Становлення морального виховання особистості – це одне з найголовніших шкільних завдань. Ця тема охоплює багато думок та дуже інтенсивно розглядається в психології. Можна сказати,що все це досить нормально,адже у житті нашої буденщини зростає велика кількість моральних чинників та розповсюджуються їх дії. Саме ж поняття «особистість» характеризується саме суспільною сутністю людини,яка пов’язана з засвоєнням особистістю різноманітного виробничого та духовного суспільства. На основі цього всього і формується моральне виховання,і воно стає головною причиною становлення особистості.
Моральне виховання-це цілісний процес,який спрямований на розвиток та формування саме особистості дитини,цей процес розглядає становлення до перш за все самого себе,суспільства,людей,Батьківщини та до праці. У самому процесі морального виховання шкільна діяльність формує у школярів високе морально-духовне почуття,патріотизм,активність до певної діяльності,та повагу до людської праці.
Ключовим аспектом виховання є формування взаємних,гуманістичних стосунків між дітьми. Незважаючи на перелік різноманітних методів,змісту та форм виховної роботи,перед педагогом повинно стояти головне завдання,метою якого є – морально-естетичне виховання стосунків між дітьми та вирішення їх проблем. Основним для збагачення морального досвіду виступає спілкування та спільна діяльність дітей(школярів), а саме вони можуть бути розподілені на невеличкі групки,які створив педагог або ж вони самі. Взагалі,педагогічний вплив на моральне становлення особистості відіграє велику роль. Адже педагог повинен майстерно виховувати особистість,мати до неї індивідуальний підхід та вміти знаходити вихід з будь-якої ситуації, а головне — показувати гарний приклад та влучно відповідати на запитання,задані дитиною.
Саме у групі,конкретніше у невеличкій,особистість(школяр) для себе випробовує різноманітні переживання,може не тільки за допомогою вчителя,а й цілком самостійно налагодити стосунки з іншими дітьми та спонукати себе до колективної діяльності,усвідомлюючи громадську поведінку особистості. Особистий моральний досвід виробляє різні умови для ефективного засвоєння досвіду інших людей,котрий потім збагачується і передається в процесі моральної просвіти.
Для становлення морального виховання особистості дуже важливим є самостійність дитини. Тобто її самостійні дії в процесі її діяльності. Коли школяр(учень) намагається діяти за вказівками педагога чи дорослих,коли вони за ним спостерігають,то він вчиться перш за все слухняності та вихованості. А коли самостійно працює,то випробовує свої здібності,навички та тренує мислення.
Ідеальний виховний процес той,котрий побудований саме так,щоб передбачити певні ситуації,в яких особистість(дитини)має змогу самостійно зробити свій вибір та свідомо вирішити ситуацію. Тобто коли за учнем спостерігають,то він повинен чітко та правильно діяти. Слухати своє «Я» та підсвідомо дивитися на ситуацію або ж дану проблему,поставлену перед ним. Збагачуючи свій особистий моральний досвід,дитина може в якійсь мірі помилитися та поступити неправильно. В такій ситуації педагог повинен підтримати,допомогти з усіх сил пережити дану помилковість,неправильність його вчинку,зрозуміло відповісти на задані запитання,допомогти вплинути на підсвідомість дитини та її поведінку. Ні в якому разі не потрібно кричати на дитину,а просто намагатися пояснити,можливо і наводячи приклади з власного життя. Адже головним педагогічним прийомом морального виховання – є вміння слухати та розуміти світ дитини,враховуючи її індивідуальні особливості.
Морально-виховний процес повинен забезпечувати моральні сторони поведінки та стосунків. Формування моральної оцінки та самооцінки відбувається завдяки усвідомленню дітьми чужих та своїх стосунків. Сам процес виховання цілеспрямований на загальний розвиток всіх дітей. Він повинен бути побудований так,щоб забезпечував максимальний розвиток кожної дитини, відрізняючи його своєю неповторністю та ідеальністю. З цього і випливає,що індивідуалізація виховання повинна проявлятися і реалізовуватися в найкращих рисах та діях. Виховання – це досить складний процес розвитку та становлення особистості,тому показником його ефективності має бути саме моральний розвиток дитини та його зміни в духовно-моральному середовищі.
Вище названі чинники проявляються в складних ситуаціях,котрі мають стійкий характер,не несуть відповідальність з боку дорослих ,проявляються в колі внутрішнього контролю, а саме — совісті, в розумінні та усвідомленні моральних вчинків,і звісно ж самого себе,як головного носія моральності. Моральним розвитком зветься певний результат цілісної системи виховання та основних критерій ефективності роботи. Цей розвиток відбувається в учня у процесі його навчання. Предмети,котрі вивчаються в школі – є дуже важливими по-своєму. Тому саме їх різноманітна кількість дає змогу дитині проявляти свою індивідуальність та свою сторону. Адже в учбовому процесі і проявляються всі сторони особистості,яка вона є у навчальній діяльності,як мислить,як спілкується та як морально виховується.
Важливим є формування дитячого особистісного колективу,а саме моральних відносин в ньому – це є дуже складний та досить тривалий процес,який вимагає постійної уваги від педагога. Необхідно просто допомагати дітям відчувати себе в колективі,як вдома,знайти спільну мову з іншими,враховувати та дорожити інтересами його,діяти рішуче та колективно. Але і сам колектив повинен добре піклуватися про товариша,знаючи умови в яких він проживає та сприяти йому доброму почуттю,також задовольняти його інтереси і розвивати здібності.
В колективі учень повинен почувати себе якби мовити від образливості,несправедливості,він повинен відчувати та бачити,що він необхідний колективу. Питання,щодо морального становлення та виховання формуються на основі різних якостей,які педагог вирішує рішуче та комплексно,при цьому гармонійно реалізовуючи принципи розвитку особистості дитини. З цього і випливає,що система моральної просвіти ґрунтується змістовно та концентрично. Для того,щоб розвинути моральну свідомість дитини(школяра,учня),педагог повинен допомогти як осмислити власний досвід та досвід інших. На прикладі товаришів,дорослих і батьків,також приклади з літератури. Використання творів художньої літератури допомагає виробляти у дітей співпереживання,викликає емоції,навчає осмислювати прочитане та формує морально-позитивні емоції.
З дітьми різного віку треба старатись проводити певні бесіди на етично-моральні теми. Цей процес є дуже корисним,адже етичні норми та правила повинен знати кожен. Найважливішою передумовою морального виховання дітей є психологічний «клімат» в школі,класі,групі чи колективі,стосунки між дітьми і учителями (педагогами) та дітей між собою. При дбайливому ставленні,уваги,вимогливості та доброзичливості,кожен з учасників колективу почуває себе повноправним його членом. Тому така обстановка дуже позитивно сприяє емоційному розвитку і подолання недоліків чи конфліктів школярів. Впливове значення на моральне виховання має особистий приклад педагога(учителя) та те,як він відноситься до дітей. У найменших дрібницях діти все ж таки намагаються копіювати та наслідувати свого учителя.
Його діяльність вони беруть як за приклад. Необхідно,щоб між учнями і учителем були теплі стосунки:чуйність,душевність,дбайливість та повага,тоді такими і будуть стосунки учнів між собою. Педагогу треба намагатися уникати оцінок особи кожного з учнів. Кожна особистість індивідуальна,можна засуджувати чи хвалити за його якийсь вчинок,але не потрібно його оцінку трактувати конкретно,не треба казати що він дуже поганий чи взагалі дуже хороший.
Можна зазначити,що сім’я та домашня атмосфера також має дуже значний вплив на моральний розвиток та становлення особистості. Сім’я – це важливий та досить складний соціальний інститут. Тому важливо,щоб батьки вміло виховували своїх дітей. Взагалі,необхідно ретельно стежити за моральним розвитком дитини та за тим,як в неї проходить навчальний процес. З самого дитинства треба побільше спілкуватися з дитиною,виховувати в неї моральні якості,естетичні норми та правила,не ігнорувати дитину,давати їй гарний приклад зі свого життя,адже вони це добре копіюють на ранньому етапі свого розвитку.
Отже, моральне становлення особистості – це надзвичайно складний процес,який на основі своїх моральних принципів виховання передбачає засвоєння культурних та духовних цінностей,формує підсвідомість особистості та її індивідуальність.
