Наше життя унікальне, воно одне і неповторне. Кожна людина шукає свій шлях, як його прожити, і шукає відповіді на одвічне питання «Навіщо я живу?» Це питання хвилювало і хвилює усе людство. Філософи, теологи, художники, письменники усіх часів зверталися до цієї болючої теми.
Серед наукових досліджень значне місце посідають різноманітні твердження та гіпотези про сенс життя. Ці відповіді формували науку, на даний момент вона поступово знаходить відповіді на конкретні питання. Наприклад : « А як саме прожити?», « В яких умовах?», «Що трапиться зі мною якщо…?». Усі інші питання, на кшталт : «У чому сенс мого життя ?», « Навіщо я живу у цьому світі», вони не є науковими, тому їх розглядають у філософії, теології та психології. Філософи вважали: існує певна незмінна «людська природа», спираючись на такі припущення робили висновок, що має бути певний «ідеал людини», до якого людина мала б прийти у результаті свого земного життя. На основі цього філософи робили висновки, що це і буде сенсом нашого буття. Сократ, Платон, Декарт, Діоген – усі вони вважали, що життя є найкращим, тому порівнювали його з поняттям блага.
Отже, сенс життя це духовна проблема, вона має спільні риси з визначенням «мети існування», яку ціль існування має людство. Значне місце посідає духовне й моральне становлення нас, як особистості. Якщо сенс буття це духовна проблема, ми не маємо права забувати про моральні цінності, тому що це вже є навіть вивченням етичної та психологічних галузей. За допомогою моральних цінностей ми можемо дати людині об’єктивну оцінку у реальній дійсності.
В сучасному світі на жаль є проблема не достатку моральних цінностей, у зв’язку з цим у людей переважає напрям на задоволення лише своїх бажань, пристрастей, частіше всього за рахунок використання когось, при тому завдавши йому болю. Дуже часто таке буває через погане етичне виховання та зневіри у собі, адже люди перестають цікавитись і цінувати суспільний прогрес, через це ми зосереджуємось лише на проблемі, як себе забезпечити. Можна зробити висновок, що у нашому сучасному світі сенс життя не має морального змісту.
Людина повинна не забувати про моральні цінності. Вони втілюють в собі такі прояви, як доброта, чесність, любов, справедливість, тощо. Осягнувши ці цінності можна зрозуміти сенс життя.
Деякі вчені вважають, що сенс буття дає певною мірою суб’єктивну оцінку прожитого життя, порівнюючи вершину, з тим з чого починали, і які були початкові наші наміри, а також чи знайшла людина своє місце у цьому світі .
Кожна людина для себе малює ідеальну модель життя, вона рухається по життю роблячи спроби зробити усе для досягнення своєї мети, але ми навіть не замислюємось про те, що нам для цього необхідне щастя.
Для кожної людини слово щастя має різні значення, для когось це зароблені великі гроші, для іншого це здоров’я близьких тобі людей, тощо. Тоді виникає питання що таке щастя, можливо люди помиляються у своїх судженнях?
Щастя – це психоемоційний стан людини, яке має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні у цьому у житті. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя людей. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Л. Толстой говорив, що щастя полягає не в тому, щоб щось робити повсякчас, що тобі заманеться,а у тому, щоб тобі хотілося того, що ти робиш.
Як поняття моральної свідомості, щастя за своїм змістом послуговується на декілька понять, уявлень та деяких закономірностей щасливого життя на цьому світі, які безпосередньо мають впливати на наші мрії, ідеали, завдання тощо. Людина може бути задоволена своєю роботою, їй приносить задоволення спілкування з друзями, радіє щастю сімейного життя, тощо. Це є об’єктивною соціальною та моральною цінністю таких форм людського життя.
Отже, можна зробити висновок, що «щастя» і «сенс життя» — ці поняття тісно пов’язані між собою, вони належать до етичної категорії. Яка віддзеркалює, відображає моральну свідомість людини. В цих поняттях поєднується весь духовний досвід людини, особистості смисложиттєвому вимірі. Людина бачить щастя вирішальною метою людських зусиль.
