Макс Вебер – соціолог 19- 20 століття говорив, що саме протестантизм вплинув на створення приоритетів капіталізму. У своєму шедеврі «Протестантська етика і дух капіталізму» він зазначав, що поновлення в релігійних змінах, започаткували нову поведінку європейців.
Протестантська етика вводила соціально-економічні зміни в 19 столітті, але її основна роль в соціумі розкривається тільки у Новий час. Протестантизм по-новому в суспільстві розглядає робочу діяльність осіб, наносячи удар по середньовічних цінностях. Протестантизм проглядає трудову діяльність, як обов’язок кожного, як важливу по життю мету, яка дарована нам Богом, зазначаючи, щоб бути богоугодним треба не бути байдужим до свійської моралі, виконувати свійські обов’язки, тому що вони визначають для будь-якої людини її важливість на життєвому шляху. Всі ці обов’язки направляють людину в її русло, стають для неї задоволенням. Чернецький аскетизм, як етичний ідеал, є не виправданий своєю важливістю перед Господом, а просто є проявом егоїзму та байдужості, не звертанням уваги на обов’язки осіб. Чи навпаки, світська трудова діяльність виступає, як прояв любові до ближніх, бо поділ роботи дозволяє кожному робити на інших осіб, надавати допомогу їм.
Релігійність протестантизму, в кінцевому результаті, переважає утилітарне адаптування у світі. Робота кожної окремої особистості, її прибутком, доданим майном, передбачає надання божественної волі, саме тому будь-яка особистість повинна зробити свій обов’язок у тому місці, де їй було зазначено провидіннями.
Воля совісті, яка була започаткована ідеологами протестантизму повертається жорстокою необхідніст
ю провидіння божественного. Справді особа та її воля була віддана у жертву капіталістичних виробництв.
Реформація не значила відходом церкви від щоденного життя, а заміна старої форми влади на нову, якій була надана жахлива, жорстока поведінка, що занурилась у всі життєві сфери людства. Такий постійний контроль обмежував і пригнічував волю людей. Але якщо взяти із іншого боку, то він направив поведінку особи у певних рамках колективізму і лише в одому напрямку, який дає їм тільки бути одухотвореною машинкою, яка може лише додавати та підраховувати матеріальні блага та багатства,розпоряджатися якими було не їм, а наступним нащадкам. Тому кожній особі надавалась роль неусвідомленого знаряддя в створенні підвалин наступних поколінь культури 20 століття.
Релігійний контроль над людьми, це зазначає , що культура совісті у Новий Час далі продовжує впливати на осіб. Негативну волю тільки може урівняти страх за всі свої справи та дії і навіть не перед самим Богом і страшним судом, а скільки перед країною та всім народом. Тому і церва вдається до регламентації діяльності та поведінки, все більше і більше вимагає підтримки та допомоги із боку країни.
Тоді вона втягуючись у політичні рамки і перетворюється у країну ідеології, позбуваючись своєї самостійності у соціумі. Посягаючи на місце католицтва та бажання папського Риму на всесвітню владу з’являються національні храми, які були повністю прилеглі іншим окремим національним країнам. В Англії, політичний діяч та лідер буржуазної революції, взяв на свої плечі, як правило та завдання підтримувати душевне спасіння своїх підлеглих, наполягав у короля проголосити себе, як главою національного храму. Робить поліцейське наглядання за суспільством, а також за королем, щоб запобігти їх моральній деградації та непотрібному вільнодумству. Він також перший створює тексти для віросповідання у новому англійському хамі. Духовенство змушено було перевести Біблію англійською мовою.
Як зазначає знаменитий вчений П. Кууся своєму творі «Цей людський світ» економіка у феодальних країнах ґрунтувалась на екстенсивному виробництві та розширювалась за допомогою насильного забирання плюсового прибутку, що отримувався народом інших держав. Тому феодальна країна виступала, як один і організаторів грабежів та різних війн
З активним розширенням мореплавства та завоюванням морських колоній були відкриті нові варіанти, а також можливості для цієї політики.
У Новому Часі, як епосі, наслідували такі країни, як Франція, Португалія та Іспанія. Коли спустошувалися багатства цих колоній. Ці держави потихеньку втрачали свої політичні та воєнні надбання в Європі. Колонії, які на самому початку були для цих держав прибутком легенького наживання, в певний період часу розпочали домагатися чисельних витрат на величезну армію найманців, що слідкували за контролем на цих землях та відвойовували нову територію. Витрати на колонію дуже сильно перевищували прибутки та заробітки.
В Англії розширення промисловості здійснювалось не лише за рахунок колоній, але у значному розвитку сільського господарства, що виходить самою ранньою із форм капіталізму і є підґрунтям для переходу до новішої науково-технічної культури. у Англії 17 століття сільське господарство перевищує рівень свого оснащення та випереджає інші держави європейські. За рахунок відсутності кріпаччини, це сприяло для розвитку вільного та головне нового ринку праці, із допомогою цього створювалися нові та життєво необхідні для розширення сільського господарства галузі мануфактурного виробництва. Стимулом розширення англійської економіки була середня податкова політика країни.
Сільськогосподарське виробництво було зорієнтоване насамперед на вовну та бавовну, розширювали текстильну промисловість, що пізніше була головна галузь державної промисловості. У 18 столітті підвищується попит на різні товари промисловості. Збільшується населення міст. Селяни які виробляли, нещодавно, для себе товари самі, переїхавши тепер потребують готову продукцію для себе і стають споживачами цих товарів. Також англійські промисловці ринок збуту розширили.
Проблема, яка ґрунтувалась на підвищенні продуктової праці призвела до промислового перевороту. Все це сприяє до виникнення механічних станків. Тепер промисловість полягала у контролі та налагодженні машин, ці технології дали можливість замінити декілька сотень робітників. У порівнянні із Англією промислові перевороти в інших країнах здійснювались на багато пізніше. У Франції 18 століття на армію видатки становили 2-і третини державних витрат.
Десять відсотків витрачалося на королівський двір. Ця система існувала за рахунок великих податків населення. Хоча духовенство та дворяни були звільнені від податків зовсім. І все лягало на плечі селян та ремісників, також туди почала входити буржуазія, яка тільки що народжувалась.
Великі податки для утримання сильної влади зупиняє процес та обмежує функціонування капіталістичних відносин. Інтереси національних економік уже навіть не потребують урядів центральних. В Італії і пізніше в Німеччині відбувається розширення економіки, утворюються ганзейські центри зі статусами вільного міста.
Отже, зробимо висновок такий, що узгодженість між релігією та наукою стають можливі, оскільки релігія адаптується до вимог буржуазного соціуму. Оновлена релігія стає протестантизм, цілі якого стають сприятливі для свого входження втілення саме у Англії, яка є прикладом розвитку класичного капіталізму. Найважливіше, що протестантизм був найбільш сприятливою формою для уникнення проблеми культурного сорому та із чуттєвою культурою, що виникає у надрах капіталістичного соціуму.
