Людина істота соціальна, ще з прадавніх часів ми починали об’єднуватись в плем’я, сім’ї та родоплемінні союзи. Розумна людина намагалася знайти в чомусь користь. Вона давала, обмінювалась та чекала від цього якоїсь користі.
Але існувала проблема, що коли людина щось комусь давала, то чикала від того певної віддачі. Через це виникала проблема схильності і боргу, вона полягала в тому, що людину охоплювало почуття різних форм залежності, наприклад брати і не повертати. Кожен має потребу у спілкуванні, взаєморозумінні та підтримці, але не кожен може дати це навзаєм.
З цього ми можемо сказати, що ця проблема є актуальною і в теперішній час, людина набуває залежності від другої людини і це входить у звичку.
Кант описував проблему боргу «як моральні підстави вчинків, які формували в собі схильність, що являють в собі борг»
Тобто, позичаючи, або даючи людині щось в борг ви накладаєте на людину певний примус, який буде обов’язувати її в подальшому, кожен вчинок, думка або дія, що вчиняє людина потрібно розглядати, як борг перед чимось.
Кожна людина має дотримуватися певної моралі, яка буде ґрунтуватися на людських цінностях, людина може використовувати доброту іншої людини забуваючи про її значенні. У суспільстві така людина викликає недовіру, люди намагаються відсторонитися від такої людини, бо її моральні принципи не відповідають суспільству.
На мою думку, люди повинні більш лояльно віднестися до цього питання, бо взагалі на таких проблемах люди відхиляються від морального закону і думають лише про себе, не бачучи інших навколо людей .
Взагалі, я розумію це ще з іншої сторони, коли людина щось втрачає цінне для себе в житті, то вона повністю може змінитися, в такої людини з’являється нова мораль, нові прагнення, ідеї, вона хоче робити щось по новому! Ось тільки питання в кращу чи в гіршу сторону. Наприклад, коли людина вила поганий образ життя, коли вона схилялась не до морально-етичних норм в суспільстві, коли вона мала певні борги…
Ці борги можуть бути різними, наприклад борг перед сім’єю, коли дитину виховують батьки, вкладають моральні цінності, правильну поведінку, любов а дитина цього не цінить і навіть може ніколи не зрозуміє, то в подальшому дорослому віці вона буде вчиняти саме так, як було вище сказано, але якщо на неї щось подіє, то вона може схилитися до іншої сторони, ця сторона є –добро! Вона може змінити своє життя, вона прагне до іншого, вона схиляється до правильного шляху в житті, таким чином на мою думку вона може відкупити свій борг перед батьками, але я вважаю, що те що дається батьками ? воно безцінне і не покривається нічим!
Наступний борг який може бути – це грошовий. Людина певну суму грошей і навіть може повертати їх, але якщо це відбувається систематично, то це дуже погано. Тоді відбувається наступне — людина бере ці кошти, витрачає їх далі, в неї з’являються свої кошти, які вона повертає і що з цього виходить – те, що людина попадає в круговорот подій, вона схильна брати і брати і в неї ніколи не буде нічого свого, бо вона буде тільки повертати..
Я вважаю, що це великий мінус в людському характері, бо потім людина з часом починає цим жити, просто та монотонно, вона не набуває ніяких цінностей та постійно схиляється до позички. Така людина нічого ніколи не досягне!
Отже з цього всього я можу зробити такий висновок, щоб людина не робила, та до чого б не схилялася вона повинна отримувати від цього задоволення, якщо їй це приносить тільки дискомфорт, то вона повинна змінити свій стиль життя, свою мораль, має змінити свої цінності! Має перетворювати недостатки в плюси та достоїнства, людина має право на помилку навіть декілька разів, поки не навчиться схилятися до правельності поведінки, але якщо це відбувається систематично, то це потрібно змінювати та уникати!
