Навчальний процес – це цілеспрямована взаємодія, сукупність послідовних і взаємопов’язаних дій учителя і учнів. Внаслідок цієї взаємодії здійснюється засвоєння наукових знань, умінь і навичок, формується вміння використовувати їх у житті.
Разом з тим, сучасний навчальний процес має на меті формувати самостійне мислення учнів, їх спостережливість, розвиток пізнавальних здібностей основних світоглядних позицій. Учасники навчального процесу зобов’язані володіти елементами культури розумової праці.
Навчальний процес характеризується взаємодією таких компонентів:
— Зміст навчання (навчальний предмет);
— Викладання (діяльність учителя);
— Навчання (різнобічна діяльність учнів);
— Матеріальні засоби навчання (підручники, посібники, технічні засоби тощо).
Сучасний навчальний процес – це жива система, яка постійно удосконалюється, змінює свої методи, форми. Одним словом, іде вперед. А, як зазначив відомий класик, «хто йде вперед, той завжди блудить».
Навчальний процес сьогодення супроводжується вирішенням цілої низки проблем. Морально – психологічні проблеми – один із підрозділів проблем бачення навчання у сучасній школі. Ми виділили основні морально – психологічні проблеми навчального процесу у наш час, а саме:
— Проблема спілкування;
— Зловживання новітніми технічними засобами;
— Прояви агресії в учнівському колективі;
— Нездоровий клімат у колективі, що забезпечує навчальний процес;
— Відсутність толерантності у колективі;
— Небажання учасників навчального процесу займатися самоосвітою;
— Ігнорування правилами здорового способу життя;
— Гіпер — опіка чи небажання батьків налагоджувати контакти зі школою;
— Відсутність взаємозв’язку і взаєморозуміння між батьками й дітьми.
Цей ряд проблем можна було б продовжувати, адже життя не стоїть на місці. Щодня виникають ті чи інші проблеми, які потребують негайного вирішення. Частина таких проблем вирішується, а частина переходить у категорію типових чи навіть глибоких. Завдання учасників навчального процесу не закривати очі на такі проблеми, не замовчувати і не відвертатися від них, а намагатися знайти конструктивне рішення. Хай не одразу, з часом, але рішення!
Однією з головних морально – психологічних проблем сучасного навчання ми зазначили спілкування. Адже, саме спілкування надзвичайно впливає на мотивацію навчання учнів. У процесі спілкування створюється чи не створюється позитивне ставлення на навчання, створюється морально – психологічні умови активного засвоєння знань. Важливо, аби учитель володів чіткістю, організованістю у роботі, захоплено ставився до свого предмета, проявляв такт по відношенню до учнів, допомагав їм у навчанні, націлював на об’єктивну оцінку їхніх успіхів, проявляв витримку, толерантність у складних ситуаціях. Безумовно, такі правила спілкування надзвичайно впливатимуть на процес засвоєння нових знань, умінь і навичок учнів, сприятимуть прагненню вихованців наслідувати позитивний приклад вчителя. На жаль, якщо педагоги здебільшого концентрують свою увагу тільки на управлінні навчальною діяльністю, то результат взаємодії і взаємозв’язку учень – учитель виявиться недостатнім. Результат буде негативним і мало важливим і в тому випадку, коли спілкування учитель – учень буде активним, проте поза навчальною діяльністю. У цьому випадку ми говоримо більше про виховання, а не навчання. Навчальний процес передбачає тісний взаємозв’язок і взаємодію виховання у процесі навчання.
Сьогодні світ навчання уже не можливий без використання сучасних гаджетів. Не є новинкою застосування інноваційних технологій на уроках у сучасній школі. Безумовно цього вимагає час. Як учитель так і учень сьогодні зобов’язані володіти комп’ютером, як засобом навчання, джерелом інформації. Проте, сьогодні спостерігається проблема зловживання ІКТ. Учні шукають легких способів вирішення поставлених учителем завдань, просто списують чужу роботу, видаючи її за власні напрацювання. «Учитися стало легко, бо з’явився Інтернет, де все можна знайти!» Такі твердження нерідко можна почути молодь розучилась миси серед учнівської молоді. Але чи буде таке навчання ефективним? Молодь розучилась мислити, особливо письмово висловлювати свої думки. Стрімко падає рівень грамотності учнів. Проблема існує, її необхідно вирішувати і негайно!
Дефіцит толерантності ще одна актуальна проблема сучасного шкільного середовища. Український словник трактує слово «толерантність» як «здатність сприймати без агресії думки, а також – особливості поведінки та способу життя інших». Позитивне ставлення до інших, поблажливість, терпимість, почуття гумору, довіра, альтруїзм, уміння себе опановувати, уміння не засуджувати інших, уміння слухати, здатність до співчуття – ось далеко не всі риси толерантної особистості. У підлітковому віці молодь непросто виховати в собі такі риси, бути толерантними і по відношенню до однолітків і до інших членів суспільства. Тут неабияку роль відіграє ще й родинне виховання, сімейні цінності серед яких виховується дитина. Безумовно, якщо матеріальне благополуччя домінує у сімейному вихованні, цінностях родини, то про високоморальні якості годі й говорити. Тому то й не дивно, що егоїстичне ядро так яскраво проявляється у дітей сучасних батьків.
Безумовно, здорова конкуренція завжди була запорукою успіху. Проте часто такі конкурентні відносини ідуть поруч із проникненням часті й гідності іншого. Про яку толерантну особистість можна говорити?
А тому виникає ще одна проблема – прояв насилля та агресії в учнівському колективі. Безумовно, будь – які ознаки агресивної поведінки школярів, особливо середнього і старшого шкільного віку, повинні негайно гаситися. Якщо вони пов’язані із певною конфліктною ситуацією, то необхідно конструктивно розв’язати конфлікт, а ще краще попередити його. У цьому випадку важливу роль відіграє особистість педагога, його досвід і уміння.
Інший бік цієї морально – психологічної проблеми – надмірна опіка і контроль з боку батьків по відношенню до дитини і школи. У цьому випадку дитина шукає самореалізації у «третьої» сторони. Як правило, це таємничі друзі, компанії, організації.
На моє глибоке переконання, школа і сім’я зобов’язані бути партнерами заради реалізації спільного проекту – виховання і навчання високоморальної й освіченої особистості.
Серед вагомих морально – психологічних проблемам сучасної школи можна виділити ще й такі, як бажання учнів займатися самоосвітою, низький рівень розвитку самосвідомості сучасного школяра, ігнорування основами здорового способу життя, зловживання новітніми інформаційними технологіями.
Безумовно, вирішення цих проблем потребує сьогодні високоосвіченого спеціаліста, педагога, який забезпечить успіх виховання й навчання дитини. Сучасний педагог має володіти педагогічною ерудицією, цілеспрямованістю, педагогічною інтуїцією та імпровізацією, педагогічною спостережливістю та оптимізмом.
Я погоджуюся із думкою російського вченого Н.Щуркової стосовно того, що сьогодні виховна ситуація у загальноосвітній школі – це професійна робота з дітьми на тоненькій, як лезо бритви, межі старого , нового виховання. Сьогодні педагог – професіонал має володіти основами філософського знання, що дасть йому змогу вивести дітей на ціннісне сприймання життя і навчить їх бути стратегами власного життя.
