На сьогоднішній день досить актуальним є такий вислів: «не читай мені мораль!» Отже можна говорити що , викладати етику це — не є читанням моралі і це не має спонукати людей до доброти та також порядності . Але в обсяг його завдань безсумнівно є формування деяких основ моральних цінностей, які можливо мали допомогти тим , хто насправді прагне до добра, досконалості та більш краще усвідомлювати недорозуміння , які мають виникнути в цьому певному зв’язку .
Але ми маємо розуміти те , що насамперед етика є наукою , і ті передумови , на які вона дає розв’язки , потрібно розуміти виходячи саме з цих понять.
Окрім відомих таких як : медична, педагогічна також юридична , дипломатична та військовою етикою, заявляють рішуче і адміністративна і етика депутатів , а також міліції та спорту . Чим далі тим більш зрозумілим стає те, що сучасне суспільство прогресує з усіх боків цього суспільного життя може залежати від рівня підготовленості загальноосвітньої та професійної також загальної культури, моральності працівників — які ведуть активну роль в історичної творчості. Розуміється, що будь — яка діяльність праці (незалежно від професії) може базуватись на моральній системі людства. В її сфері можуть мотивуватися особливі моральні цінності , що відтісняють специфіку трудової діяльності .
Професійна етика дослідженням якої є живі люди, створює досить таку не легку систему взаємоперехідних, взаємовідповідних моральних стосунків. До неї можна віднести перш за все: 1) ставлення працюючих людей до об’єкта праці 2) відносини спеціаліста з колегами; в) відношення професіонала до людства.
Велике значення для професійного спілкування є етичні якості , як чесність гуманність , безкорисливість. Окрім різних ситуацій у професійних стосунках можуть виокремлюватися більш типові, які характеризують самостійність обраних професій, також її моральну атмосферу. Хоча це, у свою чергу, спричинює специфіку дій людини, особливість моральних норм такої їхньої поведінки. Отже, можна сказати , як тільки ці відносини досягли високої усталеності, так це призвело таких до формування таких особливих моральних вказівок, що відповідає характеру та змісту праці.
Сучасне суспільство дотримується подібної моралі в деяких соціальних та професійних групах це сприяє розбалансованість ринку та системи фінансів, що тільки збільшує стимул для морально нестійкого суспільства скористатися професійним становищем для розв’язання особистих проблем за рахунок інших . Перешкодою цим всим явищам може стати моральний осуд, що може припинити таке антисуспільне поводження людей , які правлять у своїй діяльності нормами професійної моралі.
Професійна етика, окрім того, є важливою соціально — філософською дисципліною , яка досліджує походження, сутність, специфіку, однакові позиції морально-професійних норм та відносин. Із цього визначення ми дізнаємось , що об’єктом дослідження є морально-професійні норми, , різного виду професійної діяльності, які регулюють поводження спеціалістів при виконанні ними певних обов’язків.
Морально-професійні кодекси, мають певні соціальні функції:
— пізнавальна функція , вона реалізується у відзеркаленні об’єктивних процесів розподілу праці за певних історичних умов;
— регулятивна функція (забезпечує спорідненість професіоналів із людством ) ;
— ціннісно- орієнтаційна функція ( дає поняття про моральний ідеал спеціаліста та його обов’язок як пофесіонала , честь, гідність совість,).
Професійна етика може дати теоретичне підтвердження сутності трансформації спільних норм і принципів моралі належить до певних поглядів про обов’язок у професії , добре і погане , совість, гідність , стриманність , та інші моральні якості.
Завдання професійної етики полягає в тому, щоб ретельно вивчити не легкий процес відзеркалення професійних відносин людей у їхній моральній відповідальності та також професійних нормах, відобразити досить таку зрозумілу межу між феноменом майстерності, дослідити суспільні цілі та цілі праці і їх значимість у соціальному прогресі, саме цим сприяти їх вдалому виконанню.
Професійна етика не близька від елементарної регламентації поводження людей. Професійна етика своїми порадами виробляє у людей які займаються певним видом діяльності вимогу до максимальної моральної орієнтації, та також до встановлення моральних меж застосування креативних прийомів, таким чином самим визначати тільки важливі моральні норми професійної поведінки. Тип поведінки у кожному різному випадку визначається самою окремою людиною, стає діяльністю її морального досвіду, професійної тактовності.
Професійна етика досліджує взаємопов’язаність зовсім різної діяльності та морально-психологічних якостей, суміщати суспільні інтереси із спрямованістю, зацікавленістю та покликанням окремої людини . Будь — яка особистість в життєвих обставинах завжди якоюсь мірою втягується у розмову з різними спеціалістами , наведемо такий приклад це може бути так як і лікар , так і викладач . Але при цьому спілкуванні людина очікує від цих професіоналів не тільки найкращого виконання їх обов’язків як задоволення її потреб, але і уважного, ввічливого , справедливого поводження до неї . Отже професійна етика зобов’язана дати поради професіоналам у виконанні професійних позицій.
Таким чином моральна характеристика людини яка займається будь — якою діяльністю не може бути обмежена його широкими соціальними функціями , а за необхідності має розпоширюватись на його кваліфіковані властивості, та розглядається весь час під кутом зору взаємовідношень , що реалізуються дана професія , її місце та стан у соціумі.
Приналежність професійної етики взаємопов’язані із гуманністю суспільної праці. В сучасному світі завдячюючи технічній могутності , людина може бути здатна зробити (через неуважність, ) багато поганих вчинків , внаслідок чого можуть бути погані наслідки цього всього . Це може бути однією з причин виникнення морально-професійних чи етичних кодексів широкого кола сучасних професій.
Виховання гармонійно розвиненої людини це важливе суспільне завдання. Яку б спеціальність людина не обрала , на якій посаді не працювала б , вона повинна дбати , щоб не зійти на манівці спрощення, вихолощення індивідуального словника , не втратити сили , доступності , принадності й образності своєї мови.
