Немає більш приємного слова для людини, яке б завжди так приваблювало її, чим слово «свобода». Воно оспіване у віках; ним пишалися древні римляни та греки; воно надихало людей на неймовірні подвиги. Для багатьох людей це слово складало сенс їхнього життя; а багато хто, навпаки, був позбавлений відчути силу цього слова протягом усього свого життя. А як розуміємо це слово ми?
Сьогодні, в умовах демократії та плюралізму кожна людина хоча б раз у житті стикалась із поняттям «свобода». Найчастіше під ним розуміють свободу вибору людини чогось з-поміж різних варіантів. Звичайно, це так. Але насправді існує багато інших визначень цього поняття. Ще з давніх-давен люди помітили, що свобода хоча й притаманна людині, але вона повинна чимось обмежуватися. Існує навіть така думка, що свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої. І це досить справедливо. Люди повинні враховувати інтереси одне одного, бо без цього неможливе гармонійне життя у суспільстві.
Тепер нам необхідно розібратися з поняттям «воля». В основному ми розуміємо волю як основну рису нашого характеру. Часто чути вислів: «вольова людина», тобто така, яка планомірно змушує себе щось робити для досягнення певної мети. Тут необхідно прикласти неабиякі зусилля, це ми знаємо з власного досвіду. Воля слугує людині потужним засобом для самовдосконалення, примушуючи її долати різні перешкоди, що виникають у процесі досягнення цілі.
Як же співвідносяться між собою ці два терміни: «воля» та «свобода»? Взагалі, чи існує між ними хоч якийсь зв’язок? Відповідь на це питання дає нам відомий вислів «свобода волі», під яким розуміють незалежність людини у своїх діях. Ми бачимо, що особистість вільна у своїх діях. Людину ще здавна приваблювала можливість самій будувати своє життя, робити вибір, самостійно ставити собі мету та ідеали. У наш час така свобода прописана в законодавчих актах майже всіх країн.
Скрізь на перше місце ставиться свобода людини та її гідність. В історії були періоди, коли людей позбавляли свободи в їхньому житті, диктуючи чужі права. Тоді найрішучіші представники скривджених вступали у боротьбу з поневолювачами. Свобода завжди ревнісно відстоювалась та охоронялась людьми.
Людська воля може бути направленою у різні напрямки – як до добра, так і до зла. І в цьому можна прослідкувати величезний Божий дар людству – можливість вибору, або, іншими словами, свободу у своїй діяльності. Людина може довільно розпоряджатись своїм життям: відмовитись від нього, здійснити самогубство або ж прожити його гідно та достойно. Це досить серйозна річ. Бачимо, що свобода людини практично безмежна, якщо не враховувати її обмеженість свободою інших людей.
Але у практичному житті ми бачимо трохи інакше. Для того, щоб досягнути чого-небудь, людина повинна володіти своїми побажаннями, тобто не завжди робити тільки те, що їй заманеться. Спортсмени, щоб досягнути необхідних результатів, обмежують себе в їжі і відпочинку на певний час. Найбільш яскраво це видно у релігійних общинах.
Там є люди під назвою «монахи», які взагалі відмовляються від усього, навіть елементарних зручностей та насолод, щоб досягнути омріяного ними ідеалу – життя вічного. Тобто свою власну свободу людина має сама регулювати, інакше її життя перетвориться в щось некероване та незрозуміле. Так само обмежують людську свободу і державні закони. Постійно потрібні якісь межі для особистості, переступаючи які вона стає «преступником», злочинцем і заслуговує на покарання.
Саме для регулювання своїх побажань і дана людині воля. Завдяки їй ми вибираємо необхідне для себе та уникаємо шкідливого, хоча нам часто хочеться приємного для нас. Але часто видно, що все приємне та солодке нерідко обертається для людини лихом та злом. І якщо особистість спробує заставити себе робити не тільки те, що хочеться, але й те, що необхідно, то буде мати гарний результат. Про це говорили та писали усі мудреці древності. Таким чином, воля слугує регулятором нашої свободи.
Але волю нам теж необхідно тренувати, щоб мати чітко злагоджену систему своїх побажань і можливостей. Ми часто чуємо як люди говорять: «треба почати вранці бігати», «треба дотримуватись дієти». Та насправді цього не роблять. Це говорить про те, що у них не розвинута і не тренована сила волі. Вони хочуть, але не можуть. Це ж саме можна сказати і про людей, які стали рабами своїх звичок: куріння, п’янства, алкоголю, наркотиків та інших.
Вони були б і раді залишити їх, але ніяк не можуть цього зробити. Для подолання таких проблем необхідно тренувати свою силу волі. Спочатку це неймовірно важко. Але шляхом примушення себе людина поступово долає опір поганих звичок і виробляє нові, хороші. Таким шляхом старалися йти усі видатні особистості. Так наша воля може стати прекрасним керівником нашої свободи.
Питання волі та свободи у діяльності людини залишається завжди актуальним. Його вирішення може допомогти нам краще розібратися у нашому житті, наших цілях та ідеалах.
