Розкриваючи нашу тему, «Морально-психологічні аспекти лікування людей з психологічними хворобами», я гадаю, буде доречним визначити що таке мораль: — це неписані норми поведінки, які встановлюються суспільством.

Мораль розглядає припустимі й неприпустимі вчинки суспільства в цілому чи окремих людей. Вважають, що мораль є наукою про зло й добро.

Людина шукає співчуття та розуміння, коли йому «погано на душі». В цей час важливо почути слова підтримки, поради від близьких людей. В поняття «моральна підтримка» входять схвалення співчуття, похвала і співпереживання. Моральна підтримка виліковує людину, коли вона емоційно «розколота» на частини.

Лікувати психологічні захворювання людини досить важко, але в повній мірі можливо і ефективно. При такому лікуванні дуже важливо визначити назви психологічних хвороб, для того щоб з упевненістю можна було знати, що і від чого лікувати хворого.

Візьмемо, наприклад, шизофренію:

Прояви (симптоми) шизофренії. Психоз – порушення роботи головного мозку у вигляді тимчасових мисленнєвих порушень, мови і поведінки; розмиваються межі реальності і хворобливого вимислу (головний прояв психозу), послаблюється самоконтроль над почуттями, ускладнені зважені рішення і спілкування з оточуюючими .
Психоз відбивається на певних поглядах хворого на життя, на його думках і почуттях. Ні деякі аспекти в його особистому житті, ні окремі переживання не мають реального підґрунтя.

Однакодужані підкреслюють, що в психозі вони залишалися собою, чутливо реагували на добре ставлення до себе, вірили, що хвиля хвороби обійдеться і вони стануть колишніми. Хворі шизофренією справляються з самими химерними переживаннями і частково відсторонюються від них при тривалому психозі. Так, якийсь театральний декоратор був нагороджений медаллю » за доблесну працю, але вечорами їздив на велосипеді з Мікеланджело і розмовляв з Леонардо.

У морально-психологічних аспектах лікування вся робота лягає на родичів, які бажають допомогти йому. Методи духовного лікування при цій хворобі індивідуальні, але в більшості випадків зводяться до молитви за рід хворого (прощення і очищення від гріхів роду). Звісно, близькі повинні підтримувати хворого, спілкуватися з обережністю, шукати різні шляхи до вилікування хворого.

В морально-психологічних аспектах лікування, на мою думку, потрібно притримуватись такої поведінки з хворим для поліпшення його стану:

Говоріть тихим доброзичливим голосом, короткими, простими фразами щоб уникнути нерозуміння хворими на шизофренію.

За необхідності повторіть запитання та затвердження одними і тими ж словами.

Пояснюйте просто, що Ви робите і чому: «Твої плаття в шафі, вибери собі на завтра».

Визначте щоденні обов’язки. Будьте передбачувані. Не змінюйте рішень.

Хваліть за малі «подвиги»: за доглянуту зачіску, купленій самостійно хустинку.

Уникайте надмірної стимуляції: знизьте стрес і напруження. Їжа в компанії домочадців може викликати втому.
Переконуйте близького, але не наполягайте приймати ліки. З часом Ваш близький буде більше відповідати за себе.
Обговоріть з хворим, як йому допомогти собі. Почніть з простого: особистої гігієни, одягання, готування.
Надайте право хворому працювати одному або допомагати Вам. Можливо, він(а) любить гладити білизну, але не готовий(а) допомогти в пранні.

Заохочуйте близького до соціальної активності. Запросіть друзів по душі на обід, але не наполягайте йти на багатолюдну звану вечірку.

Плануйте «вихід у світ» хоч раз у тиждень. Виїзд на природу краще прогулянок по шумному міському центру. Пригостіть хворого в «Макдональдсі», де атмосфера демократичніше.

Не будьте надто зацікавлені. Не питайте постійно: «Що ти думаєш про?…», «Чому ти робиш так?» Запитайте краще: «Ти чув про новий фільм?…»

Хворому часом важко підтримувати розмову, але йому приємно Ваше товариство.

Дивіться разом телевізор, слухайте музику, можна мовчки. Згадайте разом дитинство.

Може бути, близький хоче, щоб Ви почитали вголос, тим більше, що йому це поки що важко.

Уникайте постійної пустячной критики.

Визначте основну проблему в поведінці (наприклад, неохайність) і намагайтеся ввічливо і твердо допомогти хворому цю поведінку змінити. Запитання «Чому не миєшся?» або «Ти пахнеш жахливо» – не вирішать проблеми. Покажіть проблему, як свою: «Мені не подобається, що від тебе пахне. Давай домовимося про щоденному душі».

Станьте «забудькуватими»: «Я забув купити хліб. Побіжи в магазин, будь ласка».

Розвивайте у ньому відповідальність. Залиште доручення на день, поки Ви на роботі.

Навчіть, як справлятися зі стресом соціально прийнятним разом: вийти з переповненого залу, повернутися, заспокоївшись; потерти зап’ястя рук.

Зараз, можливо, Ви, єдині друзі хворого шизофренією. Запропонуйте: «Підемо в зоопарк?» Якщо Ви віруючий, залучіть близького до релігії.

Ставте себе на місце хворого: зрозуміти – пробачити.

Поважайте його почуття. Кажучи «Не будь дурнем. Не бійся» – Ви не робите нічого корисного. Скажіть краще, що Ви розумієте його, що вели б себе так само.

Подумайте разом, як можна впоратися зі страхом.

Поважайте думки близького про його хворобу. Досить, що він згоден лікуватися «від голосів».

Цінуйте його сподівання і надії.

У міру одужання Ваш близький все менше залишається «дитиною» – дайте йому «вирости», поступово ускладнюючи доручення, даючи йому право вибору, не втрачаючи надію при невдачах (повторах хвороби) і знову намагаючись разом рухатися вперед. Шлях одужання – довгий, з відступами і маленькими перемогами, які переростають в успіх.

Людські зв’язки, підтримка – необхідні на шляху вилікування. Зазвичай хворому шизофренією незатишно в присутності посторонніх у зв’язку зі страхом, недовірою, почуттям «інакшості».

Схвалюючи і відновлюючи спілкування хворого шизофренією (погортайте разом телефонну книжку), Ви разом працюєте на поліпшенні його стану. Участь у справах сім’ї допомагає навчитись толерантності у спілкуванні зі сторонніми. Сила релігійного переконання допомагає членам сім’ї справлятися зі стресом.

Ставлення оточуючих людей до хворого дуже впливає на перебіг і лікування хвороби.

Отже, у чому ж полягає повноцінне морально-психологічне лікування психологічних хвороб?

По-перше, в правильному, оптимістичному настрої. Впевненість у власних силах сприяє швидкому одужанню.

По-друге, основним аспектом є підтримка близьких і ставлення оточуюючих до хворого.

Ну, і по-третє, слід знайти справжню причину, що викликала психологічне захворювання, і усунути її. Таким чином, щоб одужати, потрібно змінити спосіб мислення і життя, ставлення до навколишнього світу.