-Так ви вважаєте себе найщасливішою людиною?
-Не зовсім! Ось якби я зараз випив стакан мініралки,
пити дуже хочеться, тоді я був би самим щасливим у світі!
(«Москва слезам не верит» реж.В.Меньшов)

Народження дитини — найщасливіша мить в житті кожної людини, а особливо жінки. Позаду важкий час хвилювань і страху і ось воно, малесеньке щастя , з великими оченятами, які дивляться на цей Світ не розуміючи : «Навіщо я тут? Для чого? Хто я? Хто ці люди, які знаходяться поруч?…..»

Якою виросте ця маленька людина, якою буде її шлях у житті, ким стане вона для суспільства – всі ці питання турбували батьків на протязі історичного розвитку людства і суспільства в цілому, і скільки буде існувати Світ – напевно так і не знайдемо правильної і остаточної відповіді.

Філософія-найдревніша наука із всіх наук-дає нам багато відповідей на питання буття, пізнання, та цінностей людини і така цікава наука, як етика, яка сформувалася у лоні філософії, намагається з” ясувати сенс життя, все те, що наповнює людину, і змушена вирішувати онтологічні проблеми, зокрема буття людини як особистості.

Етика вивчає мораль, моральні відносини у суспільстві. Ми знаємо , що мораль – це історично сформовані правила, норми, заборони, стереотипи, направлені на регуляцію поведінки людини. Мораль існує у суспільстві і бов”язково впливає на людину, хотіла б вона цього чи ні. Ми в своїх діях і рішеннях оперуємо моральністю, яка обов”язково діє у нашій свідомості і керує поведінкою, вчинками, базуючись на життєвому досвіді людини та її знаннями. Етика допомагає нам знайти і зрозуміти зразкову і практичну модель людських стосунків, дає певні рекомендації щодо засобів їх реалізації.

Для кожної існуючої науки характерне таке поняття як категорія. Воно найбільш ширше, загальне і універсальне. Етика-не виключення, і одним із найзагальніших понять моралі, а іноді навіть найсуттєвішим із всіх відомих, розглядають категорію «добро». Етика дає нам поняття «добра» як найвищої людської цінності, що наповнює життя людини сенсом. У кожної людини може бути різне уявлення про «добро», але саме етика допомагає нам зрозуміти те, що уявлення про добро повинно перебувати у органічному зв’язку з ідеалом суспільства і особистості.

Добро-найвища цінність для людей і повинна однаково розумітися суспільством, щоб уникнути дисгармонїї і проблем. В історії людства відомо немало подій і фактів, коли хибні уявлення, с позиції етики, про «добро» – як морально-позитивний початок і «зло» — як протилежне і морально-негативне явище, призводили до трагічних наслідків. Це такі факти з історії, як хрестові походи, інквізиція, фашизм. Ідея добра має різний зміст для кожної епохи і часу, де найвищими цінностями виступають специфічні, іноді гранично полярні , несумісні погляди, переконання, світогляд.

Наприклад, антична етика трактувала перевагу душі над тілом у її здатності до пізнання. С цієї позиціїї добро було наслідком знання людини, а зло-навпаки ототожнювалося з незнанням, неуцтвом. Давньогрецький філософ Сократ розумів добро і зло як результат діяльності людей. Мудрість він вважав найголовнішою людською домінантою, яка керує добром, а під діями таких пороків, як нечестивість, боягузтво, безрозсудливість людина чинить зло. У період Середньовіччя інквізиція, відправляючи безвинних, а іноді і геніальних людей на вогнище буа переконана , що робить добро і очищає людство від відьом і колдунів, а вже в Епоху Відродження творчість та креативність зрозуміло виступає як перемога добра над злом.

Чи зможу я, на сучасному етапі життя, дати вірну і зрозумілу відповідь і пояснити дитині найсуттєвіші і правильні речі про добро і зло? Чи існує добро і зло? І взагалі, як його знайти та обійти?

На лекціях з етики в університеті, ми записуємо , що «ні зла, ні добра об’єктивно не існує, ці уявлення знаходяться виключно в площині моралі». Бути добрими чи злими диктується нам самим життям. Так, ми розуміємо добрі і погані поняття з позиції моралі і намагаємося вчити цього дітей. «Сашко, не бий Андрія, йому боляче!» — говорить вихователь дитині. «Б’ються тільки невиховані дітки!». А як бути тому Сашкове, який десятки разів ухилявся від образ Андрія, і нарешті не витримав тай дав йому гарнесенько «здачі», бо допік! А ввечері приходять мами и дискутують з приводу добра і зла, чи відповідати добром на добро, а злом на зло?

Чи терпіти образи і знущання, іноді не помічені суспільством, чи раз і назавжди відповісти обидчику і поставити його на місце? І куди дивляться погані вихователі, зовсім не помічають своїх 37 вихованців!(Можна подумати, що вихователями працюють мутанти-з трьома парами очей та рук і ніг як мінімум).

Добро і зло диктує нам життя, обставини і наше буття-сьогодення! Можна не розуміти книжкових термінів та визначень, але для кожної нормальної людини зрозуміло, що допомогти людині в скрутну годину-це добро. Так, скептики спитають, чи робимо ми добро наливаючи алкоголіку чергову чарку горілки в скрутну годину життя?(Гроші закінчились). Але прагнучи послідовності в діях і прагматизму, ми часто помиляємося у своєму скептицизмі, і намагаючись правильно, з позиції підручника «Естетика» , давати визначення добру і злу — забуваємо про самих людей, про ту посильну допомогу, яку ми можемо, але іноді не хочемо дати, наприклад просто дати цій людині надію на сенс життя-добре слово, подарувати добру книгу, відвести до доброго лікаря. ..

Ось тут, вважаю, я підійшла до ще одних категорій етики, як обов”язок і совість. Для мене обов”язок – це, в першу чергу, слово перед самим собою, а потім перед іншими людьми. Обов”язок для людини повинен бути вільною стратегією, якщо обов”язок примусовий, то це вже насилля над людиною, наприклад коли нас життя ставить в таку ситуацію, від якої ми не маємо морального права відмовитись, і, все ж таки, робимо це: батько, який покинув свою сім”ю багато років назад, наприкінці життя залишається зовсім самотнім і ми на правах обов’язку, доглядаємо за ним, незважаючи на свою образу на «все життя». Ось тут тобі і совість, яку ми виховуємо і розвиваємо.

Совість іноді надійно схована в самосвідомості людини, і повинні бути якісь вагомі чинники, щоб її звідти дістати. Совість може «прокинутись» навіть з роками, коли ми не будемо чекати цього, опинившись в ситуації, коли ми можемо порівняти свої дії с діями інших людей: моя подруга в свій час «допомогла» своїй колезі втратити омріяну посаду і зайняла її місце, і невдовзі була покарана тією ж монетою-її обійшла ще більш нахабна і безсовісна особа. На зустрічі зі своєю подругою я почула , що вона це справедливо заслужила, бо її совість нечиста. Зараз вона допомагає багатьом жінкам, які залишились в скрутному положенні після розлучень та з маленькими дітьми на руках.

Ось я і підійшла іще до однієї і із категорій етики — справедливість. Платон вважав справедливість –найбільшим благом, ціннішим за золото. Яке ж пояснення справедливості дає нам розумний підручник з етики, а саме: справедливість – це загальне співвідношення цінностей, розподіл благ між собою та між індивідами, порядок людського життя. «Взять все та и поделить!»- говорить відомий Булгаковський герой Шариков із «Собачьего сердца». Намагалися зрозуміти і осмислити поняття справедливості і письменники, і історики, і юристи, і політики, і педагоги.

Справедливість як питання постає перед нами тоді, коли людина починає замислюватися, чи потрібно дотримуватися моральних вимог в умовах, коли інші цього не роблять? Наскільки це справедливо? Так, людина повинна мати рівні умови існування серед інших людей: директор дитячого садочка не повинен засуджувати і принижувати співробітника — вихователя лише за те, що він вчасно не зробив ремонт стелі, маючи об’єктивні на це причини: батьки не здають гроші на цей ремонт, вихователь організовувала та проводила 4 свята в різних групах( хоча не повинна цього робити) і т.д.

«Справедливості немає!» — часто чуємо ми серед людей. Хоча підручник нам каже, що «справедливість загалом має об’єктивний характер. Справедливість повинна діяти як самостійна владна сила, не повинна нікому симпатизувати чи навпаки. Феміда — богиня правосуддя, зображена з зав’язаними очима, а в руках-ваги. Вона зважує добро і зло наосліп, щоб ніщо не похитнуло її вироку, справедливого вироку.

Так, директор садочка не Феміда, але знаходячись на такій посаді повинна зрозуміти і правильно зважувати дії і обставини навкруги себе, справедливо і зважено діяти по відношенню до кожного співробітника. Коли навкруги тебе розуміючі, мудрі, справедливі люди-життя, робота, навчання перетворюється на сенс життя! Знаходячи , і навіть просто шукаючи цей сенс, ми, я можу відчувати найвищу ступінь задоволення людини — щастя. Прагнучи і досягаючи своєї мети людина відчуває радість, перемогу, задоволення , щастя!

Чи багато людині потрібно для щастя? Як кажуть, у всіх свої потреби і вони різняться за своїми соціальними, виховними, моральними аспектами. Чи може бути щасливою дитина, яка не бачить своєї матері днями, і навіть місяцями, отримуючи компенсацію у вигляді дорогих подарунків?Чому хлопчик-підліток не залишає свою матір-алкоголічку, яка навіть не хоче купити дитині цукерок, поясняючи це тим, що «не буде щасливим без неї»? Чому багато людей, отримавши бажане(роботу, квартиру, машину,багатого чоловіка) не відчувають щастя? Усі хочуть бути щасливими, але не всі можуть бути щасливими.

Для всіх людей уявлення про щастя різне, і щоб зрозуміти його іноді потрібно пройти важкий шлях пізнання. Етика допомагає та досліджує феномен щастя. Поняття щастя за думкою Локка –«найвище задоволення, а нещастя-найвище страждання». Дивлячись і милуючись природою, я відчуваю щастя, коли беру на руки свою дитину-я відчуваю щастя, коли їм цукерки-відчуваю щастя, цілую чоловіка-відчуваю щастя і т.д. Водночас, існує думка про те, що не всі люди, що переживають стан найвищої насолоди життям щасливі. Є таке поняття, як перекручене поняття про щастя.

Щастя, як ілюзія, може досягатися шляхом алкоголю, наркотиків. Наркоман відчуває щастя, але це марево і, тим страшніше тяжкий стан прозріння. Ідеально щасливих людей мабуть не буває, бо що для одних щастя, для інших може бути нещастям. Знайшовши гаманець із значною сумою грошей на вулиці людина під щастям розуміє так звану удачу, але цього зовсім не скажеш про того, хто загубив, можливо вкрай необхідні, останні гроші. Щастю людини загрожує все навкруги-землетруси, повені , сусіди-алкоголіки, які регулярно забувають виключити газову плитку і т.п. Щастя може носити короткочасний характер, навіть хвилинний. Один телефонний дзвінок-і все життя змінюється!

Люди по-різному вміють відчувати і переживати почуття щастя. Це залежить від самої –людини, від її світогляду, сили духу, характеру, темпераменту, досвіду. Люди-оптимісти можуть знайти щастя в найпростіших буденних життєвих хвилинах і навіть можуть «заразити» цім щастям всіх навкруги, коли як песимісти готові ридати і скиглити, жаліти себе не дивлячись на те, що все не так уже і погано!

Потрапляючи в різні складні часи життя, я ніколи не давала собі слабкості, не зводилась до само жалю і скиглення. Завжди намагалась с честю та гідністю подолати саму найскладнішу ситуацію.

Ось я і підійшла іще до основних категорій етики як честь і гідність. Я вважаю,що гідність-це моральне ставлення до себе і до людей. Людина повинна поважати себе і оточуючих. Тут, я вважаю, доречна буде висловлена біблейська мудрість, яка трактує «відносься до людини так, як би ти хотів , щоб відносилися до тебе». З гідністю повинен поводити себе педагог, який поважає себе і свою професію, не дозволяючи принижувати себе і своїх колег. «Без яскраво виявленого особистого втілення в праці без матеріалізації в ній духовного світу особистості немає почуття власної честі та гідності», вважав український педагог В.Сухомлинський. На відміну від гідності, честь – пов’язують з реалізацією людини у житті, соціальним статусом. Втрачену гідність і честь важко відновити, на це, буває, треба присвятити все своє життя.

Щоб бути Людиною в цьому світі замало відповідати всім біологічним критеріям-мати голову ноги, руки, серце, легені. Важливо мати чисту і прозору душу, через світ якої ми спілкуємося з людьми, Космосом,Богом!

З народженням маленької дитини і першим вдиханням повітря в наші легені відбувається народження неповторної і своєрідної долі людини, від якої тепер залежить її майбутнє і, можливо, майбутнє всього Світу. Не можна забувати про те, що наші долі, вчинки, виховання нерозривно пов’язані з іншими людьми, і від того якими ми будемо, добрими чи злими, щасливими і нещасливими, справедливими і сумлінними залежить наше життя і життя всіх людей на Планеті.