Принцип законності є деталізацією основного принципу – справедливості. Ці поняття синонімічні за своєю суттю і не роздільні за природою. Вони ніби доповнюють один одного, ці принципи є основою, на яких кріпляться вимоги моральності. На ґрунті принципу законності провадять свою діяльність безліч професій, зокрема, вихователь. Оскільки, виховуючи дошкільнят варто спиратися на права дитини, не піддавати їх психологічному або фізичному тиску, в своїй роботі спиратися тільки на закон. Об’єктом діяльності вихователя є діти з їхніми інтересами і потребами, правами і обов’язками.
Виховання дитини впливає на її подальшу долю, на становлення її як особистості. У дошкільному віці формується соціально-емоційна сфери дитини, закладаються основи переживань і почуттів. Від виховання дитини залежить її світосприйняття, рівень домагань, цілі, на досягнення яких будуть використані набуті дитиною знання і вміння, здатність створювати і підтримувати контакти з однолітками, вміння співпрацювати у колективі.
Діти в усьому беруть приклад з педагогів, наслідують їх, навіть не усвідомлюючи цього. Тому неабияку роль грає гідна, належна поведінка вихователя, яка служить дітям як зразок моральності, справедливості. Саме педагог формує у дітей перші уявлення про законність, прищеплює перші морально-правові норми і правила. Вихователь своїм прикладом вчить поважати закон і підкорятися закону, привививає любов до своєї країни, повагу до свого народу. Дає перші уявлення про гуманність, справедливість, доброту, взаємо підтримку, розтлумачуючи ці поняття для дитини у конкретних ситуаціях.
Діяльність вихователя спирається на загальні морально-правові норми і принципи, такі як справедливість, гуманність, законність, патріотизм, незалежність, гласність.
Принцип законності у роботі вихователя передбачає підпорядкування закону та його нормативно-правовим актам. А також головному законі держави – Конституції. Загальність, рівноправність законності, передбачає однакове дотримання закону для кожної людини, на якій би посаді вона не перебувала, і який би соціальний статус не мала. Основною вимогою законності у діяльності педагога є неподільність розуміння і дотримання, застосування законів. Закони є однаковими для всіх регіонів країни. Вони вимагають рівне дотримання законодавства всіма суб’єктами держави.
Цілісне розуміння і виконання змісту законів забезпечує законність діяльності педагога, доцільність його дій та поведінки, розуміння неминучості відповідальності означає правильне виконання своїх посадових обов’язків.
Педагог власним прикладом демонструє зразкове дотримання закону, бо він відповідальний за свою поведінку і діяльність перед своїми вихованцями. Він формує свідомість дитини, по крупицях, по маленьких часточках закладає знання про моральні норми і вміння ці знання використовувати. Належна поведінка вихователя і батьків є основою, фундаментом на якому закладаються перші знання дитини про поводження в соціумі. Тому дуже важливо слідкувати за своєю поведінкою і емоціями.
Позитивна атмосфера створена вихователем в дошкільному закладі – це те, що діти повинні відчувати кожного дня.
Тільки так можна виховати гідних, законослухняних громадян. Звичайно, над цим завданням працюють родина, педагоги в школі, але особливо важливим періодом у становленні особистості дитини є дошкільний вік. В цьому віці закладаються ази, початкові уявлення про світ. Тому педагог вихователь – це перший вчитель дитини, який повинен спиратися на демократичність і гуманність в своїй діяльності. Але найважливішим елементом повинна бути любов до дітей, вміння знаходити і розвивати щось хороше і добре в кожному вихованцеві.
Вихователь розвиває у дітей самоконтроль, початкові навички самостійності, вміння взаємодіяти у колективі, допомагати і підтримувати один одного, основи самовиховання, постійно мотивуючи їх власним прикладом.
Існує думка, що педагог вихователь це не професія, це соціальний статус. Якому має відповідати культурний рівень особистості. У педагогів вихователів повинно бути підвищене почуття обов’язку і відповідальності за свою діяльність, поведінку, рішення. Моральні якості педагога є невід’ємним елементом його діяльності, без яких не можливий виховний процес. Морально-правова поведінка вихователя не повинна припинятися за межами освітньої установи. Вся діяльність повинна підпорядковуватись закону, а отже й моральним нормам, на яких спирається закон. Незаконні дії, порушення закону, не правильне його трактування є неприпустимими і аморальними.
Діяльність педагога ґрунтується принципах моралі, які базуються на моральній свідомості індивіда. Вони виражаються у моральній поведінці педагога відносно оточуючих людей. Моральні принципи є необхідними в педагогічній професії, так як педагог взаємодіє з колегами, з дітьми та їхніми батьками. Вихователь співпрацює з батьками дітей, консультує їх з питань освіти. Він не розповідає дітям висловлену думку про них їхніх батьків, а батькам думку їхніх дітей. Стосунки вихователя з батьками дитини не повинні впливати на відношення до дитини. Педагог не повинен витрачати робочий час у власних цілях, а також матеріальні блага освітньої установи.
Отже, законність у роботі вихователя передбачає передусім дотримання усталених моральних норм і принципів, які необхідні кожній людині, а педагогу зокрема. Розуміння відповідальності за життя і здоров’я дитини, а також про свій внесок у формування особистості дитини. Який може впливати на її подальшу долю забезпечується принципом законності, який може бути реалізований тільки в комплексі з основними загальними принципами виховання.
