Людина завжди мріє самовиразитись, бути особливою, прагне знайти себе та удосконалити все навколо. Кожен з нас протягом життя показує своє «Я». Навіть маленька дитина коли народжується то своїм криком заявляє про себе як про нову особистість.
Кожен з нас має власну мету в житті, через яку ми самовиражаємось »я незалежна людина з правом на свою думку». Мета є у кожної людини, навіть у тих хто стверджує, що він живе сьогоднішнім днем і не будує планів на завтра. Всі прагнуть своїми вчинками і виборами досягнути своєї мети, і гадаємо, що коли досягнемо її то самовизначимось у житті. Мені на думку спадає цитата Шкловського: «Життя – це ряд зусиль, ми бачимо мету, але не завжди бачимо дорогу». Таким чином ми знаходимо себе в житті і перестаємо блукати, як спраглий мандрівник по пустелі у пошуках води. А знайшовши шлях здійснення своєї мети, ми впевненими кроками ступаємо їй на зустріч.
Проте у досягненні своєї мети людина не завжди сама обирає шлях по якому треба йти. На нас завжди впливає безліч чинників (суспільна думка, традиції, моральні принципи, закони тощо), які змінюють наші прагнення, цілі, і відповідно, наш шлях їх досягнення. Якщо ми чітко відділимо те, що нам нав’язує суспільство від того, що саме ми прагнемо, то дійсно наблизимось до досягнення нашої мети. Але у зв’язку з технічним прогресом, освоєнням нових галузей, ширшим пізнанням психологічних можливостей, нам стає все ваще знайти себе. Кожна людина повинна визначитись у своєму житті, а в ситуації такого широкого вибору це досить тяжко. Особливо, з урахуванням досить високого розвитку технічного, комунікативного, люди починають забувати про духовний і моральний розвиток особистості.
В чому саме полягає самовизначення сучасної людини? У її статках, популярності, кар’єрі, сім’ї та родині, у сивому волоссі та купі онуків? Чи може у тому що ти герой. Де відповідь на це запитання? Беззаперечно відповідь можна знайти в суспільстві, але це особистий вибір кожної людини, який залежить від різних чинників, що впливають саме на цю особистість.
Проблема постає в тому, що на шляху до досягнення мети ми стаємо одержимі нею і не завжди засоби її досягнення є гідними. Безумовно, кожна людина повинна знати чого вона хоче, і досягати цього без шкоди інтересам інших людей, і не принижуючи власної у чужої гідності, не забуваючи про особисту людяність. Кожен з нас сам обирає засоби самовираження. Коли ми чітко розуміємо власні бажання, і те, що нам нав’язує суспільство, заганяючи в певні рамки, ми часто, в переслідуванні мети, втрачаємо себе самих. І в результаті ми підкоряємось суспільству і чинимо так, як він нас того вимагають, а не так як того прагнемо ми самі.
Достатньо згадати героя «Книги джунглів» Р.Кіплінга — Мауглі він жив за законами джунглів, а отже за законами інстинктів. Всі вимоги що перед ним ставились — це вижити. Соціальних і моральних норм у нього не було, а отже і заборон також. Він керувався лише своїм бажанням та інстинктом самозбереження. З самого дитинства нашою поведінкою керують батьки, вказуючи на те що і як робити можна, а що не слід робити, і з роками це стає нашими нормами поведінки і правилами життя. Поті, у дорослому житті, коли ти робиш вибір ти чиниш так як воно повинно бути, так як правильно як заведено, як тебе навчили. Людина повинна бути індивідуальністю і знати чого вона хоче, прагнути цього власними шляхами і які відповідають нормам суспільства.
Отже, самовизначення людини у житті, настає тоді коли вона чітко знає чого вона хоче від життя, та як цього досягнути. Коли ми знаходимо своє місце у цьому світі, проходимо весь шлях до самовизначення, і при цьому не переступаємо через інтереси інших, поважаємо їх і себе, то ми обов’язково пізнаємо і знайдемо себе. Це обов’язково відбувається в кожному житті кожної людини, головне чинити зважено і продумано, незалежно від того супер-герой ти чи Мауглі, або звичайна дівчина чи хлопець. Досить часто трапляється так, що ідея, що нас захоплює, не завжди є нашою власною, або глобальною для нас. Проте, не варто боятись відкривати для себе щось нове і незвідане. Якщо людина цікавиться різними галузями, аспектами життя, то це не означає того, що людина безвідповідальна, вона просто шукає себе справного. Але ми не повинні забувати, що шляхи досягнення мети і самовираження повинні бути цивілізованими і людяними. Адже ми живемо в суспільстві, і не повинні збувати, що всі ми люди і повинні допомагати одне одному.
