Перед людиною, яка має висловитися з того чи іншого приводу, неминуче постає питання: з чого почати? Як говорить відомий київський філософ Володимир Верлока, найкраще було б почати з початку, але не вийде, бо почати з початку вийшло лише одного разу, і то не в людини, а у Бога. Усі інші змушені починати з чогось, що вже було раніше. Розмірковуючи над етикетними нормами критики і компліменту, мабуть, варто почати зі встановлення основних визначень, тобто домовитись про термінологію.
Етикет – (від фр. ?tiquette — етикетка, напис) — норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві.
Критика – обговорення, розбір з метою оцінити переваги, виявити й виправити недоліки; усна або письмова, публічна або персональна оцінка.
Комплімент – особлива форма похвали, вираження схвалення, захоплення зовнішністю людини, її манерами, висловлюваннями; комплімент спрямований на те, щоб доставити задоволення, потішити самолюбство.
Тепер, коли встановлені визначення, спробуємо коротко з’ясувати, які ж етикетні норми мають стосуватися критики і компліменту.
Почнімо з критики.
Норми критики
Великий російський поет О.С.Пушкін в одній зі своїх епіграм сформулював етикетні норми критики дотепно й дошкульною. На жаль, віднайти притомний переклад цих рядків українською мовою важко, тому наводимо текст мовою оригіналу:
Иная брань, конечно, неприличность;
Нельзя писать: Такой-то де старик,
Козел в очках, плюгавый клеветник,
И зол, и подл: всё это будет личность.
Но можете печатать, например,
Что господин парнасский старовер,
(В своих статьях), бессмыслицы оратор,
Отменно вял, отменно скучноват,
Тяжеловат и даже глуповат;
Тут не лицо, а только литератор.
Як бачимо, основна не тільки етикетна, але й загально етична вимога щодо критики – вона має стосуватися дій, вчинків, висловлювань, міркувань, результатів роботи, але не особистих якостей людини. Метою критики є поліпшення результатів діяльності; це не спосіб звести рахунки, не демонстрація поганого настрою.
Критикуючи, у жодному разі не можна принижувати й ображати людину.
Крім того, є два аспекти щодо етикетних норм критики: як її висловлювати і як сприймати. Коротко торкнемося обох.
Критикуючи іншу людину, треба робити це незлостиво, спокійним тоном, уникаючи подробиць, що не стосуються справи.
Критикувати слід:
Наодинці. І тільки того, хто справді заслуговує критики.
Ввічливо. Треба пам’ятати, що людина, яку ви збираєтеся критикувати, має самолюбство. Варто вживати критику як конкретизація недоліку в роботі, а не на самій людині.
Конкретно. Критика має бути конструктивною. Позначте проблему, що Вас хвилює, і спробуйте знайти її вирішення.
Своєчасно. Критичні зауваження повинні висловлюватися якомога оперативніше. Надовго відтерміновуючи неприємну розмову, можна погіршуєте ситуацію, як результат — необхідна розмова, якої не уникнути, може виявитися ще більш неприємною. Тому, «краще рано, ніж пізно».
Об’єктом критики бути нелегко. Якщо хтось вас критикує, завжди сприймайте критику:
Професійно. Якщо критика відносно Вас справедлива, не виправдовуйтесь та не намагайтесь перекласти відповідальність на інших. Вибачтеся, пообіцяйте надалі не допускати схожих помилок і зробіть усе, щоб дотримати слова.
Ввічливо. Якщо ваш начальник грубіянить і вдається до образливих виразів, на сприймайте ці слова на свою адресу – вважайте, що вони відносяться до роботи. Не намагайтеся відповісти у тому ж тоні – це може погіршите й без того складну ситуацію.
Позитивно. Критикуючи, ваш співрозмовник обов’язково висловить корисні зауваження. Уважно вислухавши, намагайтеся зрозуміти сутність висловлених щодо вас претензій.
Адекватно. В ситуації, коли критика несправедлива або не за адресою, спробуйте поясніти це у ввічливій формі, краще наодинці. Ви не повинні нести відповідальність за чиїсь помилки або за не вами виконану роботу.
Норми компліментів
Висловлювати й сприймати компліменти, звичайно, легше, ніж критику. Але деякі етикетні норми потрібно мати на увазі.
Дуже добре, коли комплімент сказаний вчасно і доречно. Їх не можна говорити мимохідь, поміж справами. Своєчасний, висловлений у витонченій ввічливій формі комплімент завжди несе в собі задоволення. Він надає впевненості людині сором’язливій, допомагає розкритися замкнутій, покращує настрій сумній.
Комплімент не повинен містити яскраво виражених лестощів. Роблячи комплімент, слід уникати перебільшень, дешевих театральних ефектів і непомірного захвату. Комплімент не повинен містити також подвійного змісту: слова, наприклад, «Яка ви сьогодні гарна!» можуть викликати у відповідь природне запитання: «А хіба в інші дні я виглядаю погано?» Крім того, слід уникати штампів, банальних висловів.
Компліменти слід говорити впевненим тоном, доброзичливо, посміхаючись. Міміка й жести мають відповідати словам. Комплімент не повинне містити і натяку на іронію.
Готуючись сказати комплімент, варто передбачити реакцію на почуте. Якщо є вірогідність, що комплімент буде сприйнятий негативно, краще утриматись від нього. Чоловікам слід обережно говорити компліменти у товаристві одній жінці, якщо їх може почути інша – у деяких ситуаціях може зіпсуватися настрій цієї іншої. Варто пам’ятати також, що компліменти між чоловіками вважаються недоречними, а часом навіть роблять смішними як тих, хто їх говорить, так і тих, кому вони адресовані.
Так само жінки, особливо молоді дівчата, не повинні говорити компліментів чоловікам, щоб не опинитися у незручному й смішному становищі.
Як слід реагувати на комплімент відповідно до етикетних норм? Із гідністю і вдячністю. Звичайно, трапляється, що у висловлених люб’язностях приховуються лестощі, нещирість, спроба маніпулювання. Однак, навіть якщо це стало зрозумілим, слід утриматись від різкої відповіді. Варто обмежитись словами ввічливої подяки. Коментарі й питання, навіть у відповідь на компліменти двозначні, недоречні, слід лишити при собі.
Приймаючи комплімент, не треба заперечувати, щоб не применшувати своїх чеснот. Якщо висловили захоплення вашим зовнішнім виглядом, не варто говорити про своє погане самопочуття.
Таким чином, незалежно від того, критикуєте ви чи сприймаєте критику, говорите комплімент чи відповідаєте на нього, ваша поведінка повинна визначатися добре відомим, універсальним правилом етикету – потрібно поважати інших людей.
