Прикладна етика – це направлення в професійній етиці, яке вивчає практичні моральні проблеми – такі як: аборт, евтаназія, штучне запліднення, використання атомної енергії, смертна кара. Проблеми, які вивчає прикладна етика, зазвичай мають вигляд моральної дилеми з двома рівнозначними але різко протилежними вирішеннями.
Виникла практична етика на заході в двадцятому столітті. Гіпотеза виникнення практичної етики, на мою думку, найбільш реальна, є та, що в зв`язку з розвитком медицини, технологій, забруднення навколишнього середовища і т. п. перед людством виникли гострі проблеми які мають неоднозначний характер, тож їх вирішення заводило в глухий кут. Постали такі питання, як: «Що таке добро?», «Як поступати правильно?», «На що вважати і які норми поведінки брати за основу?». Всі ці питання постали в новому світлі, відмінному від того, що мало актуальність на протязі попереднього часу.
В етиці завжди гострим було співвідношення теорії і практики. Вони відрізнялись – загальна, суто теоретична частина, поняття наукової теорії і практична – в якій підкреслено окремий характер етичних знань, виходячи з досвіду індивідуальних проблем та їх вирішення. Наприклад: чи етично, морально, гуманно використовувати смертну кару або евтаназії? Теоретично – це види вбивств. Чи має право взагалі людина вирішувати обірвати життя іншої людини? Ще з давніх часів була духовна заповідь – « Не вбий!». Але з іншої, практичної сторони, якщо, наприклад, людина з важким захворюванням та діагнозом лікарів на без виліковну ситуацію, з 100%, що вона ніколи не прийде до тями, вона існуватиме лише як оболонка, що живе тільки завдяки апарату штучного дихання – чи не гуманніше, етичніше по відношенню до хворої людини та її близьких людей зробити евтаназію?!
За кожною проблемою, яку розглядає прикладна етика стоять трагічні, важко емоційні та складні історії людства. Для спокійного і щасливого життя важливо відчувати, що питання та проблеми людина вирішує гідно, правильно, маючи після цього душевний спокій і не відчуває страху за вирішення. А для цього потрібно впевнено знати і спиратись на морально – етичні норми, закони і т. п. Прикладна етика має великий вплив та часто стає підґрунтям, для затвердження нових законів, зміни в загальноприйнятих нормах та поняттях.
Прикладна етика виникла – і ще багато її різновидів будуть виникати, там і тоді, де виникла або ще буде виникати загроза життю людини і існування людства, загроза на ущемлення прав та інтересів у будь – якій сфері – медичній, у біологічних експериментах, екології, там де намагаються обійтись без етики, де перше місце займає однохвилинна «вигода», економічна необхідність або чиїсь інтереси, де етичні норми на задньому плані, там, де виникла нова загроза для життя та страх смерті.
В прикладній етиці були окрім внутрішніх ще й зовнішні причини для розвитку. Зовнішні по відношенню до наук, які йшли від суспільства, від потреб суспільного життя, пов`язаних з розвитком техніки, розвитку процесів політики та економіки. Ось чому важливо вважати, що прикладна етика – це плід двадцятого століття – з усіма його складними протиріччями та проблемами. Серед останніх окремо виділяються дві сфери – медицина і політика. Вони геть різні але саме ці сфери вплинули на формування прикладної етики нашого часу.
Коріння до виникнення прикладної етики йде в ранні 60 – ті роки, коли в Америці виник рух за громадські права. Потім війна у В`єтнамі. Ці явища породили хвилю суспільних дискусій на теми: рівенства, справедливості, громадського непокору, насилля, боротьби за мир, за ядерну зброю, а пізніше за охорону навколишнього середовища та уникнення глобальних катастроф.
Наступною хвилею громадського інтересу до прикладної етики стала біоетика. Нові дослідження в медицині та біологічних науках викликали нові етичні проблеми, з якими людство ще ніколи не мало уяви за всю свою попередню історію – клонування, штучне запліднення, сурогатне материнство. Не випадково, що біоетика з часом стала, як особлива, займаюча перше місце в прикладній етиці, через гострість виникаючих моральних проблем та швидкому прориві і розвитку. Біоетика викликала в житті необхідність безпосереднього підключення філософів моралі – етиків до вирішення пов`язаних з медициною та біологією проблем, експертів в цих питаннях. При лікарях багатьох країн світу існують етичні комітети, в склад яких входять філософи – етики, вони дають заключення на наукові дослідження, які проводять над тваринами, людьми та людськими ембріонами.
В наші дні рух студентів 60 – их років залишився далеко позаду, неочікуваний прорив в медичній технології – також, однак розвиток прикладної етики на цьому не закінчився. З цього факту логічно було б зробити висновок, що розвиток видів прикладної етики знаходиться не тільки зовні, але й всередині розвитку самої науки. Прикладна етика кінця двадцятого сторіччя ввібрала в себе всі ідеї зв`язку теорії з практикою, стики – з життям, вона підтвердила нескінченну актуальність в житті людства та суспільства, ввібрала в себе сміливі ідеї про необхідність відродження, посилення та плідного розвитку етики на благо людства.
Однак є не мало критиків та скептиків, а навіть і песимістів, які оцінюють можливості і перспективи прикладної етики.
Перший приклад – це питання про те, що прикладна етика є лише новою назвою професійної етики. Другий – чи має можливість прикладна етика вирішити об`єктивно виникаючі в різних практичних сферах життя проблеми, якщо мораль розглядається як суб`єктивна сфера, де оцінку і судження будуються на почуттях та емоціях, а не на об`єктивній істині та перевірених фактах.
