Еріх Фромм народився у 1900 році у м. Франкфурт у Німеччині. Був однією дитиною у сім*ї,батьки за національністю євреї. Сам Фромм розповідав про своїх батьків як про дуже «невротичних» людей.
Еріх ріс послідовником Фрейда та Маркса. Роботи Зігмунда Фрейда допомагали хлопцю зрозуміти,що соціум не розуміє причин своїх вчинків. З праць К. Маркса,він відкрив для себе,що політика та соціум сильно впливають на буття людей.
Фромм на відміну від його ідеалів Фрейда, Юнга не здобував медичну освіту, він захоплювався та глибоко вивчав такі науки, як психологія, філософія, соціологія.
Отримав ступінь доктора філософії в Гейдельберзькому університеті в 1992 році. Згодом продовжив здобувати психоаналітичну освіту у психоаналітичному інституті в Берліні. У 1934 році переїхав у США. У Нью-Йорку почав свою приватну практику. У 1941 році випустив свою першу книгу «Втеча від свободи», за яку Фромм згодом отримує членство у Міжнародній психоаналітичній асоціації.
З 1945 році Фромм працював у Інституті психіатрії Вільяма Уайта,з 1976 займав посаду професора психіатрії у Мехіко в Національному університеті і до самої смерті. Помер від серцевого нападу у Швейцарії у 1980 році.
Бачення розвитку особистості у Фромма виявлялось з аналізування умов життя людини та їх змін у концепції розвитку починаючи з 15 століття нашої ери і до сьогодення. Фром зазначав, що у наш час порівняно із минулим людина є більш самотньою та більш ізольованою від суспільства. На його думку у процесі розвитку суспільства люди у кожну епоху прагнули свободи, радості буття та позбавлення від проблем на що отримали за це ще більші проблеми такі як відчуття неповноцінності,позбавлення власної безпеки та особистої важливості для інших.
Все це проявляється у тому що людина отримуючи владу над собою,повну свободу від інших тим самим відсторонюється від взаємозв*язку з іншими індивідами,не пов*язуєтся з ними тими обов*язками якими вони пов*язувались раніше. Коли людина це осмислює свою помилку вона починає шукати шляхи втечі від своєї свободи. Еріх описує два шляхи подолання «внутрішньої свободи» людиною це деструктивізм та авторитаризм.
В свою чергу авторитаризм включає в себе садизм та мазохізм та комфортність. Коротко описую що означають ці поняття:
Садизм— коли людина здійснює приниження волі іншої людини,обмежує її в діях.
Мазохізм-навпаки коли людина підкорюється іншій людині,відчуває безпорадність у повному розумінні цього слова та отримує задоволення від цього. Так обґрунтовуються ці поняття за Фрейдом (оскільки Фромм був послідовником Фрейда доцільно було використовувати ці пояснення).
У кожній людині співвідносяться ці два поняття та взаємодіють між собою.
Дуструктивізм у поясненні Фромма це повне знищення,або повне підкорення іншого індивіда заради подолання власної неповноцінності.
Найраціональним шляхом подолання самотності та відчуження Еріх вважає прийняття всіх норм та правил поведінки у суспільстві. Коли людина веде себе загальноприйнято вона перестає бути сама собою,але все ж таки стає тим чим хочуть бачити його оточуючі. Перетворюється на таку особистість яку потребує суспільство,індивід стає таким же самим як і інші люди. — це явище Фромм називає конформністю.
Стосовно моральної сторони взаємодії індивідів Фромм писав у своїй книзі «Психоаналіз та етика».
Поняття моралі означає-систему поглядів,понять,положень про сформовані у суспільстві норми,правила поведінки,оволодіння суспільними вимогами та цінностями,що виражаються у ставленні людини до суспільства.
Прочитавши цю книгу я дійшла висновку що автор вважає що людина може створити свої моральні та етичні принципи,цінності лише на основі розумового рівня розвитку та лише після того як зрозуміє та осмислить себе,свій стан,свою природу буття. Він виділяв як зазначено вище 2 форми моралі:авторитарну та гуманістичну.
Авторитарна базується на принципах нерівності,невідповідності індивідів стосовно один одного,а також на принципі колективізму (такий як усі).
Гуманістична ж напроти визнає незалежність людини від інших,базується на її собливості, унікальності, індивідуальності. Рівність людей стосовно один одного,розрізнення понять добре та погане.
Також Еріх висвітлював думку про те що моральність формується у первісній общині людини а саме у сім*ї. Мати на його думку прививає дитині любов до життя,рівність стосовно інших,терпимість та самосвідомість, на відміну від батька який повністю протилежний у поглядах,вносить у розуміння дитини індивідуалізм,необхідність підкорення та ієрархію суспільства.
Також Фромм розглядав людей у 2 типах:
-бути-люди що прагнуть досягнути чогось у своєму житті,стати важливим,значущим,вони зазвичай діють спонтанно, досягають усього самостійно,головним у спілкуванні з іншими для них є цікава інформація,позитивний настрій. Не заздрять коли інша людина має щось більше.
-мати-люди що за рахунок спілкування з іншими людьми хочуть отримати вигоду,вони завжди заздалегідь продумують свої вчинки стосовно інших людей,сказані слова,міміку,жести. Такі люди добре знають що потрібно зробити щоб сподобатись людині та отримати те чого вони бажають.
Отже, Еріх Фромм був послідовником Фрейда,він також у своїх роботах пояснював залежність вихованості та моральності людини від її внутрішніх потреб,від індивідуальних особливостей та впливу суспільства на індивіда. Його книги та праці не втратили своєї поширеності й на сьогодні,у світі є безліч прихильників його концепції,які в подальшому можливо приведуть до завершення цієї концепції та її широкого розуміння для суспільства.
