Мораль, як предмет дослідження етики, пройшла довгий і складний шлях розвитку та усвідомлення своєї важливості у соціумі від найпримітивніших уявлень про норми поведінки до найвищої цінності, тому стала провідником святості сучасного існування. Нині ми можемо науково стверджувати, що мораль — це особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних відносин, який виявляється в сукупності особливих цінностей і способів нормативного регулювання життєдіяльності людей у суспільстві.
Проаналізувавши роботи дослідників проблеми виникнення моралі, з‘ясовуємо, що вони зіштовхуються з великими труднощами при визначенні і узгодженні припущень щодо її походження. Причиною проблеми стали різні суб’єктивні погляди науковців,що досліджували дану тему, підпорядкування моральних норм часові та країні, традиціям народута розуміння самої людини: сенсу її життя, щастя, різних категорій етики.
Можна узагальнити чотири найбільш розповсюджені погляди. Тому, найперше розглянемо трактування проблеми походження моралі релігією.
В давні часи наука не досягала теперішнього рівня розвитку, коли може пояснити практично будь-який процес і проаналізувати проблему з погляду фізики, хімії, історії та інших вчень. Найбільш авторитетним і доступним розумінню людей поясненням походження всього сущого займалась релігія, тобто сукупність вірувань та віровчень, наявних у суспільстві. Нині є велика кількість віросповідань, проте їх об’єднує бачення людини як структурної і невід’ємної частини природи, наділеної почуттями і розумом.
Видатний філософ І.Кант вважав, що моральний закон відкриває життя, незалежне від живої природи і навіть від усього світу, що сприймається чуттєво. Абсолютно аналогічними поглядами керувались прадавні люди, коли моральність у вияві норм і правил спілкування вважалась законом духів, божеств, богів.
Релігія стверджувала, що небесні істоти мали силу в помилуванні й нагородженні за моральні, тобто правильні людські вчинки, спрямовані лише на добро для оточуючих, та покаранні за порочні діяння, в основі яких — зло. Говорячи про віросповідання українців – християнство, слід відзначити, що погляд на проблему походження моралі пояснюється в божественній природі людини. Вона існує в абсолютній покорі Богу, котрий даруватиме життя вічне на небесах за благі діяння чи гнівно покарає, відправивши на безкінечні тортури в пекло. Церква не вважає мораль суто людською, оскільки живучи і піддаючись різним спокусам, які є гріховними, людина не визначала б правила настільки категоричними, а враховувала б свої природні бажання задоволення потреб і не ставила б їх в межу гріховно – праведно.
В християнській релігії існує авторитетний і єдиний закон Божий і десять заповідей:1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене. 2. Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм…та ін..
Можна зробити висновок, що ці заповіді подаються як щось обов’язкове, те, що вбереже від сваволі, анархії, непокори. Також релігійне пояснення проблеми виникнення моралі насичене чуттєвою стороною особистості, добро, чистота совісті – основа, яка не є суто раціональною. Проте ці закони діють в межах людей віруючих і можуть не впливати на осіб іншого віросповідання чи в теперішній час, коли релігійні переконання у значної частини населення якщо не відсутні взагалі, то помітно ослаблені.
Протилежної думки в осмисленні проблеми походження моралі дотримується направлення, яке називають натуралістичним.
Науковці, які присвятили свої праці походженню й еволюції людини відокремлюють мораль, як наслідок розвитку психіки і становленні особистості. Наприклад Ч.Дарвін стверджував, що почуття (любов, ненависть, повага та ін.) і психічні процеси ( увага, мислення, пам’ять) притаманні тваринам і в деяких випадках набагато яскравіше виражаються, ніж в істоти вмілої – людини. Дійсно, важко не погодитись, адже прояв материнської любові і самопожертви за дитя у звірів, наприклад у тигрів, слонів, мавп та ін. Коли вони повністю покривають своє чадо турботою в той момент, коли жінки- матері відмовляються від своїх дітей, віддають до дитячих будинків, або ,страшніше всього, позбавляють життя.
Висновком даної теорії походження моралі може слугувати твердження, що моральний стержень в людині є ніщо інше, як розвиток інстинкту відносин у соціумі , властивого майже всім живим істотам.
Зародження моралі і погляди на проблему її існування представників об’єктивного ідеалізму визначають мораль як право людини. Платон стверджував, що сутність людини в її душі, розумна і вища частина якої причетна до світу вільних ідей, на відміну від тіла. Чесноти, на його думку, є вродженими: хоробрість — воїнів, мудрість – вченим, а ідея блага – головною і провідною цінністю, що єднає всіх свідомих.
Гегель, приміром, розглядав мораль поруч із правом , релігією, філософією в якості одного з етапів розвитку об’єктивного духа. Таким чином, представники цієї філософської течії, як і богослови, витоки моралі виносять за межі суспільства і явно недооцінюють роль окремої людської особистості у становленні моральної свідомості.
Не можна пропустити судження соціальної природи моралі, яке складає основу сучасної концепції її походження. В основу лягають історичні дослідження та аналіз недавніх змін в баченні моральних цінностей нації та різних народів світу, як окремо мислячих. Слід і зараз опиратись на конкретні історичні дані – події, факти, звичаї, традиції тощо. Різноманіття манер, етикету, моральності в цілому – прояв індивідуальності. Час не стоїть на місці, тому пріоритети діяльності різних часів і народів, що відіграє безпосередню роль в проблемі походження моралі, змінюються: в добу Античності – основа філософської думки, моральність Середньовіччя у християнській етиці, епохи Відродження – баченні всього прекрасного, Нового часу – раціональності думки, Новітнього часу – глибокий психоаналіз.
Кожен погляд на проблему виникнення й існування моралі можна критикувати, а можна і погодитись. Але особисто моя думка погоджується з теорією, що роль моралі здавна полягала у регулюванні стосунків у соціумі, попереджувала виникнення конфліктів між людьми в малому колі спілкування, родинами, мешканцями регіонів, народами країн світу. Панування миру і злагоди – найвище досягнення моралі, як суспільної свідомості. Кожна країна має свою історію, звичаї, самобутність і ментальність, яка виділяє її серед інших. Моральність українського народу полягає в кордоцентризмі , для іспанців найвища цінність — сім’я, для населення Німеччини – раціоналізм та ін.
Проте, абсурдною ситуацією мені здається дотримання моралі країнами, які оголошують найстрашнішу трагедію людства – війну і це лихо спіткало всі народи раніше, але в мирний теперішній час маємо протиріччя в існуванні моральності В.Путіна і Російської Федерації. Можна аргументувати це словами великої письменниці Ліни Костенко: «Можна собі уявити московського патріарха, щоб він вибачився перед народами, які зазнали від Росії кривд? Можна собі уявити Росію, що визнала б свої провини і покаялася? За репресії, за депортації, за Голодомор? За ту колись пошматовану Польщу. За поневолену Україну. За «сторозтерзаний Київ». За кров’ю залитий Кавказ. За татар. За вторгнення в Афганістан. У Будапешт, у Прагу. За Берлінський мур. За Чорнобильську атомну, що отруїла наші й суміжні землі. Та, зрештою, перед своїм власним народом — за переслідування найдостойніших своїх громадян, за руйнування храмів, за всіх тих убитих хлопців у її неоголошених війнах.
Ні, вона вже покрикує на Німеччину, щоб хутчій платила остарбайтерам компенсацію. А що б подумати про свої власні борги — репресованим, депортованим, силоміць вивезеним народам. їхнім спустошеним землям, їхнім пограбованим поколінням.
У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна..»
Не можна обійти осторонь тему моральної сторони критичної і напруженої ситуації в Україні нині. Невже людству дані почуття, свідомість і гіркий досвід попередніх поколінь для руйнування того, до чого прагнуть цілеспрямовані і бажаючі жити краще особистості? Економіка, раціоналізм і прогрес нині на найвищому щаблі пріоритетів людства, але в цьому спринті слід обов’язково пам’ятати: без моралі ми перетворимось на машину, яка може знищити все.
