Участь моралі в житті нашого суспільства та окремої особи є значною. Складно пояснити, чому існує моральність, проте зрозуміло, для чого вона існує. Кожна людина складає свою долю самостійно, навіть якщо вона обрала шлях «пливти за течією» це її особистий вибір. Щогодини ми змінюємось, стаємо іншими, вдосконалюємо свої вміння та навички.

Перед людиною виникають питання «Ким я буду?» «Якою людиною я хочу стати?» тощо. Всі ми знаходимось на шляху даного пошуку, такий людський шлях і є мораль.

Мораль — це спосіб та засіб регуляції суспільних відносин. суспільстві. Мораль покликана розмежовувати добро і зло, совісність і безсовісність, честь і безчестя, справедливість і несправедливість, норму і ненормальність, милосердя і жорстокість тощо.

Моральні вимоги до людини являють собою не особисті результати в конкретній ситуації, а відповідність загальним нормам та визначним принципам поведінки. Тому, на мою думку, вираження моральних норм не є зовнішнім проявом (коли людина вчиняє під тиском суспільної думки, чи боячись суспільного осуду). А має відбуватися в категоричній формі, яка не підлягає змінам та є осмисленим вчинком. В той же час моральні норми можуть відрізнятися в залежності від культури, віросповідання, умовам проживання людини.

На мою думку, функція в контексті моралі визначається як обов’язок, коло діяльності, яку вона виконує. Спробуємо розглянути основні соціальні функції моралі.
Регулятивна функція визначає мораль, як форму регуляції та регламентації поведінки і життя людини, підґрунтям якої є суспільна думка. В даному випадку використовуються різні засоби та способи регулювання, такі як: норми та принципи, ідеали та цінності, традиції та звичаї, громадська думка та авторитети. Ще одним способом регуляції є саморегулювання поведінки, моральної свободи і морального вибору. На мою думку, найвищим проявом регуляції і є саморегуляції, тому що людина керується виключно власною думкую, досвідом, що позитивно відображається на її поведінці. Моральна регуляція наскрізь пронизує людське життя, в усіх сферах та відносинах.

На мою думку, велику роль має виховна функція моралі. У житті суспільства мораль виконує одну із найбільш важливих задач — це формування особи. Мораль стає необхідним засобом виховання. Людина піддається виховним впливам впродовж всього життя. Найбільш активно особу виховують в дитинстві, тому дуже важливо на цьому віковому етапі змістовно наповнити моральні принципи та норми дитини. Доцільно пояснювати правила етикету, спілкування, поведінки тощо. Моральність існує в усіх видах виховання, тому що вона надає їм соціальні орієнтири, які проявляються в моральних ідеалах і цілях, що забезпечує гармонійне поєднання особистих і громадських інтересів.

За результатом морального виховання особа засвоює та інтегрує норми суспільства, знаходить можливість морального самовизначення, того що виражається в типі поведінки і моральних установках. На мою думку, мораль приймає активну участь в процесі становлення особистості.

Розглянемо ще одну соціальну функцію моралі, а саме ціннісно-орієнтуючу функцію. Мора покликана оцінювати та давати орієнтири в житті людини. Людина здатна оцінювати поведінки оточуючих та давати на неї моральну відповідь спираючись на власні принципи та норми, цей досвід доцільно трансформувати у власну модель поведінки та спиратися на моральні орієнтири. При цьому конкретна форма вираження моральної оцінки може бути різною: похвала, згода, осуд, критика, прояви в оціночних судженнях; вираження схвалення або несхвалення. Моральна оцінка оточуючого змушує людину активно діяти. Відповідальність в моралі має духовний характер, який має вигляд моральних оцінок, ця оцінка має відповідати суспільним нормам.

На мою думку, коли людина оцінює світ, вона вже щось змінює в ньому, перш за все змінює своє ставлення до світу, суспільства в цілому. Таким чином, задача моралі — надавати повсякденності нашого життя найвищий сенс, а головні моральні орієнтації завжди проявляють в практичній діяльності, тобто в поведінці.
Зрозуміло, можна виділити й інші соціальні функції, які виконує мораль в житті людини і суспільства, ми ж обмежилися найголовнішими соціальними функціями моралі.

Отже, були визначені основні соціальні функції моралі, але вони тісно взаємодіють одна з одним протягом всього життя людини. Розглядаючи виховну функцію було визначено, що мораль відіграє особливу роль в процесі становлення особистості, цей процес неможливо уявити без становлення ціннісних орієнтацій особистості. Регулятивна функція також пов’язана із виховною та цінністно-орієнтуючою, адже здійснюється перш за все за допомогою саморегуляції.

Саморегуляція це складний процес який потребує особистісного становлення та відповідних виховних впливів на особистість. З огляду на це неможливо виокремити одну основну соціальну функцію моралі.

Соціальні функції моралі складають комплекс, якій визначає роль та завдання моралі в житті людини. Наші моральні принципи формують нас як особистостей, з власними переконаннями, принципами, вимогами до оточуючих, тому мораль є невід’ємною частиною життя людини від її народження та протягом усього життя.