Проблема щастя має місце у буденному спілкуванні людей. Вона має актуальність тому, що всі уявлення про щастя та розуміння його сутності впливають на життя людини.
У кожного з людей уявлення про щастя різне. Але є більш узагальнене визначення цього поняття. Щастя – це вдоволення власним життям, його осмислення, отримання задоволення від досягнутих мрій і цілей.
Але люди які вдоволені своїм буттям можуть бути насправді не щасливими, тому це поняття занадто узагальнене. Вдоволення власним життям може бути результатом не розуміння уявлення про призначення людини і уявлення про смисл життя.
Людина може просто відчувати радість від свого простого буття але не відчувати щастя, адже воно є формою реалістичною і натуралістичною формою переживання буття і відчуття. Щастя це стан задоволеності своїм буттям та життям. Щоб досягнути цього не треба мати успіх у сферах життєдіяльності людини в суспільстві. Головне це досягнення в головному і визначаючому.
В періоди щастя людина інакше сприймає світ. Існують фактори щастя, їх дві групи: суб’єктивні які створює сама людина і об’єктивні, які не піддаються її волі. Суб’єктивні фактори — це людські переконання, його захоплення та інтереси тощо. Об’єктивні — це природні умови, здоров’я людини, зовнішній вигляд, темперамент. Також щастя залежить від народності його культурних особливостей, звичаїв, традицій тощо.
Що до моральної практики то вона дає такі уявлення про щастя: для одних — це цікава робота, просування по службі, матеріальний достаток, слава — цьому вони віддають все своє життя, для других — це сім’я, спілкування з коханою людиною.
За щастя людина може прийняти сам спосіб його досягнення. Ототожнення цих понять може наштовхнути на думку про недосяжність щастя.
Щастя часто співвідносять з сенсом життя. Майже кожна людина вбачає в щасті кінцеву мету своїх зусиль. Але не завжди сенс життя пов’язується з щастям.
В християнському розумінні не передбачається щастя в цьому житті, а його можливість переноситься у загробне. В земному житті перед людиною ставляться лише моральні зобов’язання такі як чистота душі для блаженства в іншому житті.
Поняття щастя ще може залежати від того, що для людина є сенсом життя, тобто це завжди індивідуальне визначення. Самоутвердження є однією з умов щастя, воно об’єктивно передбачає кілька основних аспектів. Перший — це спосіб життя і здоровця тіла, що сприяє покращенню його природного стану організму. Здоров’я організму не лише показує гармонію роботи органів, а й подальший стан душевного здоров’я: налагоджені відносини з оточенням. Другим аспектом самоутвердження є духовне, насамперед моральне. Він пов`язаний з суспільністю і має сутнісний характер.
Прагнення щастя це ще одне основне джерело енергії для досягнення сенсу життя особистості. Людина не може бути щасливою без усвідомлення сенсу буття.
Ще одним визначенням щастя є повна відсутність негативних емоцій і наявність лише позитивних. Якщо переважають негативні емоції над позитивними людина нещасна і навпаки, якщо позитивні переважають над негативними, то вона відчуває радість. Виходячи з цього поняття щоб відчувати себе щасливим треба робити і мати те, що приносить радість, не робити і не мати того, що засмучує і приносить погані емоції. Для того щоб бути щасливим потрібно: мріяти, вірити в їх здійснення, мати цілі в житті, мати улюблену роботу, брати участь у суспільному житті.
Щастя для людини може бути метою чи результатом. Це може бути наслідком не розуміння реального з уявним щастям, вони пов`язані з досягненням мети. Ці уявлення супроводжуються переживаннями передчуття щастя, воно впливає на досягнення життєвих цілей і спонукає людину до діяльності. А саме щастя як результат цієї діяльності може робити людину пасивною на певний час. Людина яка буде орієнтована на вселюдські цінності може бути щасливою. Однією з неодмінних умов щастя є самореалізація особистості. У кожного є свої життєві плани які індивід хоче реалізувати у своїй діяльності, тому щастя кожної людини є індивідуальне і неповторне.
Щоб досягти щастя потрібно ставити перед собою вимоги та проявляти зусилля: по-перше це наявність бажання його досягти; чіткі наміри — якщо ми будемо знати чого хочемо можемо мати все; переконання — люди досягають того,що можуть досягти; план дій по досягненню мети — розроблена стратегія і придуманий план дій; терпіння і наполегливість — потрібно бути завзятим; віра — потрібно позитивно мислити і вірити в успіх.