Сучасне суспільство багато в чому відрізняється від минулих років в плані індустріального розвитку, модних тенденцій, освіти, ринку праці, торгових відносин і т.д. Порівняти теперішній і минулий світ – це те саме, що відкрити старі дерев’яні двері з тонкими планками та навісними замками та сучасні стильні двері. І ті , і інші виконують своє функціональне призначення в оселі, але старі хоч і риплять, але все одно не несуть того естетичного комфорту, як сучасні. Але по суті винахід суттєво і не відрізняється. Тобто все нове , як кажуть у народі, – це давно забуте старе.
Взяти наприклад, довгі туфлі з вузькими носами та довгі пальта, які були в моді 60-х років стають головним трендом цієї осені 2014 року. А от якщо задуматись про моральні цінності минулих років. Адже є цінності , які ніколи не втратять свого значення : родинні цінності, цінування життя, моральні цінності. Адже все з чогось починається, та з чогось розвивається.
І в нашому сьогоденні мораль минулого знаходить своє відображення. Деякі віхи моралі , хоч і піддаються сумніву, втратили свою актуальність, як от «око за око, зуб за зуб» чи ті ж імперативи християнської моралі , коли людина йшла проти релігії, спираючись на досягнення науки, і вважалась недостойною життя і піддавались анафемі . Такі фанатичні погляди присутні в наш час, це ніби і є ті скрипучі двері з минулого, які повсякчас нагадують про себе.
Ще давні філософи античності задумувались над тим, до чого потрібно схилятись, який шлях по життю обирати. Вони задавали питання сенсу і мети життя, любили мудрувати про щастя, істину , яку потрібно знайти, щоб досягти найвищого блага і стати безсмертним, наблизившись до Божества. Кожен з них розмірковував, розтлумачував ці питання по своєму, намагався довести свою правоту. Багато, хто вважав, що потрібно використовувати аскетизм, як спосіб порятунку від земних радощів, виконувати головні настанови і принципи, які пропагували починателі різних течій і шкіл. Піддавались до пояснень і головні чесноти , якими повинні володіти люди за життя, щоб врятувати душу від гріха. Це і всім відомі основні категорії етики : справедливість, совість, гідність і честь, толерантність і т.д.
Здебільшого філософи розмірковували над тим, який моральний вибір повинна зробити людина, на яку з основних фундаментальних основ покладатися : на добро чи зло.
Адже добро і зло – це постійні суперники, які не можуть примиритись відповідно до закону діалектики, завжди йдуть поруч одна одної , як і не можуть об’єднатись в одне ціле. Це постійна боротьба протиріч, яка панує у всьому світі. Так і людина схильна завжди робити вибір, поповнюючи сторони терезів, роблячи завдяки єдиного внутрішнього цензору свій вибір відповідно до моральних стандартів.
Впродовж життя кожна людина по різному обирає яку з чаш терезів наповнювати в залежності від ситуацій, власного виховання, обов’язків і суджень, способу і мети життя.
Впродовж існування суспільства , виникнення моральної думки, філософських суджень щодо неї розвивалась сама мораль, постійно удосконалювалась , відшліфовувалась і дійшла до нашого часу в тому вигляді , в якому ми зараз її представляємо.
Більшість думок людей щодо тлумачення моралі і правильності всіх її проявів неоднозначні. Адже в будь-який момент людина може сумніватись, вагатись перед оптимістичним і песимістичним вибором, вагатись між добром і злом. Така роздвоєність для більшості людей і є переконанням.
В наш час люди не знають , до якої сторони медалі схилитись, немає однозначності у виборі. І їх можна зрозуміти, адже спираючись на вислів Іммануїл Канта : «Стався до людей так,
як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе», — можна все життя прожити для когось , ігноруючи власні інтереси. В людей немає віри в краще майбутнє, вони намагаються прожити життя, використавши всі насолоди і отримавши всі радощі життя.
Саму мораль інколи порівнюють з категорією «добро». Тоді логічним буде питання : що чим більше людей схиляються до морального вибору в бік добра, регулюючись совістю, то тоді вселюдська мораль буде зростати, прогресувати і возвеличуватись серед більшості людей.
Аналізуючи вищесказане можна задуматись , чи є в моралі в наш час шанси на прогрес .
Мені подобається те, що сказав Карл Маркс, що згідно з принципом саморозвитку усе в світі розвивається, а отже, і мораль перебуває в розвитку, якому властиві дві тенденції – прогрес і регрес.
Моя думка щодо прогресу моралі згідно з цим твердженням дещо розгалужується. Так, як в поглядах на проблему прогресу моралі окреслилися оптимістичні, песимістичні, а також індиферентні концепції переді мною з’явилась непроста задача у визначенні сучасного стану моралі.
Відповідно прочитаного, можна уявити, що напрям розвитку всього існуючого, зокрема й моралі, схематично можна зобразити у вигляді спіралі. Тоді мораль на всіх етапах свого розвитку могла б перебувати в стані розвитку, занепаду і застою, що б періодично і безкінечно змінювало б одне на одне.
Я думаю, що відповідно вищезгаданого можна було б дещо задуматись і зробити висновок, що аналогічним схематично зображеному на спіралі розвитку є оптимістична концепція прогресу моралі, занепад – песимістична, а індиферентна концепція – це застій в розвитку моралі.
Мені особисто відповісти на це питання було б набагато простіше до того часу , коли в нас на Україні почали відбуватись революційні зрушення. На той час я б однозначно відповіла б, що мораль регресує. І в мене було б багато доказів цього, оскільки зі мною погодиться кожен , що більшою частиною людей ігноруються вищі цінності, які були раніше. Люди забули про справедливість, гуманізм, чесність, щедрість і інші ціновані раніше чесноти. Важко бути впевненим в своєму захищеному майбутньому, адже панувала незрозуміла жорстокість, свавілля та анти моральність.
Особисто мені цікаво, на якому проміжку історії людство стало ігнорувати вищі цінності та моральні настанови. Здавалося, ніби людство котиться в прірву, з якої вже не змогло б вибратись. Панував би тільки занепад і розруха. Тоді важко було б говорити про якийсь розвиток моралі.
З позитивної точки зору після нещодавніх подій можна стверджувати, що люди почали шукати шляхи змін. Помітним стало бажання людей бути вільними, готовність людей захищати і творити добро, боротися зі злом , самовдосконалюватися, на рівні свідомості чи підсвідомості люди стали розуміти , що далі таке ставлення до моральних цінностей, законів існування і розвитку природи , людини до людини і вищих цінностей не приведе до «раю на землі».
Адже ,це є необхідними умовами розвитку моралі, як і гуманізація всіх сфер життя суспільства і людства загалом. Можливо людство і повернеться до минулих моральних принципів, як і в наведеному вище прикладу про моду сьогодення. Але чи буде це прогресом, чи все таки регресом, оскільки прогрес , як і розвиток повинен принести на світ , у суспільство щось нове, цінне, індивідів до моральних ідеалів. Має право на існування й така думка, що мораль знаходиться на етапі застою, на якому людству потрібно вирішити спочатку найголовніші питання моралі і філософії, визначитись з метою всього живого на землі. І ,можливо, в далекому майбутньому мораль перейде на етап прогресу, в якому нас очікують незнані і непередбачувані зараз мотиви до морального вибору.
