Вибір — є один з варіантів шляху розвитку особистості. Вибором є продумана, цілеспрямована і усвідомлена поведінка людини, спрямована на потреби людини, та її самозбереження.
Найважливішою основою моральної та будь-якої іншої діяльності людини — є її воля, самовизначення. Якщо не так, тоді мораль можна і не чіпляти як важливий момент укладання людських стосунків. Однак як ми бачимо, людину з усіх сторін оточує неймовірна кількість потреб, вона підлягає законам місцевості в якій проживає, її етикету, нормам, законам, певним правилам та належним ритуалам, стороною не обійти й економіку. Тоді, з’являється запитання: Чи є вільною людина у власних вчинках?
У різні часи історії філософії запитання на рахунок волі трактувалися абсолютно не однаково. Багато видатних вчених думали про «свободу» як належну необхідність: людина має дізнатись про зовнішню необхідність як про перший і останній варіант який може існувати, що означає покоритися необхідності, немов би силі тяжіння, яка постійно тягне до землі. Відкриття тієї ж необхідності у різних її проявах є вагомим, бо особа яка на досвіді не розуміє як все повинно бути, літає у рожевих хмарах своїх ілюзій, така людина втрачає шанс бути вільною.
Це погляд із сторони гносеології на людину, якщо розглядати з однієї із сторін. У вченні марксизму вказано, що «пізнана людиною необхідність» аж ніяк не виключає думок індивіда про волю. Отож, на сьогодні філософська думка говорить що пізнання необхідного є тільки умовою для волі людини, яке не викреслює її сутності. Людині необхідне пізнання щоб позбавитись рабського статусу та різних непотрібних речей, знайти своє направлення у житті проходячи через добре та погане.
Свобода — дає власність людині діяти так як вона бажає, покладаючись на засвоєну необхідність. У життєвій практиці перед людьми постає образ не абстрактної необхідності, а її втілення в образі дійсних, не вигаданих умов.
Можемо зробити висновок, що свобода не повноцінна, а відносна, через те й втілюється в життя методом вибору певного плану дій. Відмічаємо, що необхідність моральна не завжди адекватна необхідності соціальній. Вбивство є аморальним, але якщо воно відбувається під час військових дій, наприклад, то виправдовується як знищення ворога твого народу, Батьківщини. Отак, «свідома необхідність» знаходить і розкриває суть свободи в діяльності — бути вільним, реалізувати свої мрії, досягнути поставлені цілі через відповідні засоби.
Виокремимо певні умови, які надають поштовх людям діяти з почуттям моралі і свободи. Для повної свободи не має бути ніяких заборон чи примусів. Примушену активність особи, можна оцінити як аморальну. Для того щоб людина зробила моральний вибір, їй потрібна рефлексія, можливість бачити варіанти які вже існують та обрати один з усіх. Дійсно вільний вибір відбудеться тільки якщо у людини є свої пріоритети, те, чим вона керується.
Отже, свободу у моральному виборі можна побачити в умінні індивіда контролювати і управляти власними діями. Загалом, необхідність у моральному виборі виступає як скупчення вимог, що виставляє система моралі що до вчинків особи, та знання вимог і не гарантує моральної дії.
Почуття моральної свободи — є у власності визначати та втілювати у життя свої наміри, що призведуть до потрібних цілей. Потреба у виборі проявляється якщо обставини ставлять умови людині вибрати тільки один варіант, коли їх безліч, будь-яке з них оцінюється виходячи з позицій зла та добра. Прийняте рішення не закінчує акт вибору, продовженням його є засоби втілення у житті. До умов об’єктивного морального вибору відносяться різні версії поведінки. Суб’єктивні несуть собою моральну ступіть розвитку особи, вивчення правил моралі, відповідальності, тощо.
Моральний вибір — це віддача переваг індивіда певному типу поведінки щодо загальних або своїх моральних правил. Вибір походить від завдань що виникають у суспільстві чи житті людини. Цілі обрані індивідом, часто не мають морального направлення, але в них є аспект моралі. Якщо ти поставив мету матеріального забезпечення-важко надати цій потребі моральну оцінку. Моральний аспект виражається, якщо ціль конкретна: збільшення доходів чесно працюючи або будь-яким іншим шляхом.
Оцінення моральних вчинків буде позитивне, при правильному виборі, але втіленню вибору зашкодили умови які не передбачила людина. Заслуговують на негативне оцінення помилки у виборі, виражені некомпетентним прийняттям рішення. При виборі поводження, головну роль грає мотивація: чому саме цьому вчинку надається перевага? За яких умов був викликаний певний вибір? Вибір завжди існує в межах добра чи зла.
Та ми не можемо ігнорувати вибір між обома варіантами зла (покарання засудженого передбачає обирання ув’язнення на все життя або смертний вирок). Здійснюючи рішення у певній ситуації, необхідно знати, що маленький шкідливий вчинок також є злом, різниця у тому, яке з них принесе менше негараздів народу з моральної сторони. Домінування одного вибору над іншим є моральним вибором.
