«Наука вивчає те, що можна збагнути, а релігія ж у свою чергу спрямовує дух людини до вічного і вічно незбагненного»
К.Д.Ушинський
Питання виховання, одне з найактуальніших питань сьогодення. Адже так багато в житті кожної людини залежить саме від нього. Все подальше життя людини, її характер, вміння справлятися з труднощами, погані чи хороші звички, взаємодопомога, ступінь її релігійності та інше, — все це багато в чому залежить від її виховання в дитинстві.
Можна сказати, що сім’я – основний інститут виховання. Тому, що саме з дитинства ми прищеплюємо дитині певні якості, ідеї, погляди.
Саме з цього моменту дитина робить перші кроки у формуванні свого майбутнього характеру. Потрібно забезпечити дитині щасливе дитинство. Адже так приємно, коли хороші спогади гріють серце у часи незгоди. Коли ми зустрічаємо дітей які не мали щасливого дитинства; дітей сиріт — які не відчували батьківської любові; дітей яких безжально кинули на виховання чужим людям – ми можемо відчувати на їхній душі ранній відбиток хворобливих, поганих вражень.
Добрим вихованням для дитини може стати приклад християнського життя батьків. Вперше дитина чує про існування Бога і ким Він є, саме від батьків. Важливо цьому навчати дітей ще з раннього віку. Адже прийнято вважати, що дитина від моменту хрещення наділена званням Божої дитини. Батьки відповідають перед Богом за виховання дітей через світ моральних та релігійних цінностей.
Дехто вважає що, поняття про Бога, його існування, про добро та зло можуть бути дуже складними для дитини. Проте, досвід показує, що дітям уже 3-4 років доступні ці уявлення, якщо вони будуть підносяться їй в наочній формі, наприклад у вигляді іконки над ліжечком, натільного хрестика, молитви. Для дитячої свідомості виховне значення має знання про Бога, як про нашого люблячого небесного Батька, який завжди піклується про нас. Батьки повинні розповісти дитині про її Ангела охоронця, котрий завжди супроводжує її та захищає. І цим ми можемо допомогти дитині перестати боятися темноти та самотності.
Багато батьків упевнені що їхні діти можуть добре пізнати Бога лише в церкві. Та на мою думку, це не зовсім так. Я вважаю, що важливим елементом релігійного виховання дитини є саме приклад ставлення батьків до віри. Тому дитина повинна бачити, що батьки дійсно відносяться до релігії так само, як і привчають її, що чинять так, як заохочують її до цього. Батькам потрібно не забувати, що вони стають прикладом для дитини, що дитина охоче наслідує їх. Гарним способом релігійного виховання може стати спільна молитва батьків з дитиною. Адже спільна молитва матиме більшу силу. Також це зближує родину.
Діти легко і глибоко сприймають віру в Бога і не можливо не помітити як добре вона впливає на них. Віра у Бога допомагає дитині справлятися з її поганими схильностями, допомагає розібратися з принциповими питаннями, які інакше і не вирішиш, наприклад питання про добро і зло, сенс життя, питання виникнення миру та інші. Також віра в Бога не лише допомагає дитині справлятися з її поганими схильностями, а й розвиває позитивні якості в ній, пробуджує бажання бути кращим.
Потрібно обережніше розповідати дитині про таке поняття як «гріх». Адже дізнавшись про нього, дитина свідомо стає на шлях вибору і починає відчувати відповідальність перед Богом. Вана буде усвідомлювати, що за погані вчинки вона буде покарана не тільки батьками, але й Батьком Небесним. Дитина розумітиме, що своїми недобрими вчинками вона буде порушувати порядок встановлений Богом. Та вже з найменших років потрібно виховувати дитину так, щоб вона знала і розуміла, що є дозволене та недозволене. Справедливі та легенькі покарання, а також розумні заборони необхідні при цьому. З часом дитина зрозуміє, що є дозволене та недозволене. І що недозволені речі призводять до неприємних наслідків.
Батьки, які мають надію на те, що релігія допоможе їм вберегти своїх дітей від наркотиків та шкідливих звичок, надіються не намарно. До цього висновку дійшли Стівен Барр та Джон Гофман – це професори соціології університету Брігема Янга. Вони провели опитування в якому приймали участь 13 534 підлітків і школярів, а також 4 983 дорослих з штату Юта (США).
Завдяки цьому дослідженню, вони виявили, що підлітки, які виховувалися у вірі, мають меншу схильність до наркотиків, навіть якщо серед своїх друзів мають наркоманів. Довели, що віруючі підлітки більш стійкіші до поганих звичок. Церква не тільки вберігає від спокус, але й затверджує авторитет батьків, тобто, якщо батьки, свої релігійні погляди не будуть нав’язують дитині, а просто будуть підтримують духовну атмосферу в сім’ї, то це позитивно впливатиме на життя дитини. Дослідження довело, що великий вплив має не середовище, а особиста віра підлітка. Віра всієї громади ні на чого не впливає, а впливає лише власна віра людини.
Батьки мають пам’ятати, що діти є дітьми. Ми не повинні робити з них монахів і монашок, похід до храму повинен стати для них святом, а не примусом. Жодна релігія не буде нав’язувати себе силою, дитина повинна сама прийти до цього рішення. Ніхто не може і не має права змушувати її вірити та вчитися релігії. Та все ж потрібно зазначити, що відсутність релігійного виховання дітей неодмінно позначиться на характері дитині, її світосприйнятті. В духовному стані таких дітей ми можемо відчувати важкість.
