Завдання даної теми полягає у конкретиці ділових бесід у відношенні до нарад та переговорів. У кожного з цих типів ділова бесіда має значно різне визначення, та різну підготовку, та різне вирішення проблем.

На сам перед скажемо що таке нарада, нарада — це ділова зустріч, яка є найголовнішою формою в управлінні. Нарада створена для обміну інформації між двома діячами, які вирішують ті чи інші питання для створення їх рішення. Алі вони не завжди будуть досконалими, так як, нажаль, існують багато причин для цього. Ідея може бути ясною та зрозумілою, для людини яка її створила, — а інша може по такому ж опису побачити зовсім інше. Тому на сто відсотків не слід покладатись на такий вид переговорів. Хоча хто знає…

Кожному повинна сподобатись дана пропозиція, і партнерам також, що б вони працювали на цим. Якщо хтось не згодний та нічого не до вподоби, тоді можна не приймати угоду, тому що переговори здійснюють добровільну згоду з різних сторін. Якщо факти переходять на примусові, тобто проти власної волі – це не являється переговорами. А якщо все успішно, то після завершення потрібно все змістовно та достовірно повторити. Можливо, записати та охарактеризувати позитивні моменти з переговорів ( наприклад – узгодження рішення і т.д). Це додасть впевненості, та більшої страховки. Цей запис можна прикріплювати як документ, та впевненість до інших подібних успішних переговорів. А може і не успішний, та для факту потрібно!

Якщо результати не мають успіху, все одно я вважаю потрібно зберегти відносини та записати усі моменти для подальшого виправлення помилок. Але з іншої сторони, не потрібно залишати негатив. Я б навідь рекомендувала якимось чином виправити ситуацію. Зачепити цікаву тему, та налагодити відносини.

До речі, що б не плутатись самому в тих чи інших паперах із всіляких переговорів, записів, та інших паперів – можна найняти свою людину, може, а може навіть і більше, які будуть слідкувати за ними, та використовувати в належних чинах.

Ділова нарада не зовсім відрізняється від звичайної, але в ній використовується колективна праця, створення простих та легких рішень, по сучасних і тяжких повсякденних питаннях. Інформацію переглядають заздалегідь, приймають згоди від підприємств які співпрацюють з даною фірмою, та вирішують питання.

На таких нарадах можна багато чому навчитись. Сумісна праця зі співробітниками, сумісне вирішення проблем, дискусії, компроміси і т. Робітник може багато в чому себе проявити, порозумітись із керівниками, навіть підвищити свою посаду на основі цього. Я навіть сказала б що, це такий собі ще один, маленький, шанс проявити себе.
Що таке Переговори?. Переговори зазвичай повинні в кінцевому етапі досягнути якоїсь угоди, чи то із позитивним рішенням, чи з негативним, головне щоб партнерів все влаштовувало. Потрібно дійти до хоч якого компромісу. На таких переговорах партнери будуть висувати свої вимоги, правила та ціни. Тут потрібно бути більш «хитрим», або все ж таки розумнішим.

Дуже важливо — безкоштовно нічого не давати!. Це зайве. Мені здається що не потрібно показувати партнеру свою слабкість. Та якщо партнер все ж таки наважився зробити вам такі «подарунки», я думаю, їх можна залишити. Але якщо він наполягатиме на зворотній ефект – нехай спочатку заплатить за них! – це таки призупинить його зухвалість.
Переговори містять в собі: доповіді, запитання, відповіді, тверджень, та заперечень, і т.п. Ситуації бувають різними. Можна зовсім і не досягнути потрібного результату, не виявити жодного компромісу, довго сперечатись і так нічого і не домогтися. А можна і напрочуд легко закінчити працю з позитивним відгуком. Все залежить від ситуації, та підготовки. Цьому потрібно вчитись, мати свій розроблений підхід до переговорів, свою концепцію, досвідчений персонал, план роботи і т.д.

Порівнюючи ділові наради із діловими переговорами можна дійти таких висновків що: В нарадах обґрунтовують інформацію, та нічого конкретного не затверджують. Вони має свою атмосферу, та своєрідне відношення до переговорів.

А вже переговори мають більш точний і діловий стиль. На таких переговорах повинні включати підписання всіляких узгоджень, таких як: договори, накази, контракти, узгодження.

Для переговорів існують декілька незначних проблем, це – пошук предмету (про що буде йти річ); пошук партнерів для затвердження, розпланування процесу, розкриття інтересів, вибір партнерів,організація, та наявність документації(креслення, діаграми, таблиці, аналогів, зразків і т.д.)

Спочатку на переговорах потрібно хоча б розпочати бесіду; згодом обмінятись основною інформацією, аргументуючи свої надання; дійти до згоди, та на кінець завершити бесіду.

В процесі бесіди спочатку йде ознайомлення (уточнення), після чого потрібно вирішити усі питання, заслухати критику, або навпаки добрі відгуки експертів. В результаті чого вас може очікувати успіх!

Значна різниця між цими двома « бесідами» це те, що на нараді присутні партнери, або працівники; а на переговорах знаходиться весь персонал. Наради більш конкретні – переговори більш загальні. За мету наради мають свою атмосферу, та вносять деякі зміни в підприємство. За мету переговорів є створення задумів на майбутнє, та ефективність яка є дуже низькою. В межах 10%. І це є дуже погано…

Я взагалі вважаю що їх проводити не потрібно. Це не є якоюсь важливою закономірністю. Витрачати багато часу, збирати чимало люду, проводити бесіди, перговори, та інші… Та якщо ж таки якийсь предмет за побудовою надскладний, то мабуть таки робити це все ж таки потрібно.

Їх можна принципі скликати для дуже важливих повідомлень, або при наявності невідкладних та не легких проблем. А в інших випадках значно краще та простіше було б затвердити рішення по телефону, або зочно, або віч на віч, чи не так?