Щоб блище ознайомитись і зрозуміти виникнення і формування протестантської етики потрібно звернутись до історії.
Дні, коли виникло протестантство, уходять в далеке минуле, в епоху коли дуже великий вплив на свідомість і життя людей мала релігія і церква На зміну епохи Середньовіччя приходить епоха Реформації або Відродження. Навіть самі значення цих слів дають зрозуміти сенс подій які відбувались на той момент – відходження від загальноприйнятих норм і критеріїв, зміна ідеалів, перебудова свідомості.
Сам по собі протестантизм не є новою релігією, а стає оновленим варіантом вже існуючих засад християнства.
Авторитарність церкви і духовних служителів для простого люду на той час вже почало переходити межу зрозумілого і дії духовенства були спрямовані на задоволення лише своїх потреб. Постулати , які вони пропагували в народі, сильно звужували свідомість населення, існування людини зводилось до постійного відчуття страху перед Страшним судом, а тому поведінка в період життя повинна бути тільки в тих рамках які ,нібито, були встановлені Богом а на самому ділі були інтерпретовані з вигодою для себе служителями церкви.
Але життя йшло вперед, і потребувало змін. Логічним для історії загалом, стало виникнення нової течії, яка б запропонувала компроміс між існуючим порядком і потребами суспільства, нові норми і правила які б задовольнили духовні і фізичні потреби людини. Цією течією стало протестантство. Воно не стало всезагальним а було прийняте тільки тими хто потребував нового, потребував свободи і пізнання. Моральні засади протестантства набули своєрідної узгодженості з релігією і вимогами нового часу.
Одним з основних аспектів етики протестантства було пристосування релігії до потреб людини в пізнанні , в потребі людини опановувати науку і поступово вести цивілізацію до прогресу.
Ідеї протестантства торкнулись не тільки духовної сфери , а й в своєму роді зробили внесок в розвиток соціально-економічного життя суспільства. Ті етичні ідеали Середньовіччя які були спрямовані на побут людини, на працю, були зведені до аскетизму, до простого добування засобів існування. Ці процеси не давали людині простого задоволення від життя, і, в кінці кінців, це приводило до байдужості, до егоїзму, до відсторонення від суспільного життя. Через мораль протестантства звернулась увага на таку постановку питання і сформувались кардинально протилежні погляди, а результатом в подальшому стало повернення економічного розвитку людства в інше русло.
Обов’язки щодо праці, протестантство націлило на життєву мету людини, на отримання задоволення від роботи і життя взагалі, що ці задоволення не йдуть в розбіжність з Богом, а навпаки праця і підтримання світської моралі є засобом виправдання свого існування і змогою догодити Богу. Для протестантів Біблія залишається основним Законом буття, всі інші джерела вважаються суб’єктивно трактованими і деякі правила можуть бути піднесені в неправильному контексті. Звідси зрозуміло, що ті правила і закони, які потрібно було сформулювати для повноцінної продуктивності праці, мають релігіозне обґрунтування.
В першу чергу це стосується оплати праці і відношення до працівників – жорстоке відношення і знущання для протестантської ідеології були категорично неприйнятними, а оплата повинна бути своєчасною і справедливою. Цікаво і те , що через біблійні закони , знайшовши відповідну трактовку , в протестантській етиці було подано відношення до якості вироблених послуг, будь то матеріальні чи духовні цінності – все повинно бути на доброякісному рівні.
Такий варіант моральних цінностей , як виявилось,поніс за собою певні наслідки і зміни в економічному і соціальному житті всієї Європи. Процес, який розпочався з встановлення протестантської етики в результаті привів (на думку вчених і дослідників) до виникнення капіталізму і саме система цінностей для цього феномену була запозичена у протестантів, а згодом підстроєна під мораль і розвинута до положень сучасності.
В цілому, виникнення етики протестантизму можна охарактеризувати як позитивний процес. Все ж таки це дало змогу зазирнути людині в деякі , раніше не дозволені, шпарини. Дух свободи надзвичайно приємний особливо для тих хто довгий час перебував в невіданні. Але людині властиво характеризувати події минулого з точки зору позитиву і користі всіх прийнятих рішень, які внесли щось нове і , здавалось би, доцільне.
В історії розглядається суспільство загалом , вцілому , а час майже не має значення. Але формування чогось нового, завжди тягне за собою долі окремих людей ,які ,всупереч встановленим нормам , йдуть до своєї мети, рвуть зі старим і незалежно від наслідків намагаються досягти своєї мети. Тільки сильний моральний дух і жага до росту дала змогу суспільству вийти на новий рівень існування.
