Кожна людина на Землі є неповторною індивідуальною особистістю. В кожної людини є своя мораль і моральні принципи за якими вона живе. Але існує таке поняття як «моральне вдосконалення», яке є рушійною силою для того щоб людина всебічно розвивалась і прожила життя гідно.

Визначаючи людину як найвищу цінність, мораль в суспільстві виконує ряд важливих функцій: регулятивну, комунікативну, виховну, пізнавальну та орієнтуючу.

Цікавим є те, що люди з різними поглядами і різними моральними цінностями можуть діяти однаково, а люди із схожим рівнем моральності здатні до кардинально протилежних вчинків. Часто моральна практика людини антагонує з її моральною свідомістю, що свідчить про духовну обмеженість, незрілість чи нечесність індивіда
В природі людини,як соціальної істоти закладено прагнення до розвитку та вдосконалення. І найголовнішим аспектом цього вдосконалення має бути саме духовне вдосконалення а також потрібно підвищувати рівень морального розвитку.

На сьогодні науковці виділяють такі критерії морального прогресу та вдосконалення:

розширення можливостей щоб їх вдосконалювати.
критерій розширення сфери моральної дії,підвищення її життєвої ролі особистості і суспільства.
формування досконаліших,нових впливових і контролюючих засобів за моральною поведінкою людей.
підвищення рівня протесту проти аморалізму та бездуховності.
властивість моралі здобувати перевагу в конфліктних ситуаціях.
підняття рівня освіти,розвиток досліджень з етики і зростання осягу моральної освіти.
постійне збагачення етики,розвиток моралі в теоретичному плані.

В силу своєї природи ми хочемо бути успішними, красивими, сприйнятими і одобреними соціумом. Хоча насьогодні досить часто уявлення про моральність і духовність спотворюються «модними», «сучасними» , «безкомплексними » поглядами на норми поведінки людей в суспільстві. Першочергову роль в розповсюдженні та пропагуванні аморальних, примітивних форм поведінки відіграють на сучасному етапі ЗМІ.

Низькогатункові зарубіжні та вітчизняні серіали та розважальні програми акцентують увагу, зокрема молоді, на безтурботному існуванні, вседозволеності у відносинах, особливо сексуальних, вульгарності, цинізмі, житті без обов’язків . Молодь сприймає такі способи поведінки та стилі життя за нормальні, бажані, ідеальні і прагне перенести їх у своє життя, незважаючи на повне ігнорування цим самим загальнолюдських принципів культури, порядності та моралі.

Одним з шляхів морального розвитку,як суспільства так і окремої людини вцілому є неординарні, екстримальні ситуації. За таких умов люди здатні відкривати кращі, часто непередбачувані свої сторони. Так, ситуація, в якій сьогодні опинилась наша Україна, явилась для суспільства індикатором на моральність. Люди показують наявність національної свідомості, мужності і любові до Батьківщини, йдучи у добровольчі батальйони чи займаючись волонтерством. Та частина (хочеться надіятись, що дуже незначна) членів суспільства знаходить шляхи вкрасти сухпайки із чужоземної гуманітарної допомоги і продавати їх в інтернеті, продавати інформацію про розташування українських військ терористам чи російським загарбникам, красти державні кошти, виділені на утримання військових в зоні бойових дій.

Тобто, кожна людина здійснює свій індивідуальний вибір в таких ситуаціях — бути на стороні патріотизму, милосердя, самопожертви чи знайти шляхи самозбагачення на чужих негараздах, бідах, сльозах чи обірваних життях. Важко говорити про «моральне вдосконалення» негідників та злочинців. Лише коли ситуація зміниться і чиїсь, схожі до їх власних, дії перевернуть їх свідомість, коли ці люди пройдуть через розуміння і покаяння, лише тоді стане можливим їх моральне зростання(по окремих рисах починаючи з нуля).

Вважаю, що дуже багато наших українських бід іде від нерозуміння простої істини: щоб вийти з політичної, економічної, соціальної кризи, люди мають вийти з моральної кризи. Бо за негараздами будь-якого народу і суспільства стоїть його моральне зубожіння та занепад. І починати потрібно кожному з себе: якщо я високоморальна людина, то я не даю хабарі ДАЇшникам (не порушуючи правила, або відповідаючи матеріально за порушення по закону, тобто лише через протокол), я не беру з роботи те, що всі «потроху» беруть, я не пропоную хабарі лікарям.

А якщо я це роблю, то я заслуговую на життя в такому хворому суспільстві, проти якого зібрався Майдан, заслуговую тієї влади, яка розкрадає суспільне і приймає бандитські закони, маю бути готовим до того, що правда за тими, в кого влада і гроші. Адже не суспільство визначає, якими нам бути, а ми всі разом створюємо суспільство в якому доводиться жити.

Одним із шляхів морального вдосконалення людини є слідування її законам християнської моралі. Але це не мають бути показні походи до церкви чи спогади про Бога в хвилини молитви. Якщо людина частинкою Бога в собі вважатиме совість, то в неї буде розуміння і відчуття постійної присутності Господа в своєму житті. Здавалося б прості за змістом «Заповіді Божі» та наскільки безмежно глибокі за своєю суттю! Якби кожен дотримувався цих заповідей, світ став би чистішим, світлішим, комфортнішим для кожної людини.

Сказане вище дозволяє зробити висновки:

-Моральне вдосконалення доступне для кожної людини при наявності бажання і відчутті потреби в цьому.

-Моральне вдосконалення для кожного є індивідуальним процесом, що визначається рівнем вихованості людини, ступенем розвитку її інтелекту та внутрішньої духовності.

-Наше суспільство хронічно хворе і криза в економіці та політиці зумовлена моральним зубожінням його членів. Для подолання цієї кризи необхідне прагнення і активні дії в плані морального розвитку кожного з нас.

-Екстримальні ситуації є індикатором моральності кожного, в таких умовах виявляються як позитивні риси так і негативні риси кожної окремої особистості.