Справедливість як категорія етики досліджувалась багатьма видатними вченими. Ще з давніх часів над її змістом замислювались такі відомі філософи як Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель, Конфуцій, вони одні із перших намагалися зрозуміти істину справедливості . Багато вчених після них, такі наприклад як Руссо, Локк, Гоббс, Кант, Маркс не залишали надій охарактеризувати , визначити що насправді є- справедливість. Тисячолітня історія дослідження цього поняття , але на сьогоднішній час неможливо сказати про неї щось конкретне.
Справедливість зароджується в підсвідомості, нас самого малку навчають що добре що погане, виховують, закладають моральні цінності з якими ми йдемо по життю. Чим більше в нас вкладають з малку, і ми себе вкладаємо, тим простіше нам розібратися як повести себе в тій чи іншій ситуації, що є справедливим, а що егоїстичним поривом почуттів.
Справедлива людина — це та яка дотримується правових та моральних норм, чесна перед собою и перед людьми, чинить так, як хоче щоб з нею чинили , добра, поважає інших…,а саме головне вона повинна мати свою правильну точку зору, з якої її неможливо буде збити. У житті ми постійно стикаємося з вибором який часом буває не легко зробити і треба знайти собі сили вимкнувши емоції і проступити правильно, справедливо, а не як буде вигідно тобі. Так можуть зробити тільки сильні духом люди для яких благо чужої людини вище ніж своє. Це ті люди які відчувають серцем за зроблені вчинки і не ймуть місця коли поступили неправильно, не справедливо. Тому я вважаю, що справедливість існує в підсвідомості, як традиції, вірування про добро і зло але кожний сам собі вирішує як чинити в різних ситуаціях. Чим більший у людини кругозір, чим міцніші у людини моральні цінності тим і чим досвідченіша людина, тим вона швидше зробить правильний вибір, вимкне свої емоції, забуде про вигоду і зробить справедливий для всіх вибір.
Справедливість починається з держави. Міцна, сильна держава держиться на грамотних ,чітко сформульованих, рівних для всіх законах. Не буде справедливих законів, країна буде розсипатись на шматки. З великої, могутньої держави перетвориться на злиденну, пошарпану, розбиту безсилу щось змінити державу. Один маленький не правильний закон утискаючий права інших, не справедливий до різних прошарків суспільства, може розпочати мітинг, революцію, яка призведе до перевороту в країні.
Людина схильна обороняти саму себе, так званий інстинкт самозбереження, якщо її будуть бити, то вона буде бити у відповідь, якщо вона відчуває до себе якусь не справедливість , то – шукатиме, добиватиметься неї , чого б це їй не коштувало. А якщо збереться велика кількість людей яка не задоволена політикою своєї держави, це може призвести до кривавої війни проти неї самої, що і сталося в 2014 році в Києві на Майдані.
Закон — основа, яка тримає велику громаду разом, стримує її і не дає віяти хаос навкруги. Тому я вважаю що приймаючи закони потрібно дуже чітко сформувати його, розуміти на кого цей закон буде спрямовань, а саме головне чи є цей закон справедливим до решти громади. А якщо в державі є закони які можна обійти, і він до всіх людей приймається по-різному, справедливість торжествує тільки там де є великі гроші, а звичайним людям остається миритися з цим, то це знищує державу. Отже справедливість є основою процвітання країни, якщо люди задоволені всім і не відчувають утисків з боку держави, то вона незламна, могутня, сильна і найголовніше мирна держава.
Зараз дуже часто говорять вираз – « життя не справедливе », але вважаю що навпаки воно є справедливим, ми завжди отримуємо те на що заслуговуємо, це як принцип бумеранга і зрівнювати всіх по принципу що люди рівні між собою і отримувати Наприклад візьмемо за віком, за статтю однакових людей, за кваліфікацією, які працюють на одній і тій самій роботі. У одного все складається: з колегами гарні стосунки і начальство любить, вдома гарна сім’я і не сильно він устає на роботі, а у іншого все навпаки: з колегами контакту нема, постійні сварки, начальство кричить та вдома не все в порядку. Хоча людина може бути кваліфікованим спеціалістом в тій чи іншій галузі, але якщо вона в середині «гнила», яка не має ніяких цінностей, постійно обманює, зраджує, заздрить, знущається з інших і ставить себе вище всіх, то рано чи пізно ти залишишся у розбитого корита. То, як завжди це буває, така людина стає нікому не потрібною, без друзів та сім’ї — найголовнішого що може бути в житті. Просто живе розсипаючи весь навколо себе тільки негативні емоції з надією що на краще життя.
Те що ми віддаємо, нам завжди повертається і як не крути ми всі отримуємо по заслузі. Справедливість в цьому заключається, що які б не були в тебе мрії, вони так просто не здійсняться, до них треба йти, щось робити, змінювати себе, а якщо просто лежати на дивані і тільки мріяти, звісно ніхто нічого не доб’ється. Змінюючи себе ми змінюємо все навколо нас, тільки нам вирішувати, як жити (творити добро чи навпаки сіяти зло не любові, заздрості, гордині, лені), а нам потім все справедливо вернеться навіть в більших розмірах.
Отже, справедливість – безмежна, задіяна в багатьох сферах нашого життя і відіграє дуже важливу роль. Її неможливо повністю охарактеризувати, тому що вона для кожної людини асоціюється з різним визначенням. Тільки по вчинкам можна зрозуміти, яка людина є насправді і на що вона заслуговує. У одному із визначенні про справедливість говориться — «загальне співвідношення цінностей, благ і конкретний розподіл їх між індивідами, належний порядок людського співжиття, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід’ємні права».
