Сонця, Берегині, Дерева життя є символм традицій ,поклоніння , пошани наших предків , які носять більш тотемічний , язичницький характер . Наприклад зображення Сонця, Матері, вишивки святих є ознакою глибокої віри нашого народу в Вищі сили.Це є символом поваги , але також такі язичницькі поклоніння мають місце страху людському перед чимусь вищим.
Крім того, вишивка скріплює приналежність і є такою собі етнічною картою нашого народу . Адже у кожного регіону свої мотиви вишивки . Така традиційна діяльність як вишивання формує і формувала у дівчаток і жінок терпіння в роботі , розвивала і розвиває почуття прекрасного , краси. Часто зустрічається в нашій художній колоритній літературі такий звичай ,коли дівчина мала вишити коханому сорочку- вишиванку, власну хустину та весільний рушник. А то котра не вміє – насміх візьмуть .
Колорит , гумор , любов до природи і до культури , мистецтва якнайкраще розкриває вишивка- давня традиція предків , яка закохує нас щоразу в історію і культуру . Нагадує нам нашу приналежність та красу власної народної самобутньої індивідуальності . Дає нам не забути красу та багатства нашої землі , нашого рідного краю. Поробуджує глибоку любов до нашого коріння , ностальгію за власною мовою, єдністю , власним неординарним творчим потенціалом. Вона дивним чином зязує нас з предками .
Це величний зв»язок ,який робить всі наступні покоління сильнішими , нагадуючи собою, якою багатостраждальною і прекрасною є наша земля. Сьогоднішня українська вишивка — як ніколи актуальна ! Вона об»єднує наші братські душі в єдиний сформований народ . Вишиванка –відображення нашої думки ,настрої , краси народного внутрішнього світу , відображення мрій та сподівань на добру долю нашого .Не дивно ,що кольори нашої вишиванки є символічними – кров ,тіло і земля відображені на обличчі нашої народної творчості.
В Україні існує дуже багато технічнік вишивання ,близько ста видів 🙁 вишивання хрестиком , низзю, мережеживом, техніка бігунця, плетіння , і.т. д.). Композиція української вишивки — це безмежна фантазія, барвиста колористика. Багато регіональних особливостей розповідають про історичний та еволюційний розвиток вишивки . Наприиклад ,архаїстичні образці виниванок та вишивки , звичайно ,одного кольору -на Поліссі, Волиніщині ,а ще у бойків. Тільки геометрична низь є -на Гуцульщині та Поділлі,в Полтаві.Рослинні мотиви, стилізованої роботи – це Волинь, Поділля, Буковина.
Більше рослинного характеру, з натуралістичним і мальовничим трактуванням вишиванки Київщини і особливо Полтавщини. Мережка і ажурна вишиванк є на Полтавщині і середньому Поділлі .Кольори української вишиванки загалом відомі в обмеженій кількості і гарній гармонійній сполуці. Орнаменти тварин, птахів, рослин, дерев, квіточок говорять про те , що наші предки обожнювали їх і свою любов виражали й у декоративному мистецтві. Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил.
Наприиклад ,архаїстичні образці виниванок та вишивки , звичайно ,одного кольору — на Поліссі, Волиніщині ,а ще у бойків. Тільки геометрична низь є -на Гуцульщині та Поділлі,в Полтаві.Рослинні мотиви, стилізованої роботи – це Волинь, Поділля, Буковина. Більше рослинного характеру, з натуралістичним і мальовничим трактуванням вишиванки Київщини і особливо Полтавщини. Мережка і ажурна вишиванк є на Полтавщині і середньому Поділлі .Кольори української вишиванки загалом відомі в обмеженій кількості і гарній гармонійній сполуці.
Орнаменти тварин, птахів, рослин, дерев, квіточок говорять про те , що наші предки поважали і любили природу, свою любов виражали й у декоративному мистецтві. Наприклад, із зображеннямго голуба, півня, коня, були символічними оберегами, що захищали людину від зла .Солярні знаки- схеми-фігури Сонця, Дерева життя, вишиті на тканинах, теж свідчать про глибоку повагу наших предків до Сонця, Матері, святих, першооснов всього живого.
Вишиванка носить символізм народу . Символіка різноманітна ,залежно до територіального розташування . Існують зооморфні , прослинні ,рослинно-орнаментальні орнаменти . На Подільщині –вишивка хрестиком якаа має малюнок ромба і трикутник між ромбами створюють ефект «баранячих ріг» .Тут переважно червона ,чорна і навіть золотиста колористика, присутній зелений , жовтий . Такі кольори означають в нашого народу – хліборобство , працю , як і чорний –нагадує про чорноземи і працю рук , а ще кажуть,що чорний- це журба . А про ромбоподібність вишивки кажуть, що тут пов*язані певні календарні уявлення .
Українці ,як і інші народи зі своєю культурою, відносяться до вишивки-як до реліквії ,символю, пам*яті . Образ вишиванки зустрічається нам і художній літературі і фольклорі – козацькі ,чумацькі пісні . Також вишиванка – символ кохання і вірності для чоловіка , а для дівчини –вишиванка була відображенням її працьовитості , майстерності , була її «обличчям».
Вишиваний рушник виступає символом дороги і життя.
