Кожна людина – це індивід і для свого існування та життя вона має поставити мету перед собою та досягати її. Завдяки своїй діяльності , в будь-якій її формі активності , вона може дістатися до своєї мети та бажань. Відмінними рисами людської діяльності являються усвідомленість, цілеспрямованість, чітке поняття своїх бажань.
Тільки в такій формі людської активності, людина може само реалізуватися, формуватися і розвиватися, цілеспрямовано іти до поставленої мети, стати досконалою, такою якою вона хоче себе бачити, та щоб її бачили інші, предстати перед людьми самодостатньою та задоволеною життям. А такі досягнення ,в свою чергу, можуть реалізуватися лише завдяки чітким поняттям самого себе, ясним розумінням своїх бажань та поставлених перед собою цілей.
Мета – це те , що движить людиною, обумовлює сенс буття. Вона виникає в той час коли з’являються якісь потреби та бажання, виконує рушійну дію, сподвигає на якісь вчинки, заради задоволення своїх бажань та потреб.
Більшість людей діють лише тоді,дійсно коли це необхідно , коли дії являються нагальною та невід’ємною потребою. Та досягнувши цих потреб необхідність дій згасає . Маючи необхідність – виконуємо – досягаємо.
Потребу можна визначити не тільки , як нестачу, а ще й як деяку залежність від певних факторів людського існування. Ця нестача може включати в себе залежність від певних предметів, від способу життя або певного спілкування. Однак для дій буде недостатньо поверхневої необхідності. Це об’єктивна так мовити сторона і вона не так наштовхує на дії як суб’єктивна. Наприклад коли людина хоче нову річ (телефон, машину , одежу) вона переживає об’єктивне бажання, яке не так і сильно підштовхує до дій. А самі переживання, що відбуваються всередині людини являються суб’єктивними. Іноді це бажання не являється доцільним та обдуманим, та затьмарює розум.
Чим менше маючи можливостей досягання мети та більше проблем і перешкод на шляху досягнення, людина починає хибно задумуватись про методи , якими можна ці досягнення отримати. Способом позбавлення хибного уявлення є саме досягнення та отримання бажаного. Також всі люди індивідульні та мають свої цілі , і потрібно чітко виділяти визначення мети, для того , щоб отримане не призвело до протилежного результату. Мета повинна бути досяжною та реальною.
Способами та засобами задоволення потреб можуть являтися абсолютно різні методи, які варіюються між собою. Є такий вислів «Мета виправдовує засоби» — реакція людей на нього має дві протилежні сторони. В наш час люди вправі вибирати засоби досягнення цілей, але нажаль не завжди ці засоби мають моральний та етичний характер. Люди змінилися, інтереси переросли в більш власні, вигідні , суспільство занепадає. Наш світ складається з окремої людини, виходячи з цього, окремої думки та вчинку.
Тобто для досягнення людської мети та розвитку потрібна єдність , та зважання на інтереси інших. Лише так зможе сформуватися система єдності людей, моральна та етична вихованість народу. Уявімо кожну людину , що гне тільки свою позицію та не рахується з думками інших, і тут настає такий момент, коли прагнення людини чогось настільки сильне, що для отримання цього вона не враховує етичні норми. Вона просто йде вперед, не зважаючи ні на що.
Не всі засоби можуть бути неправильними, вони можуть бути доцільними й гуманістичними. Для досягнення якоїсь мети потрібен час. Але люди не звикли чекати, багатьом хочеться тут і зараз, саме тоді людські дії несуть антиморальний характер, коли дії не виправдовують засоби. Є багато прикладів з терористичних , військових , революційних та насильницьких ситуацій. З цього робиться висновок, що шляхом вбивства, знущання та аморальних аспектів досягти миру та злагоди в світі неможливо! Що все зроблене в світі несе якийсь характер і призводить до наслідків, гарних чи не дуже.
Найбільшої цінністю світу являється Життя! Тому досягнення мети не має мати загрозу людському існуванню. Постає питання , чи виправдана мета?
Виправдана мета – коли благо та принципи моралі ставляться на перше місце поставленої мети. І кожна людина , ставляючи перед собою мету, повинна зважати на інтереси, потреби , моральні та етичні принципи . Кожна бажаюча собі добра людина, повинна не займати та не посягати на життя та інтереси інших людей. Ми всі живемо лише один раз , і давайте жити цей один раз достойними , моральними людьми, в гармонії та достатку з собою та природою. Це являється залогом суспільного блага.
Тож давайте досягати та застосовувати з розумом засоби, які підлягають моральним , етичним нормам, та не суперечать людській свободі й не являються протиправними. Адже кожен заслуговує на щастя , а щастя — це насамперед гармонія . Воно може заключатися і в гарній одежі, і хатинці на березі моря, і просто в тому, що поруч кохані люди, або в самодостатку та реалізованістю в своїй сфері. Але ніякі бажання не зможуть зрівнятися з життям, безцінним та неповторним, з кожним прожитим моментом. Не забувайте , що ваші вчинки можуть комусь подарувати щастя, а комусь принести горе. Тож живімо в любомі мирі та злагоді, чистими перед своєю совістю .
