З моменту народження, дитина потрапляє в світ, який наповнений безмежними принципами, нормами і стереотипами. Є основна категорія моральних правил для всього суспільства, яких без винятків повинен дотримуватись кожний. Головними, з цього переліку можна назвати такі: повага до старших, повага до гідності іншого, правило ввічливості, а є індивідуальні моральні принципи та норми, які кожен визначає сам для себе, це ті рамки які не можна переходити не дивлячись ні на що, адже порушивши їх людина перш за все, зраджує себе.
Першими, хто знайомить дитину з всіма цими дивацтвами та незрозумілостями, є батьки. З найперших днів вони стають не тільки міцною опорою на все життя, але й вчать, спочатку самим елементарним речам, наприклад, ходити, їсти, говорити. Допомагають вирішувати складні ситуації, шукати з них вихід, діляться своїм досвідом, а саме головне виховують. Кожна сім’я має свої моральні засади, свої правила, пріоритети, можливо одні навіть передавались з покоління в покоління, а інші є набутими.
Так як сім’я являється головним та досить складним соціальним інститутом, задача батьків, як індивідуальних педагогів дитини передати всі свої знання, а також навчити нормам та правилам поведінки. До цього питання треба підходити дуже відповідально і обережно, адже один невірний крок, твердження чи пояснення і у дитини сформується неправильне бачення та світогляд. Безумовно, дорогоцінні уроки життя, які викладають близькі та люблячі нам люди, легше сприймається і швидше запам’ятовуються. Кожен також знає, як маленькі діти люблять все повторювати за дорослими, тому треба велику увагу приділяти насамперед своїм вчинкам, словам, та висловлюванням. Діти, як дзеркало батьків, показують не тільки відносини в сім’ї, характер кожного, але й по ним чітко видно, чому більше їх навчають, як виховують і які принципи намагається нав’язати.
Основною проблемою на цій стадії морального становлення особистості є невідповідальні батьки: які ведуть ненормальній спосіб життя, не мають власних моральних правил, не поважають нікого окрім себе і є повними егоцентричними особами, взагалі не займаються вихованням своєї дитини. Коли хтось із членів родини веде асоціальний спосіб життя страждають всі оточуючі, дитина в першу чергу більш за всіх. Вона не отримує належної уваги від батьків і так потрібного в цей період спілкування, що вже казати про приклад наслідування.
В наш жорстокий, сучасний час, дуже багато батьків вчать своїх дітей неправильним нормам поведінки, ставлячи на перше місце власні потреби, амбіції і нездорові бажання. Наприклад, є такі батьки, які з дитинства вчать свою дитину підлості приймаючи це за хитрість, радіють коли їх дитина побила когось в дитячому садочку чи в школі, розтлумачуючи це як прояв сили, сміливості і хоробрості. Таким чином батьки не розуміючи, попадають в величезну зону ризику, тому що їх чадо не буде вміти розрізняти, що добре, а що погане, рано чи пізно відплатить своїм батькам за таке виховання сповна.
Наступним періодом морального становлення особистості являється дошкільний навчальний заклад, дитина вперше потрапляє в нове соціальне оточення і знаходиться там без єдиної рідної людини. Цей період дає дитині унікальну можливість проявити себе як особистість, будуючи стосунки в своєму першому колективі, малюк переживає перші випробування, які треба пройти з гідністю і не порушити ті моральні правила яких навчили батьки. Дитячий садочок має дуже великий вплив на психічний, розумовий, фізичний, та емоційний стан малюка. Вирішальну роль відіграє вихователь, тільки він зуміє допомогти дітям адаптуватись и налагодити стосунки між собою, якщо раніше дитина наслідувала поведінку батьків, то тепер вся увага буде акцентуватись на вихователеві. Взірцем треба бути для цілої групи, тому все залежить від кваліфікації і рівня професіоналізму вихователя.
Проблемою в цьому періоді стає адаптування до дитячого садка, та дитячий колектив. Дуже уважно треба придивлятися до дітей, які проявляють лідерські якості, треба керувати ними і тримати під контролем. Особливу увагу слід виявити і дітям які важко адаптуються, будують стосунки з іншими одногрупниками і не хочуть долучатись до колективної діяльності. Таким дітям потрібна особлива увага і допомога з боку дорослих, адже саме в дитячому садочку дитина починає формувати перші самостійні моральні правила, які виникають в результаті співпраці, взаємодії дітей в колективі.
Набувши першого життєвого досвіду, нехай і не великого але соціального, с багажем нових знань навичок і досвідом дитина потрапляє в школу. Учень стикається з самою важливою проблемою в своєму моральному становленні, це перша самостійність, точніше самостійно прийняті рішення і дії. Взірцем для прикладу стає вчитель, школярі спостерігають за ним, намагаються слідувати вказівкам, удосконалюють свою вихованість знов таки формують нові навички та вміння. Головне щоб набуте не було негативним, маючи змогу проявити більшу самостійність діти з неблагополучних сімей нажаль можуть не зберегти своїх моральних принципів і норм. Класному керівникові обов’язково треба приділяти їм більшу увагу, а можливо і звернутись до шкільного психолога якщо в цьому дійсно є потрібність, треба прикласти всі зусилля аби направити дитину на вірну дорогу і відродити моральні уявлення.
Після школи відкривається дорога в доросле життя, в нього входить дитина – особистість, індивідуальність. Вже немає ні вихователів ні керівників, а є самостійний вибір своєї майбутньої дороги. Саме в цьому періоді можна побачити всі прикладенні зусилля по формуванню моральних цінностей батьками, дитячого садка і школи, виявити чи гідним був учень своїх вчителів. Чи засвоїла дитина всі ті моральні, духовні цінності та знання, як проявляє себе в подальших колективах, гідна її поведінка чи ні.
Моральне становлення особистості відбувається протягом всього життя. Зараз, великим психологічним впливом володіє телебачення, Інтернет, преса, які не мають нічого спільного з ростом морального розвитку. Ведеться жахлива пропаганда і нав’язування хибних цінностей та пріоритетів, жорстокості та безжалісності, все що було добрим і мало втримувати людей від аморальності повністю спотворилось. Нажаль з кожним роком, люди все більше і більше взагалі забувають що таке поняття « мораль».
