Сучасне суспільство, у якому ми живемо є дуже специфічним і є тисячі тем, про які можна писати нескінченно. Але про все написати і сказати неможливо. Якщо добре задуматись, то серед кого ми живемо, до чого прагнуть сучасні люди, щоб у них був найкращий айфон чи все таки важливими залишилися справжні моральні цінності.
Люди забули, що таке моральні принципи, а про їх дотримання я промовчу. Як багато сьогодні можна писати і говорити про молодих людей України, та, я думаю, що не тільки України, але й всього світу. А саме хочу звернути увагу на молодих хлопців, які останнім часом починають просто дивувати. Виникає багато неоднозначних думок і запитань, на які неможливо точно відповісти. Якими вони були, якими і ким вони є зараз і якими вони стануть далі? Це мабуть риторичне запитання, яке хвилює багатьох людей теперішнього часу.
Молодь нашої країни на такому етапі, що не вистачає слів, щоб це описати. Спочатку мені здавалося, що я думаю так лише одна, але згодом у мене з’явилось досить багато однодумців. Припускаю навіть, що половина жіночого населення України зі мною точно погодиться.
Останнім часом мої думки і погляди на деякі речі і вчинки кардинально змінились. Я ніколи не думала, що вони стануть саме такими, але для цього я достатньо побачила і усвідомила. Раніше я завжди сперечалася зі старшими людьми, а особливо з батьками, до останнього, не задумуючись над тим, що пізніше буду сама так думати. Вступ до університету, життя в столиці — все це вплинуло і навчило. Якби не хотілося змінюватись, але час бере своє.
Я навчаюсь так, що кожного дня виникає потреба їздити в метро, тобто чесно кажучи, годину в день я і більшість студентів моєї групи «проживає» в метро. Скільки за цю годину всього можна надивитись і відчути. І як стає неприємно знаходитись у тому вагоні, коли красиві та молоді хлопці сидять, а літні люди, можливо, віком такі як їхні батьки, стоять над ними. Вони спокійно собі сидять, як ніби так і має бути, слухаючи музику та граючись дорогими телефонами. Мене це просто вражає і дивує, я не розумію, невже у них немає ні краплі совісті. Кого вони тоді поважають, себе чи своїх друзів, які такі ж як і вони.
Саме такий випадок стався зі мною декілька днів назад в метро. Не знаю як так сталося, що я сиділа, тому що переважно завжди я стою. Біля мене сидів дорослий хлопець, який слухав музику. Пізніше у вагон зайшла жінка з дитиною молодшого шкільного віку. Я поступилася місцем дитині, вона сіла. Хлопець мовчки сидів далі, а я почала за ним спостерігати. Мені було дуже цікаво, що буде далі. Мама дитини, яка була вже досить старшою стояла над ним разом зі мною. Він продовжував сидіти, граючись своїм телефоном. А я стояла і думала, невже цього хлопця не гризе совість, коли над ним стоїть мати цієї дитини, яка вдвічі або втричі старша за нього. Адже на місці цієї жінки може бути його мати, його майбутня дружина. А він і далі продовжував спокійно сидіти, так і доїхавши до свого місця призначення. Таким вчинком він мене просто шокував. Я не просила цього хлопця і не прошу молодих людей поступатися місцем мені, хоча в ідеалі воно повинно бути саме так. Взагалі по правилах етики він мав перший піднятися і поступитися місцем дитині, а в нього не виникло навіть ніякої реакції на дитину, не те щоб на матір. Якими словами можна описати цю молоду людину я навіть не знаю.
Протягом того часу, що я проводжу в метро, я спостерігала багато таких випадків. Молоді люди ведуть себе просто огидно, не поступаючись тими самими місцями бабусям, які є ветеранами війни, які боролися за нашу свободу і життя, а ми в свою чергу навіть не можемо знайти їм місце у транспорті. Мене радує тільки те, що я зустрічала чоловіків, які не дозволяють собі сидіти у присутності жінок, які стоять.
А зараз хочу розповісти про реальний випадок, який нас усіх дечому навчив і який стався з моїми подругами. Він би і стався зі мною, але так склались обставини, що в мене не вийшло тоді поїхати з ними. Хлопці запросили нас поїхати в кафе. Я відмовилась, а дівчата поїхали, хоча пізніше про це дуже пошкодували. Замовивши каву, вони спокійно насолоджувались нею, весело обговорюючи свої справи. Але згодом до них сіли хлопці заочно нам знайомі, які славляться не дуже гарною репутацією і яких краще за все оминати стороною. Ці ж самі хлопці, не довго думаючи, замовили всім дівчатам борщ, хоча в цьому кафе його в меню немає і ніколи не було. Офіціантка, яка злякалася і добре їх знаючи , пішла і зварила борщ. Навіщо вона це зробила я не розумію і досі. Хлопці , звичайно, почали брати дівчат на «понт» , словесно ображаючи їх і таке інше. Але, на щастя, мої подруги були не з тих, хто буде мовчати і, можливо, це їм і допомогло.
Дівчата після досить довгої розмови з ними, чемно попросили їх піти і не заважати. Дуже добре, що так склалось і ці хлопці пішли, тому що не зрозуміло чим це для всіх могло закінчитись. Але особливо в цій ситуації вражає те, що ті хлопці, а в тому числі і наш однокласник, з якими приїхали дівчата, за весь цей час не сказали жодного слова на захист дівчатам, жодного. Коли вони розказували мені все це, я не могла повірити. Я не розумію як хлопцям можна сидіти і просто мовчати, коли ображають друзів — дівчат, яких ви самі запросили і з якими ж ви самі приїхали в кафе. Це просто не вкладається в голові.
Як можна мовчки сидіти і нічого не робити. Ось такі тепер у нас хлопці, які просто уникають подібні ситуації. Найсумнішим є те, що кількість їх збільшується, вони починають уподібнюватися до дівчат, а думка про армію у них взагалі викликає паніку. У наш час дівчата почали надіятись тільки на себе і з такими темпами швидко взагалі звикнуть до цього, як до нормального явища. Так, я знаю багато інших хлопців, які б ніколи не дозволили у їх присутності ображати дівчат. Таких хлопців справді можна називати справжньою сильною стороною суспільства. А ми зробили висновки. Навіщо мати таких друзів-хлопців, які бояться всього і з якими просто страшно іти ввечері по вулиці. Звичайно, зараз можна їхати машиною, але все одно станеться така ситуації, у якій ти будеш розчарована. Навіщо зустрічатися і виходити заміж за таких хлопців, коли ти разом з ним будеш так само боятися, тоді вже краще бути самій.
Про сучасних хлопців можна сказати дуже багато, так само як про і дівчат, але зараз тема про «сильну» сторону нашого суспільства. У них немає тих моральних принципів і переконань, які були у наших батьків. А дуже шкода.. У наших батьків їм є чому повчитися!
