Справедливість постає однією з найважливіших категорій етики. Неможливо дослівно сказати, чи визначити, що таке справедливість, адже вона існує у нашій свідомості. Для кожної людини слово «справедливість» — асоціюється з різними визначеннями,тому що всі ми живемо в різних сферах життя і для кожного вона характеризує індивідуальний погляд. Але давайте розглянемо справедливість з етичної точки зору.
Справедливість, на мою думку, це рівність між всіма, це певна цінність яка показує нам співвідношення людей в цілому. Я не можу сказати, що лише справедливість визначає ці моральні цінності, але вона є найбільш виразним засобом співставлення життя,зрівняння людей з усіма.
Ще з давніх — давен багато філософів,наукових дослідників та відомих осіб намагатися дослідити, що ж справедливість з численними спробами потрактувати це поняття постійно виникали проблеми. Д. Юм звернув увагу на те, що основа справедливості полягає в її конкретно-історичному характері, він розглянув її як штучну чесноту. Знання принципів справедливості та її суті може вплинути на моральні уявлення людини.
Справедливістю вважають порядок співжиття індивідів, який відповідає гуманістичним уявленням про природу та саму сутність людини,її невід`ємні права про гармонійне узгодження потреб, інтересів особистості, суспільства .На відміну від благ ( все те, що має позитивне значення для людини) та анти благ за допомогою яких оцінюють окремі явища, справедливість характеризує співвідношення двох чи більше явищ між людьми. Визначається відносини між людьми з приводу їх взаємних зв`язків та розподілу створених спільними зусиллями матеріальних і духовних благ. Вона існує як самостійна владна сила і діє відповідно до характеру вчинку. Розділяють відплатну та розподільну справедливість.
Бути справедливим означає бути таким як всі, дотримуватися правових та моральних норм, виконувати свої обов`язки та відповідати добром на добро, не зазіхати на добробут, чесноти,цінності інших людей, дотримуватись загальноприйнятого порядку. Бути справедливим означає поважати інших, завжди мати свою точку зору, але прислуховуватися до спільної думки. Чинити справедливо означає чинити не так, як тобі хочеться, а так щоб ці дії принесли користь як тобі так і для суспільства, можливо навіть всьому навколишньому середовищу. Несправедливі – це ті, які порушують права людей,чинять свавілля.
Відплатна – означає вимагання покарання індивіда за вчинений ним злочин, але чи справедливо позбавляти життя людину,чи це наша робота. Що ж я гадаю ні, це найменш примітивне, що ми можемо зробити. Покарання повинне бути застосоване, але не таким шляхом. Розподільна – значить кожному однаково, тобто не має значення чим людина займається,працює, вона повинна отримувати винагороду за свою працю, а винагорода в свою чергу повинна бути всім членам суспільства однакова. Також виділяють зрівняльну і пропорційно – розподільну. Зрівняльна згідно з нею всі члени племені одержували рівну частину добутого суспільними зусиллями на полюванні чи в інших сферах діяльності. З виникненням класів і держав з`являються писані закони, які претендують на статус справжньої справедливості. Зрівняльну справедливість замінила пропорційно – розподільча. В цей період зруйнувався феодальний уклад на його місце стала свобода приватної власності, правова незалежність та політична рівність людей.
Справедливість – моральна чеснота, що відображає не лише наше життя, але і наші помисли, наш внутрішній світ. Все залежить від того наскільки ми вихованні та розуміємо проблеми інших. Чим багатіший наш внутрішній світ, тим більш ми задумуємось над тим, чи дійсно ми робимо вірні вчинки, чи по вірному шляху йдемо і як досягти вищої моральної цінності та залишитися на цій планці.
Справедливість – певне співвідношення благ, тих же цінностей між людьми, що дає уявлення про сутність самої людини і її невід `ємні права. Кожна людина має свої права та обов`язки, кожного дня вона намагається виконувати свої обов`язки, відчути що сьогодні вона зробила добру справу та з чистою совістю, без сумління повернутися додому та насолодитися спокоєм своєї душі.
Інколи ми відчуваємо, що робимо несправедливі вчинки, дії від цього почуваємося пригніченими, неспокійними, думки заставляють переоцінювати ситуацію і виникає запитання, а що якби я зробив все по іншому? Риторичне запитання. Ми не можемо передбачити ситуацій і тим більше наших дій в цих ситуаціях, кожна особа по своєму розглядає ситуації, але її вчинки залежать від того, наскільки вона справедлива із собою та з іншими.
На сьогоднішній день справедливість дуже широке розуміння, яким всі актуально користуються, але, нажаль, не кожен виконує принципи справедливості. Навіть якщо людина чинить добро, то її дії сприймаються як невірні, несправедливі. Всі люди хочуть жити краще, це є справедливо, абсолютно кожен хоче кращої долі, але на кожного з нас у долі свої наміри, з деякими людьми вона поводиться не добре, грає злий жарт долі, деяким багато не приносить , але в достаток вистачає і третім «щасливим» доля завжди посміхається. У кожного з цих випадків справедливість грає свою роль.
На кінець хочу сказати, що мені не легко дати визначення до слова справедливість, це вища категорія людської свідомості та підсвідомості. Але намагаюсь донести, що справедливість , насамперед, визначається у вчинках людини по відношенню до інших, у помислах, у діях , як ти спілкуєшся з навколишнім світом, що доброго ти хочеш принести йому. Не чинити зла, не робити погані вчинки, не заздрити, бути по справжньому людяним ось що ж насправді важливим.
