Чи завжди ми можемо стримати себе у ситуаціях, коли нас образили, коли завдали шкоди нам чи нашим близьким. Найчастіше, у цих випадках, проявляється захисна реакція. Відповідь, кривдою на кривду, образою, спрямованою на того, хто образив нас. І ми завжди прагнемо, щоб зло було покаране. Так би мовити «око за око, зуб за зуб». Про те за таких умов втрачається одне з головних вчень Христа, це вчення непротивлення злу.

Варто задати питання, наскільки це вчення актуальне сьогодні для нашого суспільства. Навряд чи більшість людей взагалі знає, що цей термін означає і як реалізується на справі. Набагато простіше, відплатити образнику тією ж монетою. Про те, при такому збігу обставин, чи буде ваша совість чиста, чи вдовольнить це ваші внутрішні переживання.

І, взагалі, якщо повсякчас відповідати злом на зло, чи не буде це означати, що лихо стало займати панівну позицію у свідомості суспільства.

Саме в наш час, коли весь світ пройнятий ідеями гуманності, людяності, філантропізму, ця доктрина є особливо актуальною. Адже, вона передбачає принципи покори і прийняття подій, відповіддю добром на зло.

Непротивлення злу, чи є це універсальним рішенням, для викорінення лиха та у подальшому панування добра. Певною мірою, так і є, адже, якщо не дати злу розповсюджуватись, зупинити, проігнорувати його, ще в зародку, воно надалі припинить своє існування.

Припустімо, вам зробили зло, ви відповіли на нього таким же способом, у відповідь на це вам зробили, ще гірше і ви вже знову готуєтесь до відплати. В такому випадку зло буде процвітати, його вже ніщо не зможе зупинити.

Проте, якщо залишити зло без уваги, чи можна стверджувати, що таким чином воно спиниться, перестане існувати.

Навряд це буде так. Зло не можна ігнорувати, про те відповідати на нього варто виключно добром. Звісно багатьом ця ідея може здатись утопічною, але я вбачаю у ній можливість зробити цей світ наближеним до ідеалу.

Якщо ми будемо відповідати благом на лихо, з часом, поганого в нашому житті буде ставати все менше, і згодом залишиться лише хороше.

Звісно не в кожній ситуації людина може втриматись і непротивитись злу, знайти правильний вихід із обставин що склалися, гідно зустріти кривду і зберігши гідність, відповісти добром на зло.

Ми з малечку привчаємо дітей, що чинити зло – це погано, відповідати кривдою на кривду – це неправильно, виконувати помсту – неприпустимо. З казок, мультфільмів, пісень, віршів, дитина вчиться у головних героїв, що не обов’язково відповідати злом на зло, щоб стати щасливим. Лише любов до навколишнього світу, до людини, до себе може гарантувати у підсумку щасливе буття.

Ми навчаємо дитину, що не можна рвати квіти, ламати гілки, адже це зло, а от нагодувати бездомну кішечку, допомогти знайти притулок цуценяті – це, безумовно, добро. Так дитина починає розуміти, що є правильним, а що навпаки, вчиться приймати рішення і обирати не на свою користь, а на користь оточення. Це і є початок формування усвідомлення значущості усього живого на землі, визначення його значущості і самоцінності. Малюк навчається чинити правильно. Тебе образили не поспішай ображати у відповідь, є безліч інших варіантів, як через непротивлення злу домогтися невимовного благополуччя.

Стара істина навчає нас, що, якщо тебе вдарили по одній щоці – підстав іншу. Про те чи варто так робити, чи є це єдино правильним рішенням яке вирішить усі питання? Можливо, всіх питань і не вирішити, але те що ефект буде, це безумовно. Біблія стверджує, що тільки так можна, і тільки це вірно. І не тільки Біблія, багато істинних світових умів розділяють цю думку, вважаючи непротивлення злу – вічним ідеалом.

Звісно, на даному етапі становлення людства, доктрина, про непротивлення злу, любові до ворогів, духовне єднання, звучить як недосяжна мрія. Але якщо не взаєморозумінням, взаємною підтримкою то як іще можна знайти розуміння, щастя і спокій у цьому світі. Насильством, звісно, можна домогтися безліч цілей зруйнувати цілі міста та країни, завоювати ледве не цілий світ, та створити щось нове, утворити, щось неймовірно прекрасне, можна лише завдяки добру. І тому чим більше ми творимо добра і не зваблюємося злом, там світлішим і привабливішим стає все навколо.
Ідея непротивлення злу підносить людину до неймовірних вершин, роблячи її життя, право на власне самовиявлення єдино цінним, визначає безумовну святість людського життя. Насильство ж ні за яких обставин не зможе стати благом. Щоб слідувати цим ідеям, варто це зрозуміти.

І як тільки люди почнуть це усвідомлювати, буде зроблений першим кроком до кращого, ідеальнішого суспільства. Не тільки на добро потрібно відповідати, добром, якщо хоча б одного разу спробувати, ви зрозумієте, що і на зло – відповідаючи добром, ви можете зробити цей світ краще. Хочеш порозумітися з самим собою – порозумійся з цим світом, і як це краще зробити, як не через добро, всеохоплююче благо. Якщо нести у серці краплинки щастя, перейнятись ідеями радості, взаємодопомоги і підтримки можна стати кращим для світу, а світ безумовно стане кращим для тебе.
За допомогою, зла, насильства, вищі ідеали ніколи не зможуть бути осягнутими і доступними людству. І навпаки, через добро можна досягти неймовірних висот свідомості і глибин людської душі.