Як ми вже знаємо,що у кожної країни,у кожної держави а також у кожної людини є своя культура етикету. Всі люди рівні,і кожен знає і користується своїми правами,обов’язками,культурою,звичаями. Етика поділяється на багато розділів наприклад таких як: етика ділового спілкування, етика нового часу,етика психолога,етика журналіста,екологічна етика і т.д. . Я хочу розкрити такий розділ етики як «Етика державного службовця».

Майже кожна людина,кожен рівноправний громадянин своєї держави є державним службовцем,і всі повинні користуватися культурою етикету, для того щоб правильно відповідати своїй професії,бути ввічливим,вихованим,красномовним.

На сьогодні порушення правил державним службовцем,є не компетентно,і може викликати відповідну реакцію у громадськості. Мова і жести людини,знак того на скільки людина вихована,і як вона знає і розуміє свої обов’язки і правила. Етикет державного службовця на сьогодні є дуже важливою ознакою,він є повсякденним відношенням до навколишнього,до людей,до праці а також гідності.

Гарна мова, ввічливість перед людьми, перед колегами,повага до старших,правила вітання,правильність введення розмови,культура за столом,дотримання усіх вимог працівника, порядний одяг – це правила які увібрали в себе достойність людини,правильного працівника в службовій сфері.

Коли ми працюємо,ми іноді за собою не помічаємо,що ми робимо,що і як говоримо,адже це є важливими компонентами працівника,бо тим не менш наші помилки привертають увагу близьких людей,оточуючих. Ми завжди в такій сфері стаємо об’єктами оточуючих людей: як ми ходимо,як ми говоримо,як їмо,як працюємо,як одягаємось,як працюємо,як розмовляємо і слухаємо нашого співбесідника,як відповідаємо і запитуємо; це є такі необхідні компоненти які потрібно знаки кожному державному працівнику.

У своїй роботі державний працівник повинен бути завжди ввічливим,незалежно від того який настрій у нього,правильно вимовляти слова,поводити себе тихо,не дуже голосно,повинна бути культура розмови по телефону,не дуже голосно і спокійно,ніколи не перебивати ,вислуховувати свого співбесідника,не сперечатись,хоч і ви розумієте що ви праві,завжди потрібно давати людям висловити свою думку. Потрібно бути уважним до своєї робота і також до співпрацівників,бути завжди компетентним і завжди вислуховувати інших.

А також завжди потрібно слідкувати за часом,економити його,не витрачати на безглузді справи. Ось такі приблизно моральні правила етикету повинен знати кожен державний службовець,але якщо ще заглибитись в середину цих правил,проблем і понять,то можна розкопати ще безліч правильних тверджень,норм і правил таких людей.

Ми всі люди,а люди це і є наше суспільство,наше оточення. І завжди люди повинні отримувати таке відношення,як ти б хотів щоб відносились до тебе. Людям буде набагато приємніше з тобою поспілкуватись,якщо вони побачать на скільки ти вихована, ввічлива і добра людина,тому що з такою людиною завжди можна найти спільну мову,і завжди приємно вислухати.

Потрібно уміти визнавати свої помилки,які б вони не були,і поставити собі за мету такий успішний шлях,в якому тобі буде комфортно,і людям і оточуючим буде приємно. Вміння себе проявити правильно,а також ввічливо поводити себе із людьми,залог успішної кар’єри і найкращого працівника,адже тільки таких людей люблять,поважаю,цінують.
Коли людина збуджена,роздратована,психічно нервова то не слід її критикувати,чи принижувати,слід увійти в її положення,зрозуміти,і поставитись до цього спокійно. В такій сфері також проявляється наша культура.

Службовий працівник не залежно від своєї ситуації,своїх внутрішніх проблем,від критичності потреб,не повинен проявляти грубість,не розуміння і не по важливість до інших,так як він залишається працівником і є на своєму робочому місті,він і повинен виконувати свої робочі обов’язки,які зазначив йому роботодавець. Так як особисті проблеми не повинні заважати роботі,і впливати на інших людей,вони повинні залишатися поза межами місця праці.

Можна підсумувати це все тим, що етика державного службовця завжди повинна залишатись такою не змінною, адже людина старається перш за все не для тільки для себе,а і для людей,в якій би сфері не працювали,потрібно завжди залишатись людиною.