Мораль – це набір певних правил, за допомогою яких урегульовуються стосунки у суспільстві. Хоч це і абстрактне поняття, але кожен знає про існування і про те, що треба дотримуватися цих правил. Люди, з часом, зрозуміли, що на словесному рівні ці правила не завжди можуть передаватися і вони, з метою облегшити собі життя, вирішили їх записати. З того часу з’явилися різні кодекси, конституції, вимоги і т. ін..
Суспільство на стільки непостійне, що з кожною епохою, з кожним століттям, та, навіть, кожен місяць, можуть мінятися. Наприклад, в епоху Середньовіччя було нормальним позбавити людину життя за те, що в неї наваго більше знань на відміну від тебе. Далі, якщо заглибитися в історію, такі дії вважалися протизаконними і вже за такі вчинки карали також людей. Це нам говорить про те, що з розвитком суспільства, техніки міняються і правила моралі.
Структура моралі співпадає з православними правилами життя, а саме з заповідями Господа Бога. Я думаю, що саме ці законні устої не з’явилися просто так, вони відфільтрувалися від купи всіх процесів, всіх законів, які приймалися і діяли протягом тривалого часу. І саме вони відображують те саме головне, від чого залежить мир на землі і між людьми.
Структуру моралі складають такі поняття, як чесність, справедливість, доброта.
Правила поведінки люди засвоюють з дитинства. Обов’язок кожного дорослого – навчити дитину усвідомлювати те, що вона є частина великого людства, що в ньому для кожного є своя комірочка, яку вона займе у майбутньому. Але просто так це зробити неможливо. Треба навчитися коректно взаємодіяти з кожною людиною, яка потрапляться тобі в житті. Дитина змалечку формує свою структуру моралі, і вона гарно розуміє як можна вчиняти, а як ні.
Існують загальноприйняті правила на рівні країни, на рівні окремої соціальної групи. Але кожна людина в суспільстві являється особистістю. В неї сформовані свої думки, погляди і вона сама вирішує дотримуватися їх чи ні і що може вплинути, щоб змінити якось їх. Кожна особистість має свої певні індивідуальні правила, кодекси за якими вона живе і які їй допомагають налагоджувати стосунки з багатьма. Але проблема в тому, що загальні правила кожен інтерпретує по-своєму. Звідси і виходить, що для когось образити поганим словом, вдарити є нормою, а для когось це прирівнюється до смертельного гріха.
Хтось собі може дозволити поводити некультурно, а хтось буде дотримуватися всіх правил етикету. Такі розбіжності можуть призводити до хаосу. Як вже зазначила, у кожної держави існують свої певні, часом, специфічні правила і поведінки, і стосунків, і ведення розмови.
Існує дуже велика кількість країн і всі вони різні не тільки за своєю територією але і за нормами. Що для італійця може бути нормальним, те для японця – просто виключення. Для комфортного перебування в певній країні треба, перш ніж поїхати туди, переглянути і вивчити своєрідність і специфіку життя. Адже перебування неможливе без спілкування з мешканцями країни. Це може стосуватися певних правил етикету, зустрічі, прощання.
Дотримання моральних цінностей залежить від усвідомлення людиною їх значимості для життя. На скільки вона може приглушити свої негативні пориви і вчинити по-справедливості, по-чесному, по-доброму. Є люди поведінку, погляди яких можна назвати аморальними. Тобто вони дозволяють собі не дотримуватися ні правил етикету, ні правил спілкування. І, на жаль, в наш час таких людей стає чимало. Для суспільства таке явище дуже негативне. Адже наслідком можуть бути бійки, образи і, навіть, війни.
Поведінка людини залежить не тільки від усвідомлення значимості моралі, цей процес, наприклад, може бути повністю сформованим, але і залежить від тих умов в яких зростала вона. Наприклад, якщо дитина зростала в сім’ї в якій батьки пили, нецензурно розмовляли, ображали її, тобто вона розуміє, що таке ставлення є нормальним, адже батьки – це авторитети.
В майбутньому вона так само буде поводити себе по відношенню до оточуючих і вважатиме це нормою. І вона буде повністю правою, адже як виховали, так вона себе і поводить, і , навіть, не здогадуватиметься, що це є аморальним. У випадку, якщо така індивідуальність не попаде під вплив виховання, то так надалі і буде себе поводити. А якщо, виховання буде дієвим, якісним і дитина зможе усвідомити свої помилки, то вона з легкістю зможе виправитися.
Існує думка про те, що треба бути оригінальним, не підпорядковуватися загальноприйнятим правилам. Таке явище можна зустріти серед сучасної молоді. Їм здається, що ті норми які є на сьогоднішній день не відповідають їхньому розвитку, що вони є застарілими. Звідси виникають конфлікти поколінь.
Прикладом може бути твір Достоєвського «Батьки і діти», де ця ситуація гарно описана і показує зіткнення. Якщо брати загалом, то в основному невідповідальність уявленням стосується саме правил моралі. Здається, що сильно вони обмежують свободу і не дають розкритися. На жаль, цього явища не уникнути але можна його корегувати, показавши, до чого може призвести така аморальна поведінка.
