Внутрішнім відношенням до будь-яких явищ життя, є моральна характеристика людини — совість.
Совість виступає як інструмент саме оцінки суспільної та самооцінки особистості. Завжди повставало складне питання про природу походження совісті та її проявів, адже лише совість регулює вчинки людини, про які знає лише вона, і які є прихованими від інших. Винуватцем, що спонукає людину до здійснення самоконтролю і нагадує, що потрібно нести відповідальність, яку вона бере на себе, є совістю, вона може нещадно наштовхувати на самоосуд особистості. Завжди вважалося,що совість, в тім, як і мораль, є неформальним способом регуляції поведінки людини.
Совість, по своїм функціям і структурі, виступає як центр моральної самосвідомості.
Якщо дивитися глибше, то поняття “ совість ” означає » подивись на свої вчинки очима інших людей та зрозумій їх», ніби поставивши себе на місце іншого. Совісна людина завжди адекватно оцінює власні дії та ніколи не шукає їм виправдань.
Совість та почуття «сумління» перебувають на одному рівні, яке означає свідомість і почуття моральної відповідальності за свою поведінку перед суспільством і перш за все перед собою.
Люди які є безсовісними і нечесними приносять шкоду іншим, своєю несправедливістю.
Виникнення совісті зумовлене цілим рядом факторів, такий як формування потреби перебувати в такому ж стані, як інші,здатність до співчуття, а також потреба людини бути визначеною у природі своїх почуттів, для яких характерна певна несталість і неузгодженість. Ще однією умовою формування совісті у людини є її внутрішня чутливість та спостереження, здатність прислухатися до своїх душевних процесів.
Справжнє виховання ґрунтується на совісті. Совість формується у процесі соціалізації і виховання, де спочатку на особистість діють авторитетні заборони (батьки вказують дитині на те, як потрібно поводити себе), які з часом стають регуляторами людської поведінки.
Якщо говорити про роль совісті у професійній діяльності особистості, то вона звичайно, дуже вагома. Необхідність у виявленні професійної совісті виникає тоді, коли люди певних професій знаходять проблеми, які не можна вирішити ніяк інакше, як морально. Саме совість спрямовує дії людини на виправлення ситуації. І саме тут проявляє себе совість і робляться певні заходи для вчинку, що здійснюються доброчесною особистістю.
У нашому суспільстві в основі моральної поведінки і соціальних обов’язків різних професій основним фундаментом загальної моралі є майже одні і ті ж моральні вимоги поведінки (терпимість, чесність, толерантність, і т.д.), проте для різних професій існують різні специфічні моральні вимоги.
Якщо ми говоримо про професію, яка пов’язана з управлінням, організацією і контролем самим процесом і персоналом у сфері туризму, потрібно зауважити на необхідність розвитку і удосконалення мистецтва раціонального управління та способу і манер спілкування з людьми. Адже протягом всього робочого процесу завжди все орієнтується на споживача, на клієнта, з яким працює персонал, який також має оперувати таким марально-етичним поняттям як совість.
Специфіка професійної етики менеджера, повинна відповідати певним моральним вимогам.
Якщо ми говоримо про конкретну поведінкову модель менеджера, то тут потрібна модель складно організованої діяльності, яка б не була б одноманітною і не абстрагує поняттями, а включала б в моменти професійної діяльності свій багато ролевий професійний профіль, показуючи таким чином свій професіоналізм і підтверджуючи свій соціальний статус і посаду.
Репутація професіонала, а саме його накопичений соціальний і моральний досвід, зумовлюють його успішність у професійній діяльності, гарантують йому розуміння і довіру.
Також велику роль тут грає людський фактор. Кожен хоче бути почутим, до кожного потрібен індивідуальний підхід і вміння зрозуміти людину в тій чи іншій ситуації.
Менеджеру потрібно показати себе не лише як професіонала своєї справи, а й совісну, мудру, розуміючу і толерантну особистість, яка б викликала довіру, почуття надалі спілкуватися, а отже і співпрацювати, тобто правильний вибір поведінки може призводити у позитивному розкладі до збільшення кількості клієнтів.
Саме внутрішня чутливість, співпереживання і совісність оточить вас однодумцями і друзями, які також можуть дотримуватися принципу “ життя по совісті ”, адже совісна людина є морально зрілою, повністю сформованою особистістю.
Більшість філософів вважає, що визнавати чистою совість свою чистою просто необхідно та дуже важливо, адже це усвідомлення того людиною , що її вчинки відповідають якимось моральним вимогам, а також і поведінка.
Якщо до цього прислухатися, то твоя чиста совість породжує те ж саме відчуття гармонії із самим собою та світом в цілому, то можливо саме така внутрішня рівновага потрібна сучасним людям з їхнім шаленим темпом життя? Це може надати їм душевного спокою і відчуття виконаного обов’язку, що тільки підтримає моральне благополуччя людини.
Таким чином, здавалося, таке просте і знайоме поняття з дитинства як “ совість ”, є багатогранним, морально важливим для кожної особистості, яка поважає себе і прагне бути адекватною частиною сучасного суспільства і реалізувати себе у своїй професійній діяльності..
