Освіченість, вихованість, всебічний розвиток – саме цього вимагає від нас сьогоднішнє суспільство. І як при цьому можна не згадати про високу правову культуру, яка включає в себе людські дії, її поведінку в різноманітних ситуаціях. Саме правова культура передбачає вміння людини вирішувати проблеми, співпрацювати з оточуючими, орієнтуючись на морально-правові норми.
Коли ж саме потрібно освоювати основи морально-правової культури? На мою думку, звісно, це потрібно робити ще в дошкільному віці, ознайомлюючи дітей з їх правами та свободами. Це готує дошкільнят до засвоєння в подальшому демократичних цінностей та прав людини. У зв’язку з цим вихователь дошкільного закладу повинен допомогти дитині зрозуміти її елементарні права, осмислити їх, розвинути в неї прагнення до реалізації цих прав, не порушуючи при цьому прав інших, формувати почуття поваги до себе, своїх прав та, звісно ж, до прав оточуючих.
Перш ніж ознайомлювати дитину з її правами потрібно допомогти їй усвідомити себе як особистості, члена суспільства, зрозуміти свою унікальність та індивідуальність.
Почуття особистої гідності, повага до себе – саме з цього починається правове виховання дитини дошкільного віку. Адже, тільки людина, яка дійсно поважає себе та свої права може щиро поважати інших. Це все ставить перед батьками та дошкільними закладами завдання створювати для дітей атмосферу визнання унікальності та індивідуальності та допомагає їй в реалізації власних прав.
Дитина повинна мати свободу вибору, можливість вільно проявляти самостійність та активність, висловлювати особисту думку, проявляти бажання допомагати іншим та вміти приймати допомогу. Саме це сприяє розвитку рішучості, самостійності, відповідальності та активності – надзвичайно важливих громадянських якостей.
При вихованні морально-правової культури неприпустима присутність несправедливості, приниження гідності дитини, порушення її прав. Адже, саме на цьому етапі формується почуття справедливості та рівності прав. Але, на превеликий жаль, в нашому суспільстві цих правил не завжди дотримуються і в результаті ми стикаємося з дітьми та підлітками, які поводять себе неприпустимо, виходячи за поставлені межі правових та моральних норм. Діти абсолютно не хочуть вчитися та працювати, починає процвітати дитяча злочинність.
У шкільні роки причиною порушення норм та правил поведінки, частіше за все, є прагнення до самоствердженості, намагання привернути до себе увагу, невихованість учня. Також, неабиякий вплив несуть друзі та оточуючі. Причиною ж злочинів часто є неповне розуміння учнями наслідків скоєного. Це свідчить про брак у них правових знань. Тому педагоги повинні приділити цьому велику увагу, використовувати різні засоби, форми та прийоми роботи з урахуванням особистостей тієї чи іншої категорії.
Формуючи в учнів правові переконання та погляди потрібно проводити цікаві класні години на морально-правову тематику, різноманітні дні та тижні правових знань, знайомити дітей з представниками правоохоронних органів і т. ін.
Звичайно ж у вихованні морально-правової культури важливим є також і вплив батьків, тому вони повинні ознайомлювати своїх чад з наданими їм правами і не забувати повідомити про обов’язки, які стоять перед ними, кримінальну та адміністративну відповідальність. Ці дії з боку школи та сім’ї зможуть поліпшити стан морально-правового виховання молоді, сформують їх самосвідомість, виховають позитивне ставлення до чинного законодавства.
Є різноманітні завдання правового виховання, виконання яких сприяє всебічному розвитку учнів. Найпершим з них є саме надання їм знань про закони, підвищення рівня їх юридичної обізнаності. Це все допоможе співвідносити свої вчинки не тільки з моральними нормами, а й з вимогами сьогоднішніх законів.
Другим завданням є формування правової свідомості, як поєднання правових уявлень, поглядів та переконань. Це визначає ставлення учня до вимог законів.
Третім же завданням є формування шанобливого ставлення до своєї держави і права та усвідомлення важливості дотримання вимог законів.
Виробляючи в учнів уміння та навички правомірної поведінки ми реалізуємо четверте завдання правового виховання. Учень повинен визнавати свої громадянські обов’язки та дотримуватися правових норм. Це виробить звичку і вміння додержуватись вимог права і моралі.
П’ятим завданням є формування в учнів негативного ставлення до правопорушень та злочинів, бажання боротися з цим, вміти протидіяти негативному впливу.
Шосте завдання стосується подолання неправдивих уявлень у правовій свідомості, які з’явилися під впливом життя або негативних явищ. У деяких учнів є неправильні уявлення стосовно змісту правових норм і це є досить великим недоліком правової свідомості. Вони часто неправильно уявляють саму суть заборон і наслідки їх невиконання, при цьому визнають їх наявність.
Більшість упевнені, що за правопорушення можуть відповідати тільки дорослі люди, а вони від цього звільняються. Саме такий недолік правової свідомості і є причиною здійснення правопорушень неповнолітніми особами.
Виконання перелічених вище завдань допоможе виховати порядного громадянина, знавця законів своєї держави та просто високоморальної особистості. Тому потрібно ще з раннього дитинства приділяти надзвичайну увагу саме морально-правовому вихованню.
