Моральний вибір – моральна активність, що відображає виявлення людиною своєї автономії, само визначеність, взаємодію із системою цінностей та способів їх реалізації у вчинках людини та мотиви поведінки. Це вибір людини здійснює в умовах, які їй не підвладні, які не залежать від неї.

Питання свободи вибору у поставало перед такими філософам, як: Спіноза, Гегель, вони вважали, що юдина повинна пізнати зовнішню підставу свободи. Але мова у даній роботі піде про свободу морального вибору саме тифлопедагога.

Оскільки вища зазначалося про підстави, які не підвладні людині, отже можемо ці підстави ототожнити із нашим сучасним життям.

Отже, що ми бачимо сьогодні? Сьогодні бачимо: безробіття, молодь не зацікавлена у навчанні, люди перестали цінувати щось духовне, а їх стали цікавити лише гроші. Як це пов’язано із тифлопедагогом? Саме із тифлопедагогом це пов’язано тим, що майбутні студенти при вступі звертають на цю професію лише тоді, коли на інші спеціальності або до інших ВУЗів не пройшли «по балам». Вони ідуть навчатися саме на тифлопедагога, оскільки ще і й мають значення бюджетні місця, оскільки у той ВУЗ, в який із самого початку абітурієнт подавав свої документи для вступу він не потрапив на бюджетне місце. І що у цьому випадку залишається — тифлопедагог. Тобто він вибрав цю професію не свідомо, а за певних обставин, тобто із самого початку студент закутий у ті чи інші обставини — грошові питання, що так властиве сучасному суспільству. Також можна тут зазначити, що і усьому нашому суспільству не властива свобода, усі залежать від тих чи інших обставин.

Важливо пам’ятати, що від свідомого чи не свідомого вибору студента, що обра професію тифлопедагога залежить і майбутнє дітей, з якими він буде далі працювати. У цьому випадку це є надзвичайно важливо.

Пропоную трохи зануритися в педагогіку та психологію. Отже, важливим педагогічними якостями для вчителя є: розуміння, гуманність, співчутливість, любов до дітей, толерантність тощо. А особливо для вчителя тифлопедагога! Оскільки студент із самого початку обирав професію, яка не передбачає роботу із дитячим колективом — можна зробити певний висновок про те, що можливо цей студент не налаштований на роботу із дітьми, а особливо із дітьми, що мають значні порушенням зору.

Напрошується що один висновок — діти можуть постраждати від такого «свідомого, вільного» вибору. Поясню – вчитель не задоволений своєю роботою, він відбиває свою незадоволеність на дітях, отже як результат: порушення розвитку їхньої особистості, небажання навчатися, страх (а вчитель не повинен налаштовувати дітей проти себе, а особливо змушувати їх себе боятися), важливо пам’ятати, що обираючи професію тифлопедагога слід чітко уявляти з якими дітьми доведеться працювати — потрібно обирати справді свідомо, не тому, що гроші чи більше не було куди, а дійсно розуміти усю серйозність ситуації і майбутньої діяльності. Отже мова піде про відповідальність.

Отже відповідальність неможлива без свідомого, вільного вибору студента, майбутнього тифлопедагога. Мова піде про «свідомих тифлопедагогів».

Як зазначалося вище необхідно свідомо, продумано обирати дану професії, а ще важливіше нести за неї відповідальність.

Моральна відповідальність педагога — це якість, яка має бути наявна у кожного педагога, вона забезпечує виконання ним його соціальних обов’язків, а особливо це стосується тифлопедагога.

На плечах тифлопедагога лежить тяжкий тягар, оскільки мова іде про дітей з порушенням зору, перед ним стоять не тільки загальні завдання такі як: навчити, забезпечити необхідну учням суму знань про навколишній світ, сформувати в них необхідні уміння та навички, що їм будуть необхідні при подальшій діяльності, а й специфічні: соціалізувати, подолати вторинні відхилення (ще Лев Семенович Виготський встановив, що при первинних порушеннях психофізичного розвитку виникають вторинні порушення).

Розпочати нести відповідальність за обрану професію майбутній тифлопедагог повинен ще за студентських років, оскільки він повинен уважно навчатися, засвоювати навчальний матеріал, розуміти усю серйозність своєї майбутньої роботи.

Також дуже важливо правильно підбирати методи навчання, правильно організовувати навчання дітей, будувати свої заняття так, щоб діти максимально отримували корисної інформації, можливо на забезпечення цих важливих моментів може іти багато часу, але обравши цю професію тифлопедагог повинен нести за це відповідальність і усвідомлювати свій вибір.

Також дуже важливим моментом є — не нашкодити дитині. Можливо це може бути більше звернене до медицини, але в педагогіці цей вираз має також неабияке значення, оскільки в медицині можна нашкодити фізично, а педагогіці душевно. Знову ж – таки, повторюся — дана категорія дітей має значні порушення зору, що у свою чергу порушило їх нормальний розвиток, викликало певні особливості розвитку: уповільненість, неточність уявлень про навколишній світ.

Неправильна організація роботи тифлопедагога може призвести до порушень особистісного розвитку дитини, до запізнень розвитку, до поршень емоційно-вольової сфери. Зокрема, неправильна робота із підлітками, що мають порушення зору може призвести до ускладнень у їхньому особистісному становленні, оскільки у підлітковому віці дитина починає усвідомлювати свою відмінність від однолітків, а це може негативно впливати на її особистість.
Всі вище зазначені моменти є дуже важливим для правильної роботи тифлопедагога.

Обираючи цю професію слід чітко усвідомлювати усі складнощі цієї професії, не слід обирати її тальки тому, що у якийсь інший ВУЗ не вдалося потрапити на бюджетне місце — це не причина» слід подумати про те, що якщо «не лежить душа» до роботи із такими дітьми, то можливо не слід? Можливо це може їм зашкодити (незадоволеність роботою і так далі), можливо це негативно вдіється на дітях? Якщо обирати професію тифлопедагога — лише свідомо і нести а це відповідальність.