Педагогічна взаємодія повинна насамперед будуватись на моральності. У педагогіці мораль має дуже велике значення, адже вона сама по собі навчає людей, як треба чинити.

Відносини у педагогічному колективі будуються на загальнолюдських моральних цінностях, вони суттєво не відрізняються від відносин у будь-якому колективі. Тобто вчителі один до одного повинні ставитись гуманно та доброзичливо.

Але відносини в такому колективі мають свої особливості. Так наприклад вчитель повинен викликати повагу своїх колег, і так само ставитись до інших, він має своєю поведінкою та діями подавати приклад для наслідування як учням, так і викладачам.

Для того, щоб досягати успіху у навчанні і вихованні дітей, вчителі повинні працювати злагоджено, переслідуючи спільну мету і в цьому процесі проявляти педагогічну творчість. ЇЇ має виявляти кожний вчитель у своїй діяльності, а також більш високий рівень творчості і продуктивності повинен досягатись за допомогою спільних зусиль. Також кожен вчитель повинен мати достатньо можливостей для розвитку своєї творчості, особистісних позитивних якостей та здібностей, і мати можливість проявляти себе у колективній роботі. Придушення ініціативи, відсутність нових пошуків і здобутків, призводить до професійного вигорання і зниження амбіційності вчителя, що негативно впливає на навчальний процес.

Коли вчитель працює в колективі, він має можливість творчо розвиватися, порівнювати свої здобутки із здобутками інших своїх колег, збагачувати свій педагогічний досвід. У своїй роботі вчителі керуються досвідом минулих поколінь педагогів, і вміння правильно його використовувати також є однією з умов успішної діяльності колективу.

Працюючи поодинці вчителі не можуть досягнути гармонійного, цілісного, всебічного розвитку особистості учня, і лише спільна злагоджена робота і взаємодія, допоможе досягнути поставленої мети, що і є основною рушійною силою професії педагога.

Для того щоб педагогічний колектив, як і будь який інший колектив був достатньо міцним, стосунки в ньому мають будуватися на доброзичливості і мати товариський характер. Відсутність таких стосунків призводить до виникнення педагогічних конфліктів, що вносить деструктивну у всю його діяльність. Кожний колектив є об’єднанням зовсім різних за віком, статтю, характером, знаннями, досвідом, ціннісними орієнтаціями та поглядами людей. І це різноманіття не завжди дозволяє успішно та продуктивно виконувати роботу. Більшість людей досить принципові і люблять знати правильне рішення, відповіді на запитання, і мало хто хоче пристосовуватись до інших, йти на поступки, кожен прагне незалежності. Але така поведінка не є прийнятною для професійної взаємодії.

Для позитивної і успішної діяльності колективу необхідне узгодження дій всіх його учасників. Об’єднання зусиль заради спільної мети є головним кроком до її досягнення. В свою чергу, відсутність принциповості, рішучості, вимогливості один до одного призводить до виникнення негативної атмосфери для педагогічної діяльності.

Велике значення має авторитет вчителя, за допомогою якого він здійснює вплив на учнів та своїх колег. Власне авторитет є одним із головних надбань учителя у своїй професійній діяльності, і тому він є об’єктом ретельного захисту і підтримки. Вчитель дуже страждає, коли відбувається посягання на його авторитет, і може знаходити не зовсім доцільні засоби для його збереження. Це ще один фактор, який може викликати негативні відносини в колективі.

Оскільки результат роботи конкретного вчителя оціни досить важко тому, що розвиток дитини відбувається за допомогою організаційних і ситуативних факторів, і не можна достовірно сказати, хто, або що викликало саме таку позитивну зміну у дитини, виникає перебільшення або навпаки занадто знижене врахування заслуг учителя. Це викликає обурення і незадоволення з його боку, а відповідно і намагання досягти справедливого ставлення.

Конфлікти можуть виникати я між окремими вчителями так і між вчителем та колективом. Вони відбуваються з різних причин, в цьому велике значення має педагогічний досвід, погляди, цінності, рівень культурного розвитку. Саме моральні норми регулюють ці конфлікти і допомагають у їх вирішенні.
Коли вчитель працює в колективі, він має можливість творчо розвиватися, порівнювати свої здобутки із здобутками інших своїх колег, збагачувати свій педагогічний досвід.

Вчитель потребує підтримки і схвалення своїх дій від колег, і саме колектив дає оцінку його діям і за необхідності, належну допомогу. Для того, щоб виконувалась така функція кожен вчитель повинен проявляти уважність, спостережливість, зацікавленість до своїх колег, і не буди байдужим до їх переживань. Неприйняття вчителя колективом, або відсутність підтримки колег призводить до деградації його особистості, відчуття непотрібності і сорому.

Успішність трудової діяльності визначає на скільки людина цінна і значима для суспільства. Тому кожен прагне позитивної оцінки своєї діяльності, а також має бачити, яку користь вона приносить для суспільства. Виходячи з цього, колектив вчителів має давати позитивну оцінку праці один одному, а в разі негативної спрямованості діяльності, не засуджувати колегу (особливо публічно), а намагатись допомогти і виправити її на краще. Кожен має право на помилку, і це не дає право зневажати людину, як майстра своєї справи, завжди треба давати можливість виправити ситуацію, або засвоїти з неї повчальний висновок. Вчитися на власних помилках ? один з найдієвіших способів засвоєння моральних норм поведінки, тому не треба засуджувати людину, а особливо її особистість, через неправильні дії. Педагогічна мораль ставить певні вимоги до вчителів, які регулюють взаємовідносини у колективі.

Інколи, високі успіхи у професійній діяльності педагога можуть викликати заздрість у колег. Такому почуттю слід запобігати. Більш успішний педагог має ділитися своїми знаннями, надавати підтримку менш досвідченим колегам, які в свою чергу мають вчитися у нього і переймати його досвід.

Більшість вчителів вважають свої погляди та позицію щодо навчання та виховання найбільш правильною і доцільною. Багато хто демонструє неприйняття чужої точки зору, що призводить до виникнення протиріч та створює ворожу атмосферу. Тому, для запобігання таких проявів, потрібно пропагувати терпиме, толерантне ставлення вчителів один до одного, до роботи своїх колег. Також потрібно виявляти інтерес до чужих поглядів та вподобань, адже спільна діяльність призводить до більш високих і міцних результатів.

Кожна людина в своїй професійній діяльності керується власними мотивами. Вони можуть бути я к моральними так і аморальними. Саме аморальна мотивація і поведінка вчителя заслуговує осуду. Тому педагогічна мораль висуває певні норми, які повинні регулювати роботу вчителів і не допускати аморальної поведінки. Педагог не повинен вихвалятися своїми успіхами та досягненнями, використовувати свої або чужі педагогічні досягнення для корисних цілей, вимагати для себе привілеїв за свої досягнення.

Хороший вчитель веде себе коректно, стримано по відношенню до колег, виявляє уважність, зацікавленість, пропонує свою допомогу. Тільки моральна поведінка педагога призводить до позитивного клімату в колективі та успішної його діяльності.