Багато на світі Ігор та багато Законів, але кожен повинен дотримуватися Закону своєї «зграї» (країни). Саме тому Кіплінг з величезною повагою і інтересом пише про чужі народи і екзотичних культурах. Люди інших племен для нього нітрохи не гірше Білої Людини, просто вони грають за іншими Правилами.

І все ж, крім Закону своєї «зграї» є ще вищий, головний і останній Закон, той Закон, який і робить людину людиною, Закон тієї «зграї», яку можна назвати Людство, Рід -Людський.

Це як у «Мауглі», де крім «Закону Зграї» є ще «Закон Джунглів» (Космосу). Варто йому вступити в силу, і відразу скасовуються всі інші закони — полку і племені, народу.

Етика — одна з найдавніших форм духовної діяльності. Потреба в осмисленні ставлення людини до людини з’явилася дуже давно, на зорі цивілізації. Міркування про позитивне чи негативне зустрічаються навіть не тільки в перших письменах, ай в наскальному живопису (наприклад засвідчення вдалого охотника, або поверження ворога).

Етика з’явилася практично одночасно, принаймні, у чотирьох незалежних одна від одної культурах:

1) у Палестині в 8 – 4 віці до народження Христова — в навчаннях іудейських пророків Ісайї, Іллі, Осії та ін. про те, що чистота серця важливіше дотримання закону;

2) у Стародавній Індії у 6-5 4 віці до народження Христова — у брахманістських та буддійських ідеях дхарми і карми, згідно до яких кожен вчинок людини, будь то добрий або поганий впливає на наступні народження;

3) у Стародавньому Китаї 5-4 4 віці до народження Христова у вигляді конфуціанського вчення про «де» як властивості, що відрізняє «шляхетного мужа» від «низької людини», та даоського вчення «дао» — закон, що визначає шлях руху усіх речей у всесвіті;

4) у Стародавній Греції 5-4 століття до нашої ери — як одна з трьох складових частин філософії, що розглядає зв’язок між вдачею, словом і природою.

Не зважаючи на різні походження та місця виникнення, сенс, що полягає в основі етичних систем, полягає ідея про відношення індивіда до світу векторне визначає становлення миру до чоловіка.

Так чим же відрізняється етика і мораль Заходу та Сходу?

Для пересічного громадянина моральність та мораль є ідентичними поняттями. Традиційно, відповідно Гегелю, ці поняття відрізняються: — моральність має походження від слова «звичай» та в цьому розумінні має на увазі очікувану спільнотою поведінку, яка б відповідала встановленим цим суспільством цінностям, нормам, традиціям – така собі норма «так повинно буди», якщо поведінка виходить за ці рамки, то це, принаймні, не відповідає критеріям чесності, або взагалі аморальна поведінка.

Мораль — загальноприйняті традиції, негласні правила, — прийняті в суспільстві уявлення про добро і зло, правильне і неправильне, добро і зло, а також сукупність норм поведінки, які випливають із цих уявлень. Іноді крім слова мораль вживають слово моральність, ці два слова частіше виступають у ролі синонімів або якимось чином концептуализируются для позначення окремих сторін (рівнів) моралі, причому концептуалізації такого роду носять переважно авторський характер. Мораль вивчає окрема філософська дисципліна — етика.

Якщо Захід віддає перевагу та притаманні якості самостійності, активності, індивідуальності, також ціняться авангардність, креативність, в деяких випадках навіть ексцентричність, то для східного чоловіка такі якості скоріш за все будуть критичними. Наприклад, правильний, справжній японець – це людина яка живе за звичаями, по встановленому віками суспільством порядку, живе в гармонії із собою та оточуючими і ні виявляє зовнішньо відривності від загальної маси суспільства.

Західна етика та мораль

На заході в філософії — панує ідея буття. Прагнення підібрати точні слова для вираження істини.
Мудра людина обов’язково володіє даром переконання. Творчість — доля людини і Бога.

Релігії – (загалом) християнство. Громадське життя — опирається на економіку у вирішенні суспільних завдань. Динамізм. Ставлення до природи — споживацьке. Людина протиставляється природі, він велить їй. У мистецтві заходу швидка зміна, і величезна різноманітність течій та стилів. В тематиці та ідейному змісті відображається конкретна епоха. Художні жанри, форми, види диференційовані один від одного.

Наука на заході – основа, це експеримент, математичні методи. Висунення фундаментальних теорій. Поведінка людей, це різноманітність норм поведінки в соціумі. Активність, прискорений ритм життя. Розхитування традицій. Прагнення до «благ цивілізації». Індивідуалізм, автономність, унікальність особистості.

Східна етика та мораль.

На сході у філософії — панує ідея небуття. Істину неможливо висловити словами. Істинна мудрість демонструється не на словах, а на особистому прикладі. Творчість — доля богів і неба.

Релігії — іслам, буддизм, язичний культ. Громадське життя — пріоритет релігійно-моральних традицій і установок. Консерватизм. Ставлення до природи — споглядальне. Нероздільності людини і природи, їх єдність. У мистецтві — непорушність художніх традицій. Позачасова, «вічна» тематика. Різні види мистецтва синтезуються, «перетікають» один в інший.

У науці — основа — життєвий досвід, інтуїція, спостереження. Велика увага — розвитку та додатком практичних знань (у медицині та інше). Поведінка людей — суворе дотримання поведінковим нормам, церемоніальність. Пасивність, споглядальність. Повагу до традицій і звичаїв. Аскетизм. Людина як представник цілого, служіння колективному.

Методи Заходу та Сходу щодо передачі думки розрізняються. Для навіювання Захід намагається застосувати безпосередній вплив: доторкання, фіксування поглядом, голосне промовляння мови, спрямованої на свідомість лише для одного певного дії.

Схід, насамперед, шукає внутрішній контакт зі станом свідомості, що дозволяє твердіше, триваліше наповнити свідомість.

На заході прийнято дивитися прямо в очі, але на сході прямий погляд — це виклик, на сході посилаючи думку, саме, не будуть дивитися на вас, бо процес погляду знижував би різкість сказаного.

Земля — наш дім, і ні заходу, сходу, півночі і півдня,
Коли ти сам центр світу. Встаньте прямо і твердо,
Відкиньте непотрібне, переймайте живе, а мертве,
То піде само собою, а ми протиставимо пресу Майї,
Великий рух і любов до пізнання, воно живе, не вмирає в серцях…
Коли побачимо Сонце ні веселим, ні похмурим, — то відкриємо очі Серця,
І окрасим радістю Велике Світило… Весь світ осяється тоді!
Три радості дано нам — щастя дару, щастя допомоги і щастя вічного пізнання.
Терпіння завжди, у всьому і скрізь. Так утвердимо століття Майтрейї!
Працюй, твори Благо, шануй Ієрархію Світла — Заповіт дано всім!